пошук:  

>> Білецький В.С., Сапіцький К.Ф., Панов Б.С., Мирний В.В., Голембієвський П.П., Підтикалов О.С., Федотова Л.А., Альохін В.І., Редзіо О.Г. // за редакцією В.С. Білецького: Тлумачний гірничий словник / 13.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

І

ІГДАНІТ, *игданит - найпростіша ґранульована вибухова речовина, до складу якої входить аміачна селітра та дизельне паливо.

ІДЕНТИЧНІСТЬ, *идентичность - рівнозначність, тотожність, однаковість.

ІДЕНТОГРАФІЯ, *идентография - нефотографічне, тушшю або олівцем виготовлення негативів.

ІДІОМОРФІЗМ, *идиоморфизм, **idiomorphism - здатність мінералів набирати в мінеральних комплексах властивої їм форми кристалів.

“ИЗВЕСТИЯ ДОНЕЦКОГО ГОРНОГО ИНСТИТУТА” - журнал заснований у 1995 р. Донецьким державним технічним університетом. Видавець - Донецький гірничий інститут та виробниче об’єднання “Донецьквугілля”. Виходить 2-4 рази на рік.

ІЗОВМІСТ, *изосодержание - лінії: які з’єднують точки з однаковими величинами вмісту того чи іншого компоненту корисних копалин.

ІЗОБАЗИ, *изобазы - ізолінії тектонічних піднять або опускань за певний період.

ІЗОБАРИ, *изобары - 1) Графіки процесів, які відбуваються при незмінному тиску. 2) Ядра атомів різних хімічних елементів, масові числа яких однакові, а порядкові номера різні.

ІЗОБАРНИЙ, *изобарный - той, що стосується ізобари, і. п р о ц е с   зміна стану фізичної системи за сталого тиску.

ІЗОБАТИ, *изобаты - ізолінії глибини водойм (океанів, морів, озер, річок).

ІЗОГАЗИ, *изогазы - лінії, які з’єднують точки з однаковою газоносністю вугільного пласта.

ІЗОГАЛІНИ, *изогалины - ізолінії солоності води.

ІЗОГАМИ, изогамы - лінії однакової величини напруги сили тяжіння.

ІЗОҐІПСИ, *изогипсы, **isohels - лінії (горизонталі), які з’єднують точки однакової висоти над рівнем моря, або іншим вибраним рівнем (горизонтом).

ІЗОГЛИБИНИ, *изоглубины - лінії, які з’єднують точки з однаковими глибинами залягання корисних копалин.

ІЗОГОНИ, *изогоны - ізолінії, які з’єднують точки магнітного схилення.

ІЗОГОНАЛЬНИЙ, *изогональный - рівнокутний.

ІЗОҐРАДІЄНТИ, *изоградиенты - лінії, які з’єднують точки з однаковими ґрадієнтами поверхні.

ІЗОДИНАМИ, *изодинамы - ізолінії напруженості магнітного поля Землі.

ІЗОЕНТРОПІЙНИЙ, *изоентропический - пов'язаний з незмінністю ентропії; і. п р о ц е с   зміна стану фізичної системи, коли не змінюється її ентропія.

ІЗОКЛІНИ, * изоклины - 1) лінії, що з’єднують точки з однаковим магнітним нахилом, тобто кутом між магнітною стрілкою і горизонтальною поверхнею. 2) темні лінії, які можна спостерігати в поляризованому світлі на моделях з оптично активних матеріалів - геометричне місце точок, головна нормальна напруга яких моє однаковий напрям.

ІЗОКОРЕЛЯТИ, * изокорреляты - лінії, які з’єднують точки з однаковими величинами коефіцієнта кореляції.

ІЗОЛІНІЇ, *изолинии - лінії на планах, проекціях або інших графіках, які з’єднують точки з однаковим значенням будь-якої величини. Найбільш поширені ізолінії: ізобари, ізобати, ізогаліни, ізогієти, ізоґіпси, ізогони, ізодинами, ізосейсти, ізотерми.

ІЗОЛЮЮЧІ СПОРУДИ, *изолирующие сооружения - штучні споруди, призначені для ізоляції відпрацьованих або пожежонебезпечних ділянок від гірничих виробок, які до них прилягають.

ІЗОЛЯТОР, *изолятор - 1) Речовина, що погано проводить електричний струм, тепло тощо. 2) Виріб з фарфору, пластмас для кріплення проводів, шин та частин приладів, які знаходяться під електричною напругою.

ІЗОЛЯЦІЯ РУДНИКОВОЇ ПОЖЕЖІ, *изоляция рудничного пожара - відокремлення осередку пожежі від прилеглих виробок з метою припинення доступу до нього свіжого повітря. Герметизація дільниці з пожежею може бути досягнута: встановленням ізолюючих перемичок, замулюванням тріщин в ціликах і породах, що відокремлюють дільницю від прилеглих виробок, засипкою провалів і тріщин на поверхні.

ІЗОМЕРИ, *изомеры, **isomers - сполуки, однакові за елементним складом і молекулярною масою, але різні за фізичними та хімічними властивостями, що зумовлено різним просторовим чи скелетним розташуванням атомів у молекулах, тобто їх будовою.

ІЗОМЕРИЗАЦІЯ, *изомеризация, *isomerization - 1) Зміна зв’язків між атомами або ж їх просторового положення в молекулі сполуки, що веде до утворення її ізомеру. 2) Перетворення одного ізомера на інший (напр. нормальний бутан від діяння каталізатора ізомеризується в ізобутан).

ІЗОМЕРІЯ, *изомерия, **isomerism - існування сполук, однакових за хімічним складом, але різних за будовою і властивостями. Такі сполуки називають ізомерами. Є структурна й просторова ізомерія.

ІЗОМЕТИ, * изометы - ізолінії відносної багатогазності.

ІЗОМОРФІЗМ, *изоморфизм, **isomorphism - 1) Властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. 2) Властивість речовин, аналогічних за хімічним складом, подібних за будовою і близьких за розмірами елементарних комірок, кристалізуватися в однакових формах. Розрізняють І. гетеровалентний та ізовалентний. 3) Властивість атомів, йонів чи молекул взаємно заміщуватись у кристалах з утворенням кристалів мішаного складу - твердих розчинів заміщення. І проявляється, зокрема, в кристалах галунів. І дуже поширений у природі.

ІЗОПАХІТИ, *изопахиты - лінії, які з’єднують точки з однаковою товщиною відкладень гірських порід одного і того ж геологічного віку.

ІЗОПЛЕТИ, *изоплеты - лінії рівних величин температури ґрунту.

ІЗОСЕЙСТИ, *изосейсты - ізолінії інтенсивності землетрусів.

ІЗОСТАЗІЯ, *изостазия - стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Полягає у тому, що земна кора, окремі частини якої ніби плавають у пластичному підкорковому шарі, перебуває в стані рівноваги. Збільшення ваги окремих блоків призводить до занурення їх у підкоркову речовину, зменшення - до підняття. Тенденція до відновлення порушеної ґравітаційної рівноваги зумовлює активізацію тектонічних процесів.

ІЗОТАХИ, *изотахи - лінії рівних величин швидкості руху води, вітру.

ІЗОТЕРМИ, *изотермы - ізолінії температури повітря, води, ґрунту тощо.

ІЗОТЕРМІЧНИЙ, *изотермический - той, що має постійну температуру; І. п р о ц е с   процес, що відбувається при постійній температурі.

ІЗОТОВЩИНИ, * изомощности - лінії, які з’єднують точки з однаковою товщиною пласта корисних копалин.

ІЗОТОНИ, *изотоны - атоми різних хімічних елементів,у ядрах яких є однакова кількість нейтронів.

ІЗОТОНІЧНИЙ, *изотонический - той, що однаково напружений; і - н і р о з - ч и н и   розчини, в яких однаковий осмотичний тиск.

ІЗОТОНІЯ, *изотония - однаковість напруження, тиску.

ІЗОТОПИ, *изотопы - різновиди атомів хімічного елементу, електричний заряд ядра яких однаковий, а маса різна.

ІЗОТОПНІ ІНДИКАТОРИ, *изотопные индикаторы - ізотопи, що відрізняються властивостями від інших ізотопів цього самого хімічного елемента. Інша назва   м і ч е н і а т о м и.

ІЗОТРОПІЯ, ІЗОТРОПНІСТЬ, *изотропия, изотропность, **isotropy - однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, пружність тощо) в усіх напрямках. І. характерна для аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.

ІЗОТРОПНА ГІРСЬКА ПОРОДА, * изотропная горная порода - порода, властивості якої в різних напрямках практично однакові.

ІЗОФЕНИ, *изофены - ізолінії настання або тривалості певного фенологічного (сезонного) явища.

ІЗОХОРИ, *изохоры - лінії, що зображують процеси, які відбуваються при сталому об’ємі.

ІЗОХРОМАТИЧНИЙ, *изохроматический - однаковоколорійний.

ІЗУМРУД, *изумруд - те ж саме, що й смарагд.

ІКС, *икс - одиниця довжини. 1 ікс-од. = 1,00206 х 10-13м. Використовується у рентгеноструктурному аналізі для визначення довжини хвилі рентгенівського (пулюєвого) та гамма-проміння і параметрів кристалічної ґратки.

ІЛЮВІЙ, *илювий - мініральні й органічні речовини, вилуговувані (винесені) водою з верхніх шарів ґрунту й відкладені в його нижній частині (на ілювіальному горизонті).

ІЛЬМЕНІТ (титанистий залізняк), *ильменит, **ilmenite — (Fe, Mg, Mn)TiO3. Мінерал класу оксидів і гідроксидів. Сингонія тригональна. Твердість 5,5…6,5, густина 4,75. Колір залізно-чорний. Блиск напівметалевий. Утворюється у вигляді дрібних кристаликів на початковій стадії магматичної кристалізації як акцесорний мінерал. Відомий як мінерал пневматолітового, пегматитового і гідротермального походження. На земній поверхні стійкий і утворює розсипні родовища. Є в межах Українського щита.

ІМЕРСІЯ, *имерсия - введення рідини (кедрової олії, вазеліну, водного розчину гліцерину) між розглядуваним предметом і об'єктивом мікроскопа, щоб підвищити освітленість зображення. Інша назва   і м е р с і й н а р і д и н а.

ІМПАКТИТ, *импактит - змінена в результаті удару й вибуху метеорита гірська порода. На Землі нараховується 200 структур імпактного походження.

ІМПУЛЬС, *импульс - 1) Поштовх до дії. 2) Кількість руху (добуток маси на швидкість); І. с и л и   добуток сили на час її дії. 3) І. е л е к т р и ч н и й   короткочасне (до мільярдних часток секунди) збільшення електричного струму або напруги.

ІМПУЛЬСАТОР,*импульсатор - ґенератор потужних електричних імпульсів.

ІМПУЛЬСНИЙ ҐЕНЕРАТОР, *импульсный генератор - ґенератор, що дає електричний струм у вигляді коротких поштовхів   імпульсів.

ІНВАРІАНТИ, *инварианты - величини, співвідношення, властивості тощо, які не змінюються від тих чи інших перетворень змінних, пов'язаних з ними, напр. коли змінюють систему координат.

ІНВАРІАНТНИЙ, *инвариантный - незмінний за певних перетворень.

ІНВЕРСІЯ ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ - зміна полярності (напряму) магнітного поля Землі, зумовлена порушенням режиму переміщення речовини в ядрі Землі, пов’язаним зі зміною швидкості обертання Землі. Вважають, що перехід від однієї полярності до іншої триває 10000 — 10500 років.

ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ, * инверсия температуры - стан атмосфери, коли температура підвищується з висотою, замість звичайного пониження.

ІНВЕРТОР, *инвертор - 1) пристрій для перетвореня постійного електричного струму на змінний. 2) Електронний пристрій з одним входом і одним виходом, у якому вихідний сигнал виникає, якщо немає сигналу на вході.

ІНВЕРТУВАТИ, *инвертировать - піддавати що-небудь інверсії, розщеплювати.

ІНГІБІТОР, *ингибитор, **inhibitor - речовина, що сповільнює чи зупиняє хімічну реакцію.

ІНГРЕДІЄНТ, *ингредиент - складова частина хімічної сполуки або суміші. І. гумусового вугілля: вітрен, кларен, дюрен, фюзен.

ІНГРЕСІЯ, *ингрессия - проникнення морських вод у зниження рельєфу прибережної смуги при підвищенні рівня моря або зануренні берега. Протилежне - регресія.

ІНДЕКС, *индекс - 1) Список, покажчик, пелелік будь-чого. 2) Числовий або буквенний покажчик у математичних виразах, запроваджуваний для того, щоб відрізняти їх один від одного. 3) екон. Відносний покажчик, що характеризує зміни рівня певного явища в порівнянні з іншим рівнем того самого явища, взятого за основу порівняння.

ІНДЕКСАЦІЯ, *индексация - проставляння індексу на певних документах, книгах з метою їх класифікації.

ІНДЕНТОР, ІНДЕНТЕР, *индентор, индентер - наконечник, вдавлюванням якого виміряють твердість матеріалів.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, *индивидуальная защита - захист гірників від дії шкідливих умов праці ( захист органів дихання від вугільного пилу, захист від ураження електрострумом, тощо).

ІНДИВІДУАЛЬНЕ МЕТАЛЕВЕ КРІПЛЕННЯ, *индивидуальная металличес-кая крепь - конструктивний різновид металевого кріплення очисних виробок, що складається з окремих, не пов’язаних між собою конструктивно рам чи стояків, які переставляються слідом за посуванням вибою без застосування засобів механізації.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ, *индивидуальные средства защиты - спеціальні засоби, що безпосередньо використовуються працюючими для зменшення впливу на організм шкідливих виробничих факторів.

ІНДИКАТОР, *индикатор - 1) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. 2) Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію.

ІНДИКАТОР МЕТАНУ, *индикатор метана - Див. метану індикатор автоматичний.

ІНДИКАТРОНИЙ, *индикаторный - пов'язаний з індикацією; і - н а д і а г р а м а   графічне зображення залежності тиску пари (газу) в циліндрі поршневої машини від зайнятого нею об'єму або від положення поршня; і - н а п о т у ж н і с т ь   потужність, що її розвивають гази в циліндрах двигуна; і - н а доза   доза радіоактивної речовини, введеної в об’єкт (наприклад, в організм для дослідження фізіологічних процесів, у вугілля для його дослідження тощо) методом мічених атомів, або і н д и к а т о р н и м м е т о д о м.

ІНДИКАЦІЯ, *индикация - 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об'єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити кінець хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за легко помітною ознакою (зміною кольору тощо).

ІНДИФЕРЕНТНИЙ, *индиферентный - байдужий; і - н і р е ч о в и н и   хімічні речовин, що важко вступають у реакцію; і. е л е к т р о д   неактивний електрод, застосовуваний в електрофізіологічних дослідженнях.

ІНДІЙ, *индий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи Д.І.Менделєєва, символ In, ат. н. 49; ат. м. 114,82. Розсіяний рідкісний елемент. Сріблясто-білий м'який метал. Застосовують для антикорозійних покриттів, у напівпроавідниковій техніці, виробництві легкоплавких сплавів.

ІНДУКТИВНИЙ, *индуктивный - заснований на індукції, той що користується методом індукції; і. м е т о д   засіб дослідження. при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять о встановленнязагальних правил і законів; і. з в' я з о к   зв'язок між електричними колами змінного струму, що виникає при взаємодії інших магнітних полів; і. о п і р   те саме, що й індуктано; і. о п і р в а е р о д и н а м і ц і   опір рухові літака. спричинюваний вільними вихорами за його крилом;

і - н а л о г і к а   розділ логіки, що вивчає логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне.

ІНДУКТИВНІСТЬ, *индуктивность - фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм; дорівнює відношенню потоку магнітної індукції Ф до величини струму І, тобто L = Ф:І.

ІНДУКТОР, *индуктор - 1) Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. 2) Пристрій для індукційного нагріву твердих, рідких і газоподібних тіл змінними струмами високої частоти.

ІНДУКЦІЙНИЙ, *индукционный - пов'язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і. регулятор, і. струм).

ІНДУКЦІЙНІ МЕТОДИ ЕЛЕКТРОРОЗВІДКИ, *индукционные методы электроразведки - група методів електоророзвідки (корисних копалин), в яких змінне електормагнітне поле збуджується з допомогою незаземлених контурів (чи заземлених ліній), через які пропускається електричний струм.

ІНДУКЦІЯ, *индукция - 1) Наведення електрики (І. електрична) і магнетизму (І. магнітна). 2) Величина, що характеризує електричне або магнітне поле. 3) Спосіб математичних доведень і визначень. 4) Взаємодія процесів   збудження і гальмування.

ІНЕРТНИЙ, *инертный - бездіяльний, нерухомий, косний; і - н і г а з и   гази, які не вступають у хімічні реакції (гелій, неон, аргон, криптон, ксенон і радон).

ІНЕРТНИЙ ПИЛ, *инертная пыль - тонкорозмелений негорючий матеріал (вапняк, ґіпс, глина та ін.), що використовується у шахтах як засіб захисту від вибуху вугільного пилу.

ІНЕРТНІ ГАЗИ, * инертные газы - елементи VIII групи періодичной системи елементів: гелій - Не, неон - Nе, аргон - Аг, криптон - Кг, ксенон - Хе, радон - Ra,. Інертні гази виникають під час ядерних процесів.

ІНЕРЦІЯ, *инерция - властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану. Мірою І. тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального   момент інерції.

ІНЕРЦІЙНИЙ УДАРНИК, *инерционный ударник - обертове тіло, яке розбиває гірську породу ударами, підвішених до нього бивнів за рахунок накопичення кінетичної енергії.

ІНЖЕКТОР, *инжектор - струменевий насос для стискання газів і пари, а також нагнітання рідини. І-ром рідина, газ або пара нагнітається в посудини з підвищеним тиском. Дія І. ґрунтується на прискоренні рідини (газу, пари) струменем допоміжної рідини (газу, пари).

ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, *инженерная геология - галузь геології, що вивчає геологічні умови і динаміку верхніх горизонтів земної кори стосовно інженерного будівництва та господарської діяльності людини. Вивчає прикладні питання геології, пов’язані з проектуванням, будівництвом і експлуатацією різних споруд.

ІНІЦІЮВАННЯ, *иницирование - 1) Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішньої дії на систему (напр., удару, світла). 2) Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.

ІНІЦІЮЮЧІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *инициирующие взрывчатые вещества - ВР, що детонують від незначного термального або механічного впливу (вогню або іскор, удару або тертя). Застосовуються для збудження вибухового перетворення інших ВР. Використовуються в різноманітних засобах висаджування : капсулях-детонаторах, детонуючих шнурах та ін.

ІНКЛІНОГРАМА, *инклинограмма - проекція осі свердловини на горизонтальну площину, побудована за даними інклинометричних вимірювань.

ІНКЛІНОМЕТР, *инклинометр - прилад для вимірювання зенітного кута (кута нахилу) та азимуту осі бурової свердловини.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД САМОЗАПАЛЮВАННЯ, * инкубационный период самовозгорания - період часу прихованої стадії процесу самозапалення до переходу у форму загорання.

ІНСОЛЯЦІЯ, *инсоляция - освітлення сонячним промінням. Впливає на утворення деяких мінеральних аґреґатів, нальотів.

ІНСПЕКЦІЯ ПРАЦІ ТЕХНІЧНА, *инспекция труда техническая - спеціальний орган, що здійснює нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю: правил по охороні праці на підприємствах. Працює при профспілках.

ІНТЕГРАЛ, *интеграл - границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих величин, одержаних певним способом з відповідної функції.

ІНТЕГРАЛЬНИЙ, *интегральный - пов'язаний з інтегралом; і - н е ч и с л е н н я   розділ математики, в якому вивчають властивості та способи обчислення інтегралів; і - н і р і в н я н н я   рівняння, які зв'язують шукану функцію та інтеграли від неї. Такі рівняння широко застосовують у багатьох розділах сучасної математики, теоретичної фізики тощо.

ІНТЕГРАТОР, *интегратор - обчислювальний пристрій для інтегрування деяких функцій.

ІНТЕНСИВНІСТЬ, *интенсивность - 1) Ступінь напруження, посилення; 2) Густина потоку енергії, яка проходить за 1 сек через 1 см2 площини, перпендикулярної до потоку енергії. 3) І. з в у к у (сила звуку)   густина потоку звукової енергії. Найменша І. звуку, яку ще може сприймати вухо людини (поріг чутності), становить 10-16 вт/см2 .

ІНТЕНСИВНІСТЬ ГАЗОВИДІЛЕННЯ,*интесивность газовыделения - кількість газу, яка виділяється з грудей вибою або відбитої породи (вугілля) за одиницю часу.

ІНТЕРВАЛ, *интервал - 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх.

ІНТЕРМЕТАЛІДИ, *интерметалиды - хімічні сполуки металів з металами. Інша назва   і н т е р м е т а л е в і с п о л у к и. Розрізняють І. постійного складу - дальтоніди та змінного складу - бертоліди. Застосовують як магнітні матеріали, напівпровідники, надпровідники тощо.

ІНТЕРПОЛЯТОР, *интерполятор - обчислюваний пристрій для інтерполяції функцій.

ІНТЕРПОЛЯЦІЯ, *интерполяция - 1) матем. Спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці. 2) Неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування, опрацювання рукописів, при копіюванні географічних карт тощо.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ, *интерпретация - роз'яснення, тлумачення, розкриття змісту чого-небудь.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ, *интерференция - взаємне посилення або послаблення хвиль (пружних, електромагнітних) у разі накладання їх одна на одну.

ІНТЕРФЕРОМЕТР, *интерферометр - прилад, у якому використовують інтерференцію для вимірювання довжини хвиль світла, показників заломлення прозорих середовищ.

ІНТРОСКОПІЯ, *интероскопия - візуальне спостереження внутрішньої макроструктури непрозорих речовин і матеріалів; галузь науки, що розглядає проблеми такого спостереження.

ІНТРУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *интрузивные горные породы - магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок кристалізації магми в глибинах земної кори. Формуються в умовах повільного охолодження магми під високим тиском і за активною участю легких компонентів. Мають повнокристалiчну структуру, текстура порiд звичайно масивна.

ІНТРУЗІЯ, *интрузия - 1) Процес приникнення магми в товщу земної кори. В результаті І. утворюються інтрузивні гірські породи. 2) Геологічне тіло, яке утворилося внаслідок застигання магми в надрах Землі.

ІНФОРМАТИКА, *инфоматика - наука, що вивчає будову й загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й використання в різних галузях діяльності людини.

ІНФРАСТРУКТУРА, *инфраструктура - сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (траспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.). Розрізняють І. виробничу та невиробничу.

ІРИДІЙ, *иридий - хімічний елемент VIII групи періодичної системи Д.І.Менделєєва; символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22. Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал. Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм   у виробництві термопар тощо.

ІРИЗАЦІЯ, *иризация, **irisation - яскравий кольоровий полиск на певних гранях і площинах спайності кристалів при певному положенні їх відносно джерела світла. Пов’язаний з наявністю субмікроскопічних включень.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ, *иррациональный - матем. Несумірний. І - н е р і в н я н н я   рівняння, що містить невідоме під знаком радикала; і-н е ч и с л о   число, яке не сумірне з одиницею і тому не може бути точно виражене ні цілим числом, ні дробом.

ІСКРОБЕЗПЕЧНЕ ШАХТНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, *искробезопасное шахтное электрооборудование - різновид вибухозахищеного електроустаткування, в якому виникаючі при нормальній роботі та при будь-яких пошкодженнях (коротких замиканнях, обривах кола, виходу з ладу будь-яких елементів та ін.) електричні розряди не в стані запалити вибухову газоповітряну, пароповітряну або пилогазову суміш. Забезпечується відповідним вибором електричних параметрів ланцюга — напруги, струму, індуктивності, ємкості, частоти та ін.

ІСЛАНДСЬКИЙ ШПАТ, *исландский шпат - мінерал класу карбонатів, прозорий крупнокристалічний різновид кальциту; цінна оптична сировина. Родовища у Сибіру, на Кавказі, у ПАР, Ісландії. Розробляються відкритим способом з обмеженим застосуванням вибухових речовин.

ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНА, *история геологическая - галузь геології, що вивчає геологічну історію розвитку Землі. Досліджує основні етапи формування земної кори, встановлює послідовність утворення гірських порід, вивчає етапи розвитку органічного світу, закономірності прояву у часі різних геологічних процесів; умови утворення корисних копалин тощо.

ІТЕРАЦІЯ, *итерация - 1) Повторне застосування математичної операції (із зміненими даними) при розв'язанні обчислювальних задач, яке дає можливість поступово наблизитися до потрібного результату. 2) Результат багаторазового повторення якоїсь математичної операції.

ІТЕРБІЙ, *итербий - хімічний елемент, символ Yb, ат. н. 70; ат. м. 173,04; сріблясто-сірий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують І. з іншими рідкісноземельними елементами для легування сталей. Від назви селища Ітербю в Швеції.

ІТРІЙ, *итрий - хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; ат. м. 88, 9059; сірий легкий метал; належить до рідкісноземельних елементів. Застосовують з іншими рідкісноземельними елементами для легування алюмінію, модифікації чавуну тощо. Від назви селища Ітербю в Швеції.

ІФЗАНІТ, *ифзанит - вибухова речовина, до складу якої входить ґранутол і ґранульована аміачна селітра.

ІХТІО..., *ихтио... - у складних словах означає “риба”, “риб’ячий”.

ІХТІОҐЛІПТИ, *ихтиоглипты, **ichtyogliptes - кварц з ґранітів і пегматитів, який знаходиться у зростках з польовим шпатом. Переважно має вигляд веретеноподібних тіл з дрібною штриховкою, що нагадують риб.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...