пошук:  

>> Оліфіренко В.В., Чумаченко В.К.: "Козак Мамай" - навчальний посібник-хрестоматія з української літератури. 5, 6, 7 класи / 04.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

УРОК No 3

МАРКО ВОВЧОК
(1833-1907)

Украинская писательница Мария Александровна Вилинская подписывала свои произведения псевдонимом Марко Вовчок. Большинство ее творений, написанных на украинском и русском языках, повествует о народной жизни в Украине и в России. В литературу Марко Вовчок вошла как автор популярных «Народних оповідань» ( «Народных рассказов».

Тарас Григорьевич Шевченко с радостью встретил ее первые рассказы и в своем стихотворении «К Марко Вовчку» назвад её «кротким пророком», «зоренькой светлой», «поборником воли».

Марко Вовчок не только писала рассказы и повести, но и собирала народное творчество: сказки, легенды, предания, песни. Использовала богатый народеый язык в своих художественных произведениях.

Жизнь и творчество писательницы были связаны и с твоим краем — Кубанью. Несколько лет она жила в Новороссийске и Абрау-Дюрсо. Похоронена Марко вовчок на Северном Кавказе в столице Кабардино-Балкарии, в городе Нальчике.

Прочитай на украинском языке быль «Ведмідь» («Медведь»), используя переводы трудных для понимания слов в разделе «Объяснения».



ВЕДМІДЬ

Стояла собі в полі козача пасіка. Славно було в ній! Легко, вільно. Куди глянеш — усе поля широкі і по полях дуби — зрідка дуб від дуба — як намети, розкинуті проти сонця. У село шлях звивається, а села самого не видати за могилою, тільки гай здоровенний, темний...

Славно було літувати в пасіці Михайлові з дідом. І Мелася маленька, білявенька сестричка його. Вона співала пісень, ходила по полю, збирала суниці.

Одного вечора, втомившись, лежав Михайло в траві. Мелася дрімала та питала, чого це досі діда нема. Пішов у село та чогось довго забарився. Ніч уже, зорі блимають, серпок високо підбився, Михайло заснув, а діда все нема. І не чути, все тихо! Коли ж земля загула від гаю і щось важке наближається від лісу до пасіки. Суне поміж вулики, валить їх, квітки давить, рожу й калину ламає і дуба кріпкого труснуло. Господи Святий!

Що ж ви думаєте? Страшний, патлатий ведмідь!

Вона до братика. А він спить солодким сном і не чує:

— Ходи, ходи братику, бо я сама боюся!

І малесенькі рученяти тягнуть його з усієї сили і сльози капають від страху на нього, він спить собі і не чує.

А ведмідь, як господар, лапу у вулик — та ласує медом. А потім як почне вивалюватись по траві! А далі покотив до гаю і тихо стало. Місяць уже ледве легенько світив, зорі вже ледве блискали, коли діти зачули пісню козацьку, наче дзвінок розбитий і побачили в далині людську постать. Це дід ішов, співаючи. Зараз вони до нього назустріч, а він сміється та й каже:

— А що, дітки, знудились, мабуть, без старого діда, га? Сон, мабуть, неспокійний мали, га? Не можна, не можна мені було повертатись раніш, товариша давнього зустрів, забарився...

І дід знову почав співати:

Як були ми, козаки на морі,
Як були ми, козаки, на роздоллі...

— Діду, діду, — каже Мелася, — у нас ведмідь був на пасіці!

А Михайлик:

— Я спав дуже міцно, коли вона мене збудила, наче стрелила у вухо, кричачи. Я схаменувся, дивлюся — вулики повалені, кущі поламані.

Як це дід почув, — та зараз до пасіки:

— А щоб ти, патлачу лихий, не діждав довіку й покуштувати меду!

Та став піднімати вулики, а Михайло помагає дідові. А Мелася маленька ходячи за ними обома, удесяте оповідає, як той усе трощив і валив, як покачувався і цокав зубами білими і як наближувавсь все ближче, ближче...

А дід каже:

— Чи ж не диво, що ти, Меласю, така безсильна цяточка, та братика будила і ведмедя прогнала?

А Михась тільки думав: "Коли то я буду тебе боронити, Меласю?" Як лягав спати, то завжди коло себе рушницю клав, бо, може, ведмідь знов навідається!

Объяснения

славно — хорошо;
глянеш — посмотришь;
намети — шатры;
шлях — дорога, путь;
гай — роща;
літувати — проводить лето;
суниці — земляника;
втомившись — устав;
питала — спрашивала;
забарився — задержался;
зорі — звезды;
блимають — мигают;
підбився — поднялся;
наближається — приближается;
суне — двигается;
квітки — цветы;
рожа — роза, мальва;
патлатий — лохматый;
не чує — не слышит;
як господар — как хозяин;
вулик — улик;
ласує — лакомится;
покотив — двинулся;
ледве блискали — еле блестели;
зачули — услышали;
побачили — увидели;
людська постать — человеческая фигура;
назустріч — навстречу;
знудились — заскучали;
мабуть — наверное;
повертатись — возвращаться;
забарився — задержаться;
міцно — крепко;
збудила — пробудила;
схаменувся — опомниться;
дивлюся — смотрю;
удесяте — десятый раз;
трощив — крушил;
наближувався — приближался;
боронити — защищать;
завжди — всегда;
рушниця — ружье;
клав — ложил;
навідається — наведается.



? ? ?

1.Как выглядела казацкя пасека в степи?

2.Кто жил летом на пасеке?

3.Что случилось однажды на пасеке?

4.Как медведь лакомился медом?

5.Как Мелася спасала брата?

6.Что решил для себя Михаил? Почему он ставил возле себя ружье, когда ложился спать?



Домашнее задание

1.Опиши казачью пасеку.

2.Нарисуй к рассказу иллюстрации.

Задание для любознательных

Прочитай рассказ Марко Вовчок «Весна іде»(«Весна идет»). Ответь на поставленные вопросы.



Весна іде

Весна йде та йде. Ось уже й небо голубе і чисте та вода голуба просвітчаста. Сонечко блищить і горить, гаї розвиваються, садки зацвітають. Увечорі десь тьохнув соловейко на листатому клені. Кує зозуля на високій березі, гуде бджола, мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою, хрущі літають гучливі...

Якийсь гомін, гук якийсь, чи з-під землі, чи з води, чи з неба!..



Объяснения

просвітчаста — прозрачная;
тьохнув — щелкнул;
кує — кукует;
бджола — пчела;
метелики — бабочки;
гучливі — звонкие;
гомін — говор, шум, гул.

? ? ?

1.Какие приметы весны называет в рассказе Марко Вовчок?

2.Найди в тексте ласкательные слова и определи их значение.

3. Попробуй выразительно прочитать это произведение.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...