пошук:  

>> Білецький В.С., Сапіцький К.Ф., Панов Б.С., Мирний В.В., Голембієвський П.П., Підтикалов О.С., Федотова Л.А., Альохін В.І., Редзіо О.Г. // за редакцією В.С. Білецького: Тлумачний гірничий словник / 09.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

Е

ЕВАПОРИТИ, *эвапориты, **evaporites - мінерали, які утворюються внаслідок випаровування розчинів.

ЕВДІАЛІТ, *эвдиалит, **eudialyte - Na4(Ca,Fe)2Zr[Si3O9]2. Мінерал класу силікатів, червоного або рожевого кольору. Сингонія тригональна. Густина 2,93. Твердість 5,5-6. Кільцевої будови. Руда цирконію. Рідкісний мінерал лужних пегматитів.

ЕВТЕКТИКА, *эвтектика, **eutectic - тип кристалізації розплаву, який складається з певних компонентів у співвідношенні, що відповідає найнижній температурі їх одночасної кристалізації. Ця температура (евтектична точка) завжди буває нижчою, ніж температура кристалізації кожного мінералу зокрема.

ЕГІРИН, *эгирин, **aegirine - NaFe3+[Si2O6]. Силікат ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породоутворюючий мінерал лужних комплексів.

ЕГІРИН-АВГІТ, *эгирин-авгит, **aegirini-augite - моноклінний піроксен. Характерний мінерал лужних комплексів. Зустрічається в сієнітах, сієнітових пегматитах та лужних ґранітах.

ЕЖЕКТОР, *эжектор - струминний насос для відсмоктування (при значному розрідженні) рідин, газів, пари або сипучих тіл.

ЕЗОТЕРИЧНИЙ, *эзотерический - внутрішній, глибинний, таємний. Протилежне - екзотеричний.

ЕКВІВАЛЕНТНИЙ, *эквивалентный - рівносильний, рівнозначний, рівноцінний, однаковий за величиною; е. о б м і н   обмін рівноцінними товарами, предметами.

ЕКВІПОТЕНЦІАЛЬНИЙ, *эквипотенциальный - однаковий з чимось щодо величини потенціалу; Е - н а п о в е р х н я   поверхня, в усіх точках якої однаковий потенціал.

ЕКЗО, *экзо - префікс, що означає "зовні", "поза чимось".

ЕКЗОҐЕННИЙ, *экзогенный, **exogenetic - 1) Зумовлений зовнішніми причинами; Е - н і п р о ц е с и   геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах (вивітрювання, денудація, абразія, ерозія, діяльність льодовиків, підземних вод); зумовлені головним чином, енергією сонячної радіації, силою тяжіння і життєдіяльністю організмів; тісно пов'язані з ендогенними процесами. 2) Мінерал і мінеральний комплекс який утворився на земній поверхні й у верхній частині земної кори під впливом процесів вивітрювання, діяльності води й організмів.

ЕКЗОКЛІВАЖ, *екзокливаж - розчленованість гірських порід системою тріщин, які утворилися під впливом зовнішніх, переважно тектонічних дій; розташовується під різними, частіше гострими кутами до площини напластування.

ЕКЗОТЕРИЧНИЙ, *экзотерический - загальнодоступний, призначений для публічного викладу. Протилежне   езотеричний.

ЕКЗОТЕРМІЧНИЙ, *экзотермичный - той, що віддає тепло; Е-н і р е а к ц і ї   хімічні реакції, під час яких виділяється тепло (напр., горіння).

ЕКЕР, *екер - інструмент для побудови на місцевості кутів 450,900 та 1350. Застосовують одно-, двох- і трьохдзеркальні Е., а також одно-, двох- і трьохпризмені Е.

ЕКЛІМЕТР, *эклиметр - прилад для вимірювання вертикальних кутів на поверхні і в гірничих виробках з точністю до 0, 25°. Застосовують екліметри головним чином при рекогносцирувальних роботах.

ЕКОЛОГІЯ, *экология - розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів з середовищем, в якому вони живуть, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери). Основи екології як науки почали закладатися наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. Термін "екологiя" запровадив у 1866 року німецький вчений Е. Геккель. Розрізняють екологію загальну, що досліджує основні принципи організації і функціонування різних надорганізмових систем, і спеціальну, предметом якої є вивчення взаємовідносин певних екологічних груп організмів з навколишнім середовищем (екологія рослин і екологія тварин). Крім того, екологію поділяють на аутекологію і синекологію. Екологія досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину. Виняткового значення набувають екологічні дослідження у зв'язку з проблемою охорони природи.

ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ВТРАТ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ (КОРИСНОГО КОМПОНЕНТА), *экономические последствия потерь полезного ископаемого (полезного компонента) - величина економічних збитків або ефекту, що викликаний зміною повноти видобування корисних копалин з надр при їх видобутку та переробці на діючих і проектованих гірничих підприємствах.

ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦIОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ, *экономическое стимулирование рационального использования запасов - сукупність організаційно-технічних та економічних заходів, які забезпечують оптимальне (або нормативне) з точки зору підприємства, підгалузі, галузі та господарства вцілому видобування запасів корисних копалин з надр при розробці родовищ.

ЕКРАНУВАННЯ, *экранирование - захист апаратів, приладів, машин від зовнішніх впливів (найчастіше електричного, магнітного та електромагнітного полів).

ЕКС... , *экс... - префікс, що означає відокремлений, рух догори, позбавлення, звільнення, зміну якості, завершення. У складних словах означає також "колишній".

ЕКСГАУСТЕР, *эксгаустер - пристрій для відсмоктування (при невеликому розрідженні) газів і легких матеріалів.

ЕКСКАВАТОР, *экскаватор, **excavator - самохідна землерийна машина для виймання та переміщення ґрунту, гірської породи тощо.

ЕКСКАВАТОР БАГАТОКІВШЕВИЙ, *экскаватор многоковшовый — виймально-навантажувальна машина безперервної дії з ланцюговим або роторним робочим органом (відповідно ланцюговий та роторний екскаватори). Экскавація породи здійснюється ковшами, послідовно розташованими на нескінченному ланцюзі або на роторному колесі. Навантаження породи в засоби транспорту виконується з розвантажувальної консолі або через спеціальний навантажувальний пристрій.

ЕКСКАВАЦІЯ, *экскавация - виймання ґрунту, гірських порід тощо за допомогою вибухівок або екскаваторів.

ЕКСПЕРИМЕНТ, *эксперимент - 1) Спроба, дослід. 2) Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами. Розрізняють пасивний та активний Е. В сучасних експериментальних дослідженнях технологічних процесів широко застосовується планування експерименту.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ, *экспериментальный - той, що ґрунтується на досліді, спостереженні.

ЕКСПЕРТ, *эксперт - фахівець, який здійснює експертизу.

ЕКСПЕРТИЗА, *экспертиза - розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ, *эксплуатация, - систематичне використання людиною родовищ корисних копалин, різного устаткування тощо.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ РОДОВИЩА, *эксплуатация месторождения - видобування корисної копалини з надр з метою подальшого використання. Та саме, що розробка родовища корисної копалини.

ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ГЕОМЕТРИЗАЦІЯ РОДОВИЩА КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *эксплуатационная геометризация местораждения полезного ископаемого - моделювання (графічне, аналітичне, цифрове) родовища комплексним використанням інформації, отриманої при розвідці, розробці та з врахуванням технологічних вимог експлуатації родовища.

ЕКСПЛУАТАЦІЙНА РОЗВІДКА, *эксплуатационная разведка - найбільш детальна стадія розвідувальних робіт на родовищі, яка провадиться в період його експлуатації.

ЕКСПОНЕНЦІЙНА (ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНА) ФУНКЦІЯ, *экспотенциальная функция - функція виду у = аx, де а   стале число (додатне, але не дорівнює одиниці). Інша назва   п о к а з н и к о в а ф у н к ц і я.

ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ, *экспресс-анализ - сукупність методів кількісного хімічного аналізу, що дають змогу швидко контролювати певний виробничий чи технологічний поцес.

ЕКСПРЕС-ПИЛЕМІР, *єкспресс-пылемер - прилад для миттєвого (на місці) вимірювання запилення повітря.

ЕКСТЕНСИВНИЙ, *экстенсивный - пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням. Протилежне   інтенсивний.

ЕКСТРА, *экстра - найвищий ступінь якості; вищий від загально - прийнятих норм або зразків.

ЕКСТРА... , *экстра... - префікс, що означає надмірність, винятковість, розташування поза чимсь.

ЕКСТРАГУВАННЯ, *экстрагирование - дія, власне розділення суміші речовин на складові частини за допомогою розчинника, в якому вони розчиняються неоднаково.

ЕКСТРАКТ, *экстракт - 1) Згущена водна, спиртова або ефірна витяжка з рослинних чи тваринних тканин, речовини. 2) Стислий виклад якогось твору, документа тощо.

ЕКСТРАКТИВНИЙ, *экстрактивный - 1) Той, що стосується екстракції. 2) Той, що має властивості екстракту. 3) Е - н і р е ч о в и н и   органічні небілкові речовини, які містяться в тваринних і рослинних тканинах і які можна одержати екстракцією за допомогою киплячої води.

ЕКСТРАКТОР, *экстрактор - апарат для добування речовин із сумішей з неперервною циркуляцією розчинника.

ЕКСТРАКЦІЯ, *экстракция - спосіб розділення суміші речовин на складові частини за допомогою розчинника, в якому вони розчиняються неоднаково. Результат екстрагування.

ЕКСТРАПОЛЮВАТИ, *экстраполювати - поширювати висновки, одержані щодо однієї частини якоїсь системи, на іншу частину тієї самої системи.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ, *экстраполяция - наближене знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом.

ЕКСТРЕМУМ, *экстремум - найбільше та найменше значення функції.

ЕКСТРУЗІЯ, *экструзия - обробка (продавлюванням крізь формуючі пристрої) матеріалів тиском, що створюється спеціальними пресами.

ЕКСЦЕНТРИК, *эксцентрик - диск, вісь обертання якого не збігається з його геометричною віссю.

ЕКСЦЕНТРИСИТЕТ, *эксцентриситет - 1) матем.Відношення віддалі між довільною точкою кривої другого порядку (еліпса, гіперболи, параболи) та її фокусом до віддалі між тією самою точкою і директрисою. Е. еліпса менший за 1, параболи   дорівнює 1, гіперболи   більший за 1. 2) тех. Віддаль між віссю обертання ексцентрика і його центром. 3) Відхилення від центра.

ЕЛЕВАТОР, *элеватор, **bucket elevator - машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій до горизонту площині.

ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ, *электризация - надання тілу електрики, зарядження електрикою.

ЕЛЕКТРИЧНЕ ЗБАГАЧУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *электрическое обогащение полезных ископаемых - метод збагачування корисних копалин оснований на відмінностях електрофізичних властивостей розділюваних компонентів. Застосовується також для розділення матеріалів по крупності (класифікації) та обезпилення. Область застосування - зернисті сипучі матеріали крупністю 3-0,05 мм. Найбільш широко Е.з.к.к. використовується при дозбагаченні чорнових концентратів рідкісних металів. Крім того, Е.з.к.к. застосовується при збагачуванні залізних руд, фосфорних, калійних, кварцевих, магнезитових, баритових, азбестових та ін. руд. Див. також електростатичні сепаратори.

ЕЛЕКТРОВОЗ, *электровоз, **electric locomotive - локомотив, що приводиться в рух тяговими електродвигунами, які живляться електричним струмом від контактної мережі. З контактною мережею з'єднується струмознімачем, а з рейками (зворотним проводом електричного кола) — колісними парами. Рух від електродвигунів до коліс електровоза передається механічною передачею. В шахтах застосовуються також акумуляторні електровози.

ЕЛЕКТРОД, *электрод - провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідини і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів.

ЕЛЕКТРОДЕТОНАТОР, *электродетонатор — засіб висаджування, призначений для ініціювання заряду ВР, що спрацьовує під дією електричного струму. Складається з електрозапалювача, капсуля-детонатора з наважкою первинного і вторинного ВР зі стовбчиком уповільнюючого складу, вкритого шовковою сіткою, зібраних у спільній гільзі з пластиковою пробкою в її усті. За швидкістю дії розрізняють миттєві, уповільнені та короткосповільнені Е.

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА, *электродинамика - Е. класична - розділ фізики який вивчає взаємодію і рух електрично заряджених тіл в електромагнітному полі й закони електромагнітного поля.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА, *электроенергетика - галузь енергетики, що охоплює ґенерацію, передавання й використання електричної енергії.

ЕЛЕКТРОЛІЗ, *электролиз - розклад речовин (напр., води, розчинів кислот, лугів, розчинених або розплавлених солей тощо) під дією постійного електричного струму.

ЕЛЕКТРОЛІЗЕР,*электролизер - апарат для електролізу.

ЕЛЕКТРОЛІТИ, *электролиты - речовини, в яких носіями електрики є позитивні й негативні йони.

ЕЛЕКТРОЛІТИЧНИЙ, *электролитический - пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням; Е - н а д и с о ц і а ц і я   розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику; Е - н а в а н н а   посудина з розчином, в якій поводять електроліз.

ЕЛЕКТРОЛЮМІНІСЦЕНЦІЯ, *электролюминисценция - свічення газів під час проходження через них електричного струму, а також свічення кристалів від дії електричного поля.

ЕЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ, *электромагнитизм - сукупність магнітних явищ, що виникають від дії електричного струму та вчення про електромагніт-

ні явища.

ЕЛЕКТРОМАГНІТ, *электромагнит - феромагнітне осердя (сталь або м'яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. Застосовують у ґенераторах, двигунах, реле для створення магнітного поля.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ, *электромагнитный - той, що належить до електромагнитизму, тобто одночасно до електрики й магнитизму.

ЕЛЕКТРОМОТОР, *электромотор - електрична машина, двигун. що перетворює електричну енергію на механічну.

ЕЛЕКТРОН-ВОЛЬТ, *элекрон-вольт - одиниця роботи або енергії в атомній та ядерній фізиці; дорівнює енергії, яку набуває електрон, проходячи різницю потенціалів в 1 вольт. 1ев, дорівнює 1,6 Х 10-12ерг = 1,6 Х 10-19дж.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ РУДНИКОВЕ, *электооборудование рудничное - електрообладнання виготовлене в спеціальному вибухозахищеному або рудниковому нормальному виконанні. Включає спеціальні вибухозахистні оболонки, іскровий та ін. захисти. До Е.р. належать пускачі, автоматичні вимикачі, електричні станції, електродвигуни, кабелі, і т.д.

ЕЛЕКТРООСМОС, *элекроосмос - рух рідин (води, водних розчинів) у капілярах під впливом прикладеної різниці потенціалів.

ЕЛЕКТРОСИНТЕЗ, *элекросинтез - одержання хімічних сполук за допомогою електролізу (напр., одержання хлору, лугів).

ЕЛЕКТРОСТАТИКА, *элекростатика - розділ вчення про електрику, де вивчають взаємодію й умови рівноваги нерухомих електричних зарядів (на відміну від електродинаміки).

ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИЙ, *элекростатичний - той, що стосується електростатики (напр., Е-на індукція).

ЕЛЕКТРОСТРИКЦІЯ, *элекрострикция - зміна розмірів діелектриків (напр., сегнетової солі) під дією електричного поля. Е.   явище, протилежне п'зоелектричному (див. П'єзоелектрика).

ЕЛЕКТРОТАБЛО, *элекротабло - щит з електричними сигнальними пристроями.

ЕЛЕКТРОТАЛЬ, *элекроталь - те саме, що і тельфер.

ЕЛЕКТРОТЕЛЬФЕР, *элекротельфер - механізм для внутрішньоцехового транспортування вантажів підвiшеною монорейкою за домогою електроенергії.

ЕЛЕКТРОТЕХНІКА, *элекротехніка - наука про електромагнітні явища та використання їх для практичних цілей; галузь техніки, що здійснює застосування електрики в народному господарстві, побуті, тощо.

ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, *электооборудование - сукупність електричних машин, апаратів, пристроїв, які забезпечують електропостачання струмоприймачів та керування ними.

ЕЛЕКТРОФАКС, *элекрофакс - електрофотографічний спосіб копіювання й друку, при якому проявлене зображення закріплюється на фотонапівпровідниковому шарі, нанесеному на папір, цинк тощо.

ЕЛЕКТРОФІЛЬТР, *элекрофильтр, **electric filter catcher, ***elektrische Entstaubungsanlage - апарат для очищення газів від твердих домішок за допомогою електрики, пилоуловлювач, в якому тверда фаза відділяється від газу в електричному полі коронного розряду .

ЕЛЕКТРОФОРЕЗ, *элекрофорез - рух від дії електричного поля дисперсних твердих частинок, рідинних крапель або газових пухирців, завислих в рідинному або газоподібному середовищі.

ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ, *элементарные частицы - найдрібніші суб’ядерні частинки речовини або фізичного поля. Це дискретні структурні елементи, які можуть існувати в неасоційованому стані. Найхарактернішою особливістю Е.ч. є їх здатність до перетворень і взаємодії. При цьому дочірні частинки не є структурними складовими материнських, а народжуються при актах перетворення. За властивостями Е.ч. поділяють на такі групи: фотони, лептони, мезони й баріони (нуклони й гіперони). Майже всі Е.ч. нестабільні (за виключенням електрона, протона, нейтрона, нейтрино, фотона). Загальна кількість выдомих Е.ч. перевищує 350 і це число продовжує зростати. Основні характеристики Е.ч.: електричний заряд, маса, тривалість життя, спін, лептонний і барйонний заряди, дивність (квантове число).

ЕЛЕМЕНТИ ПЛАНУ, *элементы плана - умовні знаки лінійних контурів, площ, немасштабних об’єктів підписів, що вказуються на кресленні.

ЕЛІПС ПОХИБОК, *эллипс погрешностей - характеризує точність положення визначуваного пункту відносно початкових (вихідних) точок, положення яких вважається безпомилковим.

ЕЛІПСОЇД КРАСОВСЬКОГО, *элипсоид Красовского - земний еліпсоїд, поверхня якого приймається в геодезії та маркшейдерії за математичну фігуру Землі. Назва - від прізвища відомого вітчизняного астронома-геодезиста Феодосія Красовського (1878-1948).

ЕЛЮВІЙ, *элювий - продукти руйнування гірських порід, які залишилися на місці їх утворення. Див. піски елювіальні.

ЕМАНАЦІЇ, *эманации, **emanations - виділення парів і газів, з яких утворюються пневматолітові мінерали при застиганні магми.

ЕМАНАЦІЙНИЙ МЕТОД, *эманационный метод - фізико-хімічний метод вивчення властивостей твердих тіл(що містять радій), оснований на їх здатності виділяти у навколишнє середовище ізотопи радіоактивного газу радону (еманації). Використовують для вивчення напруженого стану масиву гірських порід, перекристалізації, дегідратації, поліморфних перетворень тощо.

ЕМІТЕР, *эмитер - 1) Випромінювач. 2)Електрод, який є джерелом електронів внаслідок його нагрівання, при дії електричного поля тощо.

ЕМПІРИЗМ, *эмпиризм - напрям у теорії пізнання, який на противагу ра-ціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень.

ЕМПІРИЧНИЙ, *эмпирический - 1) Заснований на емпірії (досвіді). 2) Е. р і в е н ь з н а н ь   рівень пізнавального процесу, що дає знання тих закономірних зв'язків і відношень, які виявляються через аналіз безпосередніх даних спостереження.

ЕМУЛЬГАТОР, *эмульгатор - речовина, яка сприяє утворенню і підвищенню стійкості емульсії (напр., мило, желатин тощо).

ЕМУЛЬГАТОР, *эмульгатор, **emulsifier, ***Emulgator - апарат для приготування тонкодисперсної емульсії із флотаційних реаґентів та води.

ЕМУЛЬСІЯ, *эмульсия - рідина, яка містить краплинки іншої рідини, що не розчинюються (напр., молоко   Е., де краплинки жиру розподілені у водному середовищі). При збагачуванні корисних копалин інколи використовується емульгований реаґент. У вигляді Е. одержують мастильно-охолоджуючі рідини.

ЕНДО..., *эндо... - префікс, що означає знаходження в середині чогось.

ЕНДОГЕННИЙ..., *эндогенный, **breeding, endogenic - 1) Зумовлений внутрішніми причинами; Е-ні п р о ц е с и   процеси, що відбуваються в середині Землі (розпад радіоактивних речовин, хімічні реакції, перетворення й переміщення гірських порід). Протилежне   екзогенний. 2) Мінерал і мінеральний комплекс який виник внаслідок кристалізації магми і мінералоутворюючої діяльності магматичних розчинів.

ЕНДОГЕННІ ТРІЩИНИ, *эндогенные трещины - тріщини в породах, які виникли внаслідок фізико-хімічних процесів.

ЕНДОТЕРМІЧНИЙ, *эндотермический - той, що вбирає тепло; Е - н і р е а к ц і ї   хімічні реакції, які відбуваються з вбиранням тепла (напр., розклад вапняку на негашене вапно й вуглекислий газ).

ЕНЕРГЕТИКА, *энергетика - галузь господарства, що вивчає й використовує природні енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, розподілу й споживання енергії. Є атомна енергетика, гідроенергетика, теплоенергетика (ці види в Україні розвинуті найбільше), а також вітро- та геліоенергетика.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС, *энергетический баланс - система показників, що характеризують ресурси, виробництво та використання всіх видів палива й енергії. До енергетичного балансу входять як складові частини балансу електроенергії, паливний і тепловий, тому його називають ще зведеним паливно-енергетичним балансом. Використовують для встановлення рівня забезпеченості господарства наявними енергетичними ресурсами та виявлення змін у структурі паливних та енергетичних ресурсів і енергопостачання.

ЕНЕРГІЯ, *энергия - загальна міра всіх форм руху матерії. Розрізняють механічну, хімічну, електромагнітну, ядерну, ґравітаційну та ін. види Е.

ЕНЕРГОБЕЗПЕКА ПРАЦІ, *энергобезопасность работы - статистично-економічний показник, що характеризує озброєність живої праці всіма видами енергії (механічної, електричної, теплової тощо). Розрізняють потенціальний і фактичний показники енергоозброєності праці.

ЕНСТАТИТ, *энстатит, **enstatite - Mg2[Si2O6]. Силікат ланцюжкової будови. Типовий мінерал багатих на магній основних магматичних порід. Зустрічається також у кристалічних сланцях і деяких кам’яних та залізних метеоритах.

ЕНТАЛЬПІЯ..., *энтальпия - термодинамічна функція, що дорівнює сумі внутрішньої енергії і роботи проти зовнішнього тиску.

ЕНТРОПІЯ, *энтропия - 1) фіз. фізична величина, яка в спостережуваних явищах і процесах характеризує знецінювання (розсіювання) енергії, зумовлене перетворенням усіх видів її на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами (вирівнювання їхніх температур). 2) В теорії інформації   міра невизначеності ситуації; в математиці   міра невизначеності випадкової функції.

ЕОЛІТИ, *эолиты - невеликі уламки кременю з гострими краями, немовби то штучно оброблені.

ЕОЛОВІ ВІДКЛАДКИ, *эоловые отложения - геологічні утворення, що виникають внаслідок осідання принесених вітром продуктів вивітрювання гірських порід або річкових, озерних, морських та інших відкладів. До них відносять еолові піски й еолові ліси. Утворюють дюни, бархани, піщані пасма та інші форми рельєфу.

ЕОН, *эон - найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер. Виділяють два Е.: докембрійський або криптозойський і фанерозойський.

ЕОЦЕНОВА ЕПОХА, *Эоценовая эпоха - середня епоха палеогенового періоду. Характеризується розвитком вічнозеленої тропічної рослинності. Відбулися значні трансґресії морів. Відклади еоцену поширені в Україні. З ними пов’язані родовища нафти, газу, бурого вугілля, буд. матеріалів тощо. Відклади, що утворилися протягом Е.е. становлять еоценовий відділ.

ЕПЕЙРОГЕНІЧНІ РУХИ, *эпейрогенические движения - безперервні повільні підняття й опускання земної кори, які зумовлюють утворення форм рельєфу планетарного порядку.

ЕПІҐЕНЕЗ (У ГЕОЛОГІЇ), *эпигенез - вторинні процеси, що зумовлюють будь-які зміни мінералів і гірських порід, у тому числі корисних копалин після їх утворення.

ЕПІДІАСКОП, *эпидиаскоп - прилад для проеціювання на екран прозорих і непрозорих оригіналів. Застосовується під час лекцій, доповідей тощо.

ЕПІДОТ, *эпидот, **epidote - силікат острівної будови. Сингонія моноклінна. Густина 3,35-3,38. Твердість 6,5-7,0. Колір переважно зелений. Блиск скляний. Типовий продукт гідротермального метаморфізму вапнистих та багатих на кальцій вивержених гірських порід. Найчастіше утворюється внаслідок гідротермальної зміни польвих шпатів. В Україні є в межах Українського щита та на Закарпатті.

ЕПІСКОП, *эпископ - проекційний прилад, який дає можливість з непрозорих оригіналів креслення отримувати на екрані зображення з плавною зміною масштабу. Часто є частиною епідіаскопу.

ЕПІТАКСІЯ, *эпитаксия, **epitaxis - закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні.

ЕПІТЕРМАЛЬНИЙ, *эпитермальный, **epithermal - утворений з гідротермальних розчинів недалеко від земної поверхні (про мінерал і мінеральний комплекс).

ЕПОХА, *эпоха - геол. Підрозділ геохронологічної шкали, що відповідає часові утворення відкладів одного відділу; складова частина геологічного періоду, поділяється на віки.

ЕПСОМІТ, *эпсомит, **epsomite - Mg[SO4]7H2O. Мінерал класу сульфатів білого кольору. Поширений мінерал соляних покладів. Утворюється з водних розчинів при температурі понад 310 С. Від назви мінеральних джерел Епсом в Англії. Використовують для одержання магнієвих препаратів.

ЕПЮР, *эпюр - креслення, на якому просторова фігура зображена ортогональними проекціями її, суміщеними в одній площині.

ЕПЮРА, *эпюра, **diagram, pattern, curve - графік залежності однієї величини від іншої (напр., у теорії машин і механізмів Е. зображує зміну швидкості чи прискорення по довжині стержня).

ЕПЮРА ДИЗ’ЮНКТИВУ, *эпюра дизьюнктива - загальна картина диз’юнктива, яка характеризує його параметри та область розміщення в надрах.

ЕРА, *эра - 1) Один з найбільших відрізків часу в хронології геологічної історії Землі. 2) Підрозділ геохронологічної шкали, що відповідає часові утворення гірських порід, які складають групу. В історії геологічного розвитку Землі виділяють 5 ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Е. поділяють на періоди.

ЕРАТИЧНІ ВАЛУНИ, *эратические валуны - валуни, занесені водою або льодом далеко від виходу корінних порід, з яких вони утворилися.

ЕРГ, *эрг - одиниця роботи або енергії і СГС системі одиниць. Е.   робота сили в одну дину на шляху в 1 см. 1 Е. дорівнює 10-7 дж.

ЕРГОНОМІКА, ЕРГОНОМІЯ, *эргономика, эргономия - наука, що вивчає допустимі фізичні. нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.

ЕРИТРИН, *эритрин, **erythrine - Co3[AsO4]28H2O. Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту.

ЕРЛІФТ, *эрлифт, **air-lift - 1) Пристрій для піднімання крапельної рідини або суміші рідини і твердого зернистого матеріалу енергією стиснутого газу(повітря, пару), змішаного з нею. 2) Компресорний (з використанням повітря) спосіб видобування нафти. Використовуються для гідропідйому гірської маси (вугілля і породи) з шахти на поверхню, очистки зумпфів, шахтного водовідливу, видобування піску, гравію з дна різноманітних водойм (рік, озер, боліт), свердловинного гідравлічного видобутку корисних копалин. В Донецькому політехнічному інституті розроблена гірничо-морська ерліфтна установка для підйому конкрецій з дна світового океану (до 6 000 м.).

ЕРОЗІЯ, *эрозия - 1) Руйнування ґрунту або гірських порід текучою водою або повiтрям. 2) Руйнування металу або металевих виробів, зумовлене дією механічних факторів або електричних зарядів.

ЕРСТЕД, *эрстед - одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості магнітного поля в точці на віддалі 2см від нескінченно довгого прямолінійного провідника, по якому тече струм у 10 а. Від прізвища датського фізика Г.-К. Ерстеда.

ЕСКІЗ, *эскиз - попередній начерк креслення, картини тощо.

ЕСКІЗ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, *эскиз горной выработки - детальний схематичний начерк (малюнок) плану, перерізу гірничої виробки, виконаний при зйомочних роботах.

ЕСКІЗНИЙ, *эскизный - намічений в загальних і найхарактерніших рисах; Е. п р о е к т   загальні риси й накреслення машини, будови, технологічного процесу тощо.

ЕФЕКТ, *эффект - 1) Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, дій. 2) Фізичне явище.

ЕФЕКТИВНА ВИЙМАНА ПОТУЖНІСТЬ ПЛАСТА, *эффективная вынимаемая мощность пласта - потужність, яку приймають для розрахунків зрушень і деформацій земної поверхні при відробці пластів за закладкою виробленого простору; визначається з урахуванням конвергенції бокових порід, повноти заповнення виробленого простору закладкою та подальшого ущільнення матеріалу закладки.

ЕФЕКТИВНІСТЬ, *эффективность - Е. економічна   показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі виробництва, машин, апаратів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ, *эффективность обогащения угля, **coal preparation efficiency, ***Wirkunsgrad der Kohlenaufbereitung - відношення фактичного значення показника збагачення вугілля до теоретично досяжного. Аналогічно - для руд.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОХОТІННЯ, *эффективность грохочения, **screening efficiency, ***Siebungswirkungsgrad - ступінь повноти виділення дрібного матеріалу від крупного при грохотінні. Е.г. представляє собою вилучення нижнього класу в підрешітний продукт.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБЕЗВОДНЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *эффективность обезвоживания продуктов обогащения полезных ископаемых - відношення кількості видаленої в процесі обезводнення води до її початкової кількості. Визначається по формулі: h = 100 (W -Wф)/ W, де h - ефективність; W - початкова вологість продукту, %; Wф - фактичний вміст вологи в продукті після його обезводнення, %.

ЕФУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *эфузивные горные породы - магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок застигання вулканічної лави на земній поверхні. Структура — порфірова, текстура — пориста. Розрізняють незмінні ефузивні гірські породи, або кайнотипні (вулканічне скло, ліпарит, трахіт, базальт тощо), та змінені, або палеотипні (пурфірит, діабаз, ортофір та ін.). Поширені на території України.

ЕФУЗІЯ, *эфузия - 1) Прицес виливання лави на поверхню землі. В результаті ефузії утворюються ефузивні гірські породи, що залягають у вигляді лавових потоків і покривів; 2) Повільне витікання газів крізь малі отвори.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...