пошук:  

>> Пірко Василь Олексійович: Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / 01.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

ВСТУП

Майже 33 роки мої наукові пошуки тісно переплелися з історією Донеччини. Основною причиною цього стало зачислення мене восени 1968 р. до складу авторського колективу по написанню історії міст і сіл Донецької області. Робота велася уже протягом п'яти років і знаходилась на завершальній стадії. Завдання полягало в доопрацюванні нарисів з історії населених пунктів, написаних вчителями, працівниками культури, здебільшого краєзнавцями-аматорами. Тоді мене здивувала не тільки відсутність у більшої частини нарисів, зокрема з історії сіл, конкретних відомостей про час їх заснування, але й посилань на архіви, особливо за початковий період заселення так званого "Дикого поля" постійним населенням. Оскільки це був завершальний етап роботи над україномовним виданням тома "Історія міст і сіл УРСР. Донецька область"1, а закріплений за мною нарис міста Ясинуватої не вимагав детального вивчення зазначеного періоду, то я обмежився вивченням джерел місцевих обласних (державного та партійного) архівів, архівів підприємств міста, управління Донецької залізниці. В останньому було виявлено чимало маловідомих документів з історії Донецької залізниці. Опрацьовані мною матеріали виявилися достатніми, щоб охарактеризувати не тільки початковий етап розвитку нинішнього міста Ясинуватої як залізничної станції на споруджуваній Д.Юзом колії, що з'єднала в 1872 р. металургійний завод Новоросійського товариства з загальноросійською залізницею -- Москва-Харків-Азов, але й подальший його розвиток у ХХ ст.

Після схвалення головною редакцією підготовленого мною у співавторстві з ясинуватським учителем М. Проданом нарису м. Ясинуватої я став більш уважно вивчати літературу, щоб виявити, в яких архівах можуть зберігатися матеріали з історії регіону XVI-XVIII ст. На підставі вивченої літератури визначився з основними архівами і наприкінці 1974 р. попросився на стажування до Московського державного університету з метою не тільки вивчення педагогічного досвіду професорів історичного факультету, зокрема широковідомих на той час джерелознавців акад. І.Д.Ковальченка, професорів А.В.Мілова та А.В.Муравйова. Останньому я щиро вдячний за поради в освоєнні російської писемності ХVI-XVIII ст.

У період стажування познайомився з провідними дослідниками історії Росії цього періоду з Інституту історії СРСР АН СРСР, зокрема з докторами історичних наук О.О.Дружиніною, Я.Є.Водарським, В.М.Кабузаном, К.О.Індовою та багатьма іншими, що працювали над вивченням тих чи інших проблем історії Росії феодального періоду, в тому числі й нашого регіону.

Особисті зустрічі з цими прекрасними дослідниками і доброзичливими людьми, їхні поради, участь у роботі всесоюзних аграрних симпозіумів, що проводилися під їх керівництвом у провідних центрах з вивчення аграрної історії Східної Європи, історичної демографії, сприяли виявленню та опрацюванню архівних матеріалів з історії Донбасу XVI-XVIII ст. Пошуки джерел з історії регіону велися в архівах Москви, Ленінграда, Воронезькому і Ростовському обласних архівах Росії, Центральному історичному архіві України в м. Києві, Харківському, Дніпропетровському, Одеському і Миколаївському обласних архівах. Протягом понад чверть століття вдалося зібрати чималий фактичний матеріал. Сприяло цьому й те, що у 80-х рр. можна було замовляти мікрофільми документів центральних архівів по міжархівному абонементу й користуватися ними у місцевому архіві. Тому частина найбільш важливих відомостей з опрацьованих у той час таким способом документів зберігається нині в Донецькому обласному державному архіві.

По мірі опрацювання архівних матеріалів здебільшого писались і публікувались статті, тези виступів на різного рівня конференціях, брошури (методичні поради) для учителів шкіл з вивчення історії краю в школі, монографії та збірники документів, які частково включені до списка джерел та літератури цієї книги.

Активна робота у 80-90-х рр. над проблемою сприяла залученню до неї студентів, а згодом і аспірантів. Серед них найбільш інтенсивно працювали в центральних архівах А.В.Гедьо, дисертаційна робота якої була присвячена грекам Приазов'я XVIII-XIX ст. На базі кандидатської дисертації вона вже підготувала й опублікувала книгу "Джерела з історії греків Північного Приазов'я"2. Соціально-економічному розвиткові регіону присвятила свою дипломну роботу, а згодом і кандидатську дисертацію М.А.Панфьорова3, мандрівним запискам академіка Й.А.Гільденштедта -- Н.О.Никифоренко4. Вважаю, що наші пошуки джерел з історії регіону та робота А.Гедьо в московських архівах мали позитивний вплив на вивчення історії приазовських греків професором С.О Калоїровим5.

В останні роки при огляді того, що зроблено у вивченні проблеми заселення краю в XVI- ХVIII ст. мною особисто та іншими дослідниками, все частіше виникала думка про написання спеціальної узагальнюючої праці на базі опублікованої в 1992 р. статті6. Однак поточні справи та подальша робота над пошуком нових джерел і їх опрацювання відтягували на пізніше ці задуми. Поштовхом до їх реалізації послужив вихід у світ за останнє десятиріччя різного виду краєзнавчих праць, в яких автори заселення регіону в указаний період інколи прирівнюють до освоєння північноамериканських прерій та демонструють незнання хрестоматійних на нинішній день фактів як з історії краю, так і України в цілому7. Наявні в цих виданнях не тільки концепційні, але й фактичні недоречності (про них йтиметься у відповідних місцях книги) спонукали автора до узагальнення уже написаного й опублікованого протягом зазначеного часу в єдиному нарисі, в котрому на фоні соціально-економічного й політичного розвитку Східної Європи в XVI-XVIII ст. простежується процес заселення Донеччини та формування її поліетнічного складу населення.

Оскільки книга підводить певний підсумок результатів роботи над дослідженням проблеми не тільки самим автором, але й іншими науковцями та краєзнавцями, то для її підготовки використані як авторські публікації за останні 25 років, так і праці попередніх та нинішніх дослідників, археографічні видання та архівні документи (більшість з них подаються у списку джерел та літератури в кінці книги), а в додатку до неї поміщені не завжди доступні для дослідників, а тим більше для широкого читача джерела, що в першу чергу стосуються дискусійних питань проблеми. Оскільки попереднє спеціальне видання джерел з історії населених пунктів краю8 було малотиражним і через типографську недбалість виявилося малопридатним для тривалого користування, то найважливіші матеріали, що публікувалися в ньому, продубльовані у цій книзі.

Автор не вважає, що всі питання поставленої проблеми в повному обсязі вдалося вирішити у цьому виданні, в той же час впевнений, що в ньому в концентрованому вигляді зібрано факти, які дозволяють відтворити загальну картину заселення регіону в XVI-XVIII ст. та початковий етап формування поліетнічного складу населення нинішньої Донеччини. Сподіваємось, що книга стане в пригоді не лише дослідникам-краєзнавцям, викладачам вузів, особливо вчителям шкіл, в яких факультативно вивчається історія рідного краю, але й приверне увагу широкого кола читачів.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...