пошук:  

>> Білецький В.С., Сапіцький К.Ф., Панов Б.С., Мирний В.В., Голембієвський П.П., Підтикалов О.С., Федотова Л.А., Альохін В.І., Редзіо О.Г. // за редакцією В.С. Білецького: Тлумачний гірничий словник / 01.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

ПЕРЕДМОВА

Гірнича наука вивчає умови залягання родовищ корисних копалин і фізичні явища, що відбуваються в товщі гірських порід при створенні гірничих виробок, способи видобування і збагачування корисних копалин, організацію виробництва, яка зумовлює безпечну й економічну розробку родовищ. Включає дослідження в галузі розкривання і систем розробки родовищ, гірничої геомеханіки, маркшейдерії, боротьби з рудниковим газом і пилом, гірничої економографії тощо.

Гірнича промисловість включає комплекс галузей важкої промисловості по розвідуванню родовищ корисних копалин, видобуванню їх з надр землі та збагачуванню. Всі галузі гірничої промисловості поділяються на такі основні групи: паливодобувну (вугільна, нафтова, сланцева, торфова, видобування природного газу), рудодобувну (залізорудна, марганцеворудна, видобування кольорових руд, благородних і рідкісних металів та ін.), гірничохімічну (видобування калійних солей, кухонної солі, апатитів, нефелінів, бокситів, сірки, фосфоритів тощо), по видобуванню мінеральної сировини для будівельної індустрії, вогнетривної та керамічної промисловості, гідромеліоративну.

Гірнича справа - це галузь науки і техніки, пов’язана з видобуванням з надр землі корисних копалин. Добування твердих корисних копалин здійснюють шляхом відкритої, підземної, підводної розробки родовищ; рідкі й газоподібні копалини видобувають майже виключно з бурових свердловин. До складових гірничої справи належать зокрема механізація гірничих робіт, гірничий нагляд, гірничорятувальна справа.

Гірнича наука і техніка мають розвинені терміносистеми, які періодично уточнюються та доповнюються. Українська терміносистема в гірництві на жаль не була раніше достатньо розроблена і унормована. Однак вона має потужну основу, яка, зокрема, базується на доробку вітчизняних вчених-гірників 20-40 років, сучасних роботах вчених Дніпропетровської та Донецької гірничих шкіл, а також науковців Харкова, Львова, Кривого Рогу, Сімферополя. Триває активний процес унормування української гірничої термінології через Державні Стандарти. Однак, до сьогодні залишається багато дискусійних питань, термінологічних лакун, а ряд термінів та терміносполучень потребують осучаснення.

Цей словник є спробою системного підходу до створення сучасної гірничої термінологічної бази, необхідної, зокрема, для укладання новітніх вітчизняних підручників та посібників, однозначного прочитання гірничо-технічної документації, подальшого розширення області застосування української мови в гірничій галузі.

Словник містить біля 5 000 термінів. Семантично в словнику наявні чотири категорії термінів, а саме: 1. Слова-терміни (поле, тіло, кліть і т.і.); 2. Термінологічні слова (бремсберґ, латекс, флотація і т.д.); 3. Терміни у вигляді словосполучень (відсаджувальна постіль, рудничний транспорт, нафтопровід, мікроаналіз та ін.); 4. Терміни - власні назви (“Макіїввугілля”, “Саянмрамор”, “Нор-па-де-Кале” і т.п.).

Під час роботи над Словником автори притримувалися інтегральних принципів термінотворення, коли проблема номінування того чи іншого поняття вирішується індивідуально - з використанням потенціалу рідної мови або шляхом інтерпретації вже готового терміна з іншої мови, звідки поняття запозичується і вводиться в національну терміносистему (через транскрибування, прямий переклад, калькування). При цьому також враховувалися традиції використання гірничих термінів в Україні, їх походження, а також ареал розповсюдження гірничих термінів-синонімів у світі.

Основний об’єм Словника займає усталена гірнича термінологія, яка просто зафіксована в цьому науково-дослідному виданні. Біля 15-20% термінів уточнено, і лише окремі терміни подано вперше. Серед таких термінів можна назвати: фугування, пелетування, стелина та ін. Зрозуміло, що стабільне закріплення їх у гірничій науці залежить від реакції (сподіваємося, доброзичнивої) наукової громадськості.

Деякі загальновживані терміни подані з синонімічними відповідника-ми, що дає можливість паралельного користування ними протягом періоду усталення, саморегулювання вітчизняної гірничої терміносистеми. До таких випадків належать, скажімо: ствол і стовбур (шахти), рентгенівський і пулюєвий, обвалення і обрушення (покрівлі виробки).

Разом з тим, автори свідомо включили в Словник ряд термінів, які походять з інших наук (філософії, фізики, хімії тощо) і мають базисне значення. При цьому ми орієнтувалися на осучаснену вітчизняну термінологію у відповідних галузях знань (відси, скажімо, йон замість іон, флуор замість фтор).

При редагуванні статей ми намагалися уникати практики “терміни в терміні”, що ускладнює сприймання інформації, хоча такі випадки зустрічаються.

Певну складність становило виокремлення термінів з літерою ґ та г. Ми вважали за потрібне в термінах латинського походження, а також термінах з німецької, англійської, французської мов здебільшого транслітерувати g через ґ, а в термінах грецького походження - найчастіше через г. При цьому враховулася традиція м’якого г в українській мові. Водночас в іноземних прізвищах літера g передана через ґ : Ґіббс, Ґете, Ґалілей, Ґальвані, Ґаусс і т.д.

Відчутну складність становить застосування і тлумачення в гірничій термінології паронімів, якими багата українська мова. Для прикладу подамо декілька з них: ґрануляція і ґранулювання, кальцинація і кальцинування, відсадка і відсадження і т.д. На жаль, ряд існуючих словників часто подають їх як синоніми, хоча перше слово більше означає результат, а друге власне дію. Очевидно, що на сьогодні в цій частині українська гірнича термінологія вимагає подальшої ретельної роботи. Зауважимо, що сучасна українська мова надає великі можливості для чіткого і однозначного тлумачення паронімів. Їх правильне вживання без сумніву сприяє точному розумінню суті процесів та явищ.

Автори не уникали активних дієприкметників із суфіксами -учий, -ючий, наприклад, нівелюючий, контактуючий і т.і., бо їх виключення, яке рекомендують деякі автори, на нашу думку сильно збіднює сучасну українську мову.

Складаємо щиру подяку рецензентам Словника проф. М.Мухопаду, проф. М.Олійнику і особливо проф. Й Опейді за їх уважне і критичне прочитання всього матеріалу, зауваження та поради, які дозволили уникнути мовних необачностей і позбутися прикрих помилок.

Ми усвідомлюємо всі складнощі сучасного процесу творення та унормування вітчизняної терміносистеми в гірничій галузі, а також подальшого її впровадження. Тому вважаємо свою працю лише етапом створення розвинутої і співвідносної з міжнародною української гірничої термінологічної системи. Автори сподіваються на прихильне і доброзичливе ставлення колег до цієї роботи, а також запрошують бажаючих приєднатися до авторського колективу щоб продовжити і розвинути почату справу, можливо, в рамках “Гірничої енциклопедії”.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...