пошук:  

>> Білецький В.С., Сапіцький К.Ф., Панов Б.С., Мирний В.В., Голембієвський П.П., Підтикалов О.С., Федотова Л.А., Альохін В.І., Редзіо О.Г. // за редакцією В.С. Білецького: Тлумачний гірничий словник / 17.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

М

МАГАЗИНУВАННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *маганизирование полезного ископаемого — накопичення відбитої корисної копалини в очисній виробці. Розрізняють М.к.к. повне, коли гірська маса заповнює вироблений простір на всю висоту поверху (блоку), часткове — частину висоти поверху (блоку) і шарове — смугами по висоті блоку до повної його відробки.

МАГІСТРАЛЬНІ ГІРНИЧІ ВИРОБКИ, *магистральные горные выработки - гірничі виробки для розкриття чи підготовки родовища значної довжини (від кількох сотень метрів до кількох кілометрів), що використовуються для підземного транспорту та вентиляції протягом усього періоду розробки горизонту, шахтного поля чи родовища або його частини.

МАГМА, *магма - природний, переважно силікатний високотемпературний розплав, який утворюється в надрах Землі. Складається головним чином з оксидів кремнію, заліза, алюмінію, магнію, кальцію і легких компонентів. Внаслідок остигання магми утворюються магматичні гірські породи.

МАГМАТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *магматические горные породы - вивержені гірські породи — гірські породи, що утворилися в земній корі та на поверхні Землі внаслідок охолодження і кристалізації магми. За умовами утворення магматичні гірські породи поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та енфузивні гірські породи (виливні), за вмістом магматичні гірські породи поділяють на кислі, середні, основні та ультраосновні.

МАГНЕЗИТ, *магнезит,**magnesite - Mg[CO3]. 1) Мінерал класу карбонатів, білого, сіруватого, жовтуватого кольру. Сингонія тригональна. Густина 2,96, твердість 3,5…4,5. Утворюється при гідротермальних процесах у доломітах та доломітизованих вапняках, серед серпентинітів, а також інфільтраційним способом при вивітрюванні серпентинітів. Використовують для виготовлення вогнетривів, магнезіального цементу, одержання солей магнію тощо. 2) Карбонатна гiрська порода кристалiчної або аморфної будови, що складається переважно з мiнералу магнезиту з домiшками гiдромагнезиту, доломiту, кальциту, тальку, хлориту, глинистої та вуглистої речовин. Колiр магнезиту залежить вiд характеру домiшок та змiнюється вiд бiлого до чорного.

МАГНЕТИЗМ, *магнетизм - сукупність властивостей і явищ (притягуваня, відштовхування тощо), яка виявляється у взаємодії між електричними срумами, між струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами, нейтронами).

МАГНЕТИКИ, *магнетики - тіла, що намагнічуються в магнітному полі, тобто навколо них утворюється додаткове магнітне поле.

МАГНЕТИТ, *магнетит, **magnetite - FeFe2O4. Mінерал заліза класу оксидів та гідрооксидів, чорний з металевим блиском. Сингонія кубічна. Густина 5,175. Твердість 6,0-6,5. Колір чорний. Блиск напівметалевий. Цінна залізна руда. Зустрічається у контактових та магматитових родовищах, а також як акцесорний мінерал у вивержених і метаморфічних породах. На території України є у Криворізькому басейні.

МАГНІЄВІ РУДИ, *магниевые руды- природні мінеральні утворення, з яких економічно доцільно і технічно можливо видобувати магній. Головні магнієві руди мають осадове походження. Неогенові хлоридно-сульфатні магнієві руди на території України є в Калуському та Стебниківському родовищах.

МАГНІЙ, *магний - хімічний елемент ІІ групи періодичної системи, символ Mg, ат. н. 12; ат. м. 24,305. Легкий срідлясто-білий метал. Хімічно активний. На повітрі окислюється й тьмяніє. При нагріванні горить яскравим полум’ям. Застосовують для виготовлення легких сплавів, одержання важковідновлюваних металів (ванадію, титану, урану тощо), для освітлювальних і запальних ракет тощо.

МАГНІТ, *магнит - намагнічене тіло (здебільшого із сталі або спеціального сплаву), що утворює магнітне поле.

МАГНІТНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *магнитное обогащение полезных ископаемых, **magnetic separation, ***magnetische Aufbereitung - збагачування корисних копалин, яке ґрунтується на неоднаковому впливі магнітного поля на мінеральні частинки з різними манітною сприйнятливістю і коерцитивною силою. Магнітним способом, використовуючи магнітні сепаратори, збагачують залізні, марганцеві, титанові, вольфрамові та інші руди.

МАГНІТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ (ГЕОМАГНІТНЕ ПОЛЕ), *магнитное поле Земли (геомагнитное поле) - силове поле, виникнення якого зумовлене джерелами, що знаходяться в земній кулі та навколоземному просторі. Розрізняють головне (зумовлене механіко-електромагнітними процесами у зовнішньому шарі ядра Землі), аномальне (пов’язане головним чином з намагніченістю гірських порід земної кори) й зовнішнє магнітне поле Землі (зумовлене електричними струмами, що існують у навколоземному космічному просторі, та індукованими у мантії Землі). У навколоземному космічному просторі магнітне поле Землі утворює магнітосферу. Вивчення геомагнітного поля має велике значення, зокрема для орієнтування на місцевості, розвитку радіозв’язку, магнітних методів розвідки тощо.

МАГНІТНИЙ, *магнитный - той, що стосується магніту і дає властивості магніту; м - а г і д р о д и н а м і к а   див. магнітогідродинаміка; м - а д е ф е к т о с к о п і я   сукупність методів виявлення прихованих дефектів у феромагнітних матеріалах і виробах; м - а і н д у к ц і я   фізична величина, що характеризує дію магнітного поля на електричний струм в речовині; м - а н а с и ч е н і с т ь   стан феромагнетика, який характеризується найбільшою намагніченістю; м - а а н о м а л і я   місцеві відхилення від правильного розподілу елементів земного магнетизму; м - е п о л е   простір, у якому виявляється дія магнітних сил.

МАГНІТНІ СЕПАРАТОРИ, *магнитные сепараторы - апарати в яких провадять процес магнітного збагачування корисних копалин. М.с. відрізняються конструкцією магнітної системи, зони дії магнітного поля, конструкцією ванни для прийому продуктів збагачування та робочого органу, що переміщує магнітну фракцію через робочу зону. Ряд вітчизняних конструкцій М.с. розроблено в Дніпропетровському гірничому інституті.

МАГНІТОГІДРОДИНАМІКА, *магнитогидродинамика - розділ фізики, що вивчає взаємодію рідких металів, плазми з електромагнітним полем.

МАГНІТОМЕТР, *магнитометр - прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів. Одним з найпоширеніших є магнітомеханічний магнітометр, в якому відбувається взаємодія двох постійних магнітів у вимірюваному магнітному полі, внаслідок чого один з них відхиляється на певний кут. За допомогою магнітометра вимірюють магнітне поле Землі, вивчають значні магнітні аномалії, розвідують корисні копалини тощо. МАГНІТОМЕТИЧНА РОЗВІДКА, *магнитометрическая разведка - група геофізичних методів дослідження геологічної будови земної кори й розвідки корисних копалин, що базуються на вивченні магнітного поля Землі. Полягає у виявленні й вивченні магнітних аномалій, які виникають внаслідок неоднакового намагнічення різних гірських порід.

МАГНІТОСТАТИЧНЕ п о л е, *магнитостатическое поле - магнітне поле нерухомих постійних магнітів.

МАГНІТОСТРИКЦІЯ, *магнитострикция - зміна форми або розмірів тіл (з нікелю, нікелевого фериту тощо) при намагнічуванні й розмагнічуванні їх.

МАГНІТОТЕЛУРИЧНА РОЗВІДКА, *магнитотеллурическая разведка - група електромагнітних методів вивчення геологічної будови земної кори і верхньої мантії Землі, розвідки корисних копалин, які базуються на вивченні природних змінних електромагнітних полів, зумовлених різними явищами в іоносфері й магнітосфері Землі.

МАЗЕР,*мазер - прилад, за допомогою якого ґенерують (одержують) або підсилюють радіохвилі високої частоти.

МАЙНА! *майна! - командне слово, що означає "опускай!"

МАКЕТ, *макет - просторове зображення, модель будь-чого (виробу, споруди, декорації тощо), звичайно в зменшених розмірах.

МАКРО..., *макро... - у складних словах відповідає поняттю "великий", "довгий".

МАКРОКІНЕТИКА, *макрокинетика - розділ хімічної кінетики, що вивчає вплив процесу переносу речони і тепла на швидкість хімічних реакцій.

МАКРОМОЛЕКУЛА, *макромолекула - велика молекула, молекула полімера. Побудована за принципом повторених (від сотен до мільйонів) структурних одиниць (гомополімери) або чергування різних мономерних ланок (співполімери). М. одержують за методами полімеризації і поліконденсації. За деякими уявленнями вугілля представляють у вигляді природної М.

МАКРОСИСТЕМА, *макросистема - фізична система, що складається з макротіл, доступних для сприймання органами чуттів, на відміну від мікросистем, що складаються з мікрочастинок, якими є атом, молекула, недоступні для сприймання органами чуттів.

МАКРОСКОПІЧНИЙ, *макроскопический - видимий неозброєним оком.

МАКРОСТРУКТУРА, *макроструктура - будова твердих тіл, зокрема металу, яку людина бачить неозброєним оком або при невеликому збільшенні за допомогою лупи.

МАКСВЕЛ, *максвел - одиниця магнітного потоку. Від прізвища англійського фізика Д.-К. Максвелла.

МАКСИМУМ, *максимум - 1) Найбільша кількість, найвищий ступінь. 2) матем. Найбільше значення функції порівняно з її значеннями у всіх достатньо близьких точках. 3) М. б а р о м е т р и ч н и й   область високого атмосферного тиску.

МАЛАХІТ, *малахит, **malachite - Cu2[CO3][OH]2. Поширений мінерал класу карбонатів. Сингонія моноклінна. Густина 3,9…4,15, твердість 3,5…4. Колір зелений, блис скляний. Зустрічається в зонах окиснення мідних родовищ, де утворює псевдоморфози по самородній міді, куприті, церуситі, азуриті. Виробне каміння, використовують також для виготовлення фарб.

МАНГАНІТ, *манганит, **manganite - MnOOH. Mінерал класу оксидів та гідрооксидів. Сингонія моноклінна. Густина 4.33, твердість 4. Колір чориний, блиск напівметалевий. Руда марганцю. Утворюється при вивітрюванні мінералів і гірських порід, що містять марганець. Зустрічається також у гідротермальних низькотемпературних жилах. На території України є в Нікопольському басейні.

МАНІПУЛЯТОР, *манипулятор, **manipulator - частина шахтної бурильної установки, механізм бурової каретки, яким у привибійному просторі переміщують автоматичний подавач з бурильним молотком.

МАНОМЕТР, *манометр - прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари.

МАНТІЯ ЗЕМЛІ, *мантия земли - одна з внутрішніх оболонок (геосфер) земної кулі, лежить між земною корою, від якої відокремлена поверхнею Мохоровича, та ядром. Пересічна глибина близько 2900 км. У її розрізі (зверху вниз) за швидкістю поширення сейсмічних хвиль виділяють верхню мантію (товщина 850…900 км), яка поділяється на субстрат, астеносферу й шар Голицина, та нижню мантію (товщина близьно 2000 км), для якої характериний уповільнений темп зростання швидкості сейсмічних хвиль. У складі мантії Землі переважають залізо, магній, хром та ін. Температура й тиск магми Землі змінюються з глибиною, вважають, що під земною корою океанічного типу тиск менший, ніж під континентальною корою. З глибиною збільшується електропроводність.

МАРГАНЕЦЬ, *марганец - хімічний елемент VІІ групи періодичної системи, символ Mn, ат. н. 25; ат.м. 54,9380. Сріблясто-білий крихкий метал. Повільно реаґує з водою, розчиняється в кислотах, реаґує з усіма неметалами (при нагріванні), крім водню. Застосовують головним чином у металургії, є також складовою частиною мікродобрив.

МАРГАНЦЕВИЙ ШПАТ, *марганцевый шпат - мінерал класу карбонатів. Те саме, що й родохрозит.

МАРГАНЦЕВІ РУДИ, *марганцевые руды - мінеральні утворення з вмістом марганцю у таких кількостях, при яких його доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. В природі відомо близько 150 мінералів, що вміщюють марганець. Основний з них (вміст марганцю 72-73 %) —псиломелан, брауніт, піролюзит, маргарит, родохрозит. Розрізняють такі М.Р.: оксидні, карбонатні, оксидно-карбонатні. В Україні поклади марганцевих руд зосереджені в Нікопольському марганцевому басейні.

МАРГАНЦЕВОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *марганцеворудная промышленность - галузь гірничої промисловості, підприємства якої добувають марганцеві руди, збагачують та грудкують їх. В Україні розробляється Нікопольське родовище марганцевих руд. Найбільші підприємства на території України: Шевченківський, Грушівський і Запорізький кар’єри, Марганецький та Орджонікідзевський гірничо-збагачувальні комбінати, Чкаловська, Богданівська і Грушівська № 2 збагачувальна фабрика.

МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ КОНЦЕНТРАТ, *марганцеворудный концентрат - концентрат, який отримується шляхом збагачення марганцевих руд. Розрізняють оксидний, карбонатний та оксидно-карбонатний М.к. (в залежності від руди, яка збагачується). За крупністю М.к. поділяють на : тонкозернистий (до 0,05 мм.), дрібнозернистий (0,05-0,16 мм.), крупнозернистий (0,16-3,00 мм.), дрібногрудковий (3-10 мм.), крупногрудковий ( більше 10 мм.), некласифікований (до 100 мм.).

МАРГАРИТ, *маргарит, **margarite - CaAl2[Al2Si2O10](OH)2. Mінерал підкласу шаруватих силікатів (групи крихких слюд). Породоутворюючий мінерал метаморфічних порід низьких та середніх ступенів метаморфізму. Входить до складу кристалічних сланців разом з корундом, діаспором, тальком, хлоритом. Потенційна сировина для добувння літію та берилію. Рідкісний.

МАРКАЗИТ, *марказит, **marcasite - Fe2S. Мінерал класу сульфідів та їх аналогів. Поширений сульфід заліза. Сингонія ромбічна. Густина 4.88, твердість 6.5…6.75. Колір жовтий, блиск металічний. Утворюється з гідротермальних кислих розчинів при низьких температурах. Зустрічається також у зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину) і в осадових породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах). На території України є в Донбасі, Карпатах, на Закарпатті. Викоритовують у хімічній промисловості.

МАРКИ ВУГІЛЛЯ, *марки угля - умовне позначення вугілля, що включає комплекс технологічних властивостей: питомну теплоту згоряння, вихід летких речовин, здатність до спікання і т.ін. Вугілля поділяється на марки: Б — буре, Д — довгополум’яне, ДГ - довгополум’яне-газове, Г — газове, ГЖ — газове жирне, Ж — жирне, КЖ — коксове жирне, К — коксове, ОС — опіснене спікливе, СС — слабкоспікливе, П — пісне, А — антрацит.

МАРКШЕЙДЕР, *маркшейдер, **mine surveyor - гірничий інженер або технік, фахівець з маркшейдерії. Головний М. - керівник маркшейдерської служби гірничого підприємства - шахти, розрізу, комбінату, виробничого об’єднання, холдінгової компанії, міністерства. Існують також М. дільничий та старший.

МАРКШЕЙДЕРІЯ, *маркшейдерия - галузь гірничої справи, що стосується просторово-геометричних вимірювань (маркшейдерських зйомок) у надрах Землі і на відповідних ділянках її поверхні з наступним зображенням контурів корисних копалин, гірничих виробок на планах, картах і розрізах.

МАРКШЕЙДЕРСЬКА ДОКУМЕНТАЦІЯ, *маркшейдерская документация - номенклатура спеціально розроблених документів, результатів обчислень, формулярів, графічних матеріалів, які відображають стан та результати маркшейдерських робіт гірничого підприємства.

МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ ПУНКТ, *маркшейдерский пункт - пункт геодезичної або маркшейдерської мережі, який використовують на поверхні чи в шахті для виконання маркшейдерських робіт. Розрізняють постійні і тимчасові М. п. Координати М.п. визначають, як правило, проведенням полігонометричних ходів. Носієм координат М.п. є пристрій, що розташовується в його центрі.

МАРКШЕЙДЕРСЬКІ ПЛАНИ, *маркшейдерские планы — плани, складені в прийнятій системі координат і в певному масштабі, на яких загальноприйнятими умовними знаками нанесені гірничі виробки шахти (кар'єру, рудника), споруди та природні об'єкти на поверхні в межах гірничого відводу і що характеризують форми, умови залягання і властивості покладів корисної копалини. Розрізняють М.п. основні та спеціальні.

МАРКШЕЙДЕРСЬКІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, *маршейдерские специализированные организации - організації, які виконують для гірничих підприємств маркшейдерські роботи з використанням спеціальних способів та технічних засобів і приладів (використання аерофотозйомки, побудова і реконструкція опорних мереж на земній поверхні і в гірничих виробках тощо).

МАРКШЕЙДЕРСЬКІ РОБОТИ, *маркшейдерские работы - комплекс робіт (процесів), що виконуються на всіх етапах освоєння родовища корисних копалин для забезпечення правильного і безпечного ведення гірничих робіт.

МАРМУР, *мрамор - карбонатна дрiбно, середньо- та крупнозерниста метаморфічна гірська порода, що утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту. Складається головним чином з кальциту, iнодi з домiшками доломіту. Колір білий. Мармур з домішками — рожевого, жовтого, сірого й чорного кольорів. Твердість 3. На території України є на Закарпатті, в Донбасі, на Кримському півострові. Використовують у скульптурі та для архітектурного оздоблення споруд.

МАРТИТ, *мартит, **martite. Мінерал, гематит, утворений окисненням магнетиту. Псевдоморфоза гематиту по магнетиту. В Україні є у Криворізькому басейні.

МАСА, *масса - 1) Міра матерії, міра інерції тіл та їх ґравітаційної взаємодії. 2) Кількість речовини даного тіла. 3) Безформна речовина. 4) Рідка або напіврідка суміш ( М. рідкого скла, М. розплавленого чавуну, паперова М.). 5) Безліч, велика кількість чого-небудь, кого-небудь.

МАСИВ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *массив горных пород - ділянка земної кори, що характеризується загальними умовами утворення і ввизначеними інженерно-геологічними властивостями гірських порід, що його складають.

МАСЛЯНА АҐРЕҐАЦІЯ, *масляная агрегация - процес структурування дисперсних гідрофобних матеріалів, зокрема вугілля, у водному седовищі за допомогою аполярних реаґентів. Застосовується для збагачення, обезводнення й облагороджування корисних копалин. Розрізняють масляну ґрануляцію (зерна до 3-5 мм., витрати реаґенту - від 8-10 до 40-50 мас.%), аґломерацію ( полідиспесний матеріал 0-3(5) мм., витрати реаґенту - 2-7 мас.%) та флокуляцію (зерна 0,1-0,2 мм. і менше, витрати реаґенту - 0,5 - 2 мас.%). Як реагент застосовують різні нафтопродукти, кам’яновугільні смоли, вторинні масла. Ґранулят являє собою моно- або полідисперсний продукт крупністю від 0,5-0,7 до 7-10 мм. Аґломерат - частково зґранульований полідисперсний матеріал крупністю від 0,2-0,3 мм і більше. Флокули - пухкі або ущільнені комплекси крупністю біля 0,2-0,3 мм. Відомо біля ста різновидів процесу М.а.в. Найчастіше застосовується для переробки вугілля. Найбільш відомі: процес Трента, Конвертоль, Оліфлок, Могіфлок та ін. В Україні Донецьким державним технічним університетом опрацьовано ряд технологій М.а. які випробувані на збагачувальних фабриках Донбасу. М.а. використовувалася на Губахінському коксохімзаводі в Росії, а також у напівпромисловому варіанті в Індії, Канаді, США, Японії, Австралії. Найбільш перспективним є застосування процесу при перезбагаченні тонкодисперсних фракцій, гідротранспортуванні вугілля, підготовці його до коксування та гідрогенізації.

МАС-СПЕКТРОМЕТР, *масс-спектрометр - прилад, що розділяє заряджені частинки (звичайно йони) із різним відношенням маси частинки до її електричного заряду.

МАС-СПЕКТРОСКОПІЯ, *масс-спектроскопия - метод дослідження та аналізу речовини, оснований на йонізації атомів та молекул, які входять в склад проби, та регістрації спектру мас йонів, які виникають. Проба піддається йонізації в джерелі йонів. Пучок виникших йонів розділяється в мас-спектрометрі, наприклад під дією постійного магнітного або змінного електромагнітного поля. М-с. відрізняється високими аналітичними якостями. Відносне стандартне відхилення досягає 10-3-10-4, межі виявлення 10-2-10-15г і 10-4-10-8%. Області застосування М-с.: ізотопний аналіз в геохімії, коксохімії, геології (наприклад при визначенні віку гірських порід), молекулярний аналіз органічних речовин, включаючи нафту та нафтопродукти і т.д.

МАСШТАБ, *масштаб - 1) Відношення довжини ліній на кресленику, плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі (ч и с л о в и й М.); відрізок, поділений на рівні частини, на якому біля кожної поділки стоїть число, що показує довжину відповідного відрізка в натурі (л і н і н и й М.). 2)Переносно   мірило, відносна величина чого-небудь.

МАСШТАБНИЙ ФАКТОР, *масштабный фактор показник, що оцінює вплив розмірів піддослідного зразка гірничої породи (частини його), або руйнуючого інструменту на питомі показники руйнування.

МАТЕМАТИЧНИЙ, *математический - той, що стосується математики; м-а ф і з и к а   загальна назва методів дослідження і розв'язання диференціальних рівнянь у фізиці; м - не п р о г р а м у в а н н я   методи знаходження екстремумів певної функції багатьох змінних при умові, що її аргументи задовольняють деякі рівності і нерівності; м - не с п о д і в а н н я   одна з числових характеристик випадкової величини.

МАТЕРІЯ, *материя - основа буття, яка проявляється у всій різноманітності і багатогранності об’єктів, процесів, явищ мікро-, макро- і мегасвіту. Існує в русі, розвитку та взаємоперетвореннях. На сучасному етапі пізнання встановлено два фундаментальні види матерії - речовина, фізичні поля. Проте фізична картина світу не вичерпує всієї його багатогранності.

МАШИНА, *машина, **machine - сукупність механізмів, що здійснюють задані доцільні рухи для перетворення енергії, виконання робіт або для збирання й обробки інформації.

МЕГА..., МЕГАЛО... - в складних словах відповідає поняттю “мільйон”, “великий”, “грандіозний”, “велетенський”.

МЕГАВАТ, *мегаватт - одиниця електричної потужності   106 вт.

МЕГАГЕРЦ, *мегагерц - одиниця частоти коливань   106 гц.

МЕГАЦИКЛ, *мегацикл - мільйон (106) циклів.

МЕГОМ, *мегомм - одиниця електричного опору, дорівнює 106 омів.

МЕГОММЕТР, *мегомметр - прилад для вимірювання великих опорів у мегомах, напр. опору ізоляції кабелів.

МЕЖА (ГРАНИЦЯ) БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, МЕЖА (ГРАНИЦЯ) НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ, *граница безопасного ведения горных работ, граница опасной зоны - лінія на плані гірничих виробок, яка оконтурює в пласті з затопленими чи охопленими пожежою виробками, зону можливого прориву води або можливого розповсюдження пожежі.

МЕЖА (ГРАНИЦЯ) МУЛЬДИ ЗРУШЕННЯ, *граница мульды сдвижения - лінія, яка з’єднує точки підробленої земної поверхні, деформації яких не перевершують встановлених нормативними документами величин. Межу мульди зрушення визначають на вертикальних розрізах граничними кутами.

МЕЖА (ГРАНИЦЯ) НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ БІЛЯ СВЕРДЛОВИН, *граница опасной зоны у скважин - гранична лінія (коло) навколо свердловини при веденні гірничих робіт, до якої не може бути прориву чи притоку води з свердловини в гірничі виробки.

МЕЖА (ГРАНИЦЯ) ОХОРОННОГО ЦІЛИКА, *граница предохранительного целика - лінія перетину підошви пласта (поклада) з площинами, які проведено через границі охоронної берми під кутами зрушення.

МЕЖА (ГРАНИЦЯ) ПЛОСКОГО ДНА МУЛЬДИ ЗРУШЕННЯ, *граница плоского дна мульды сдвиження - лінія, яка оконтурює центральну частину мульди зрушення, де відбулася повна підробка земної поверхні. Визначається на вертикальних розрізах по головних перерізах мульди кутами повних зрушень.

МЕЖІ КАР'ЄРА, *границы карьера - поверхні, що проходять через верхній і нижній контури кар'єру, та поверхні, що обмежують його по глибині.

МЕЖІ ШАХТНОГО ПОЛЯ, *границы шахтного поля - поверхні, що відділять шахтне поле від іншої частини родовища. При негоризонтальному заляганні родовища розрізняють М. ш. п. по підняттю (верхня межа), по падінню (нижня межа) та по простяганню (бокові межі).

МЕЗ..., МЕЗО, *мез...,мезо... - у складних словах відповідає поняттю "середній", "помірна величина" або "проміжне положення між двома явищами в часі або просторі".

МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА ( мезозой ), *Мезозойская эра ( Мезозой) — четверта ера геологічної історії Землі. Настала 230 млн. років тому, тривала близько 163 млн. р. Мезозойську еру поділяють на три періоди тріасовий, юрський і крейдовий. На початку мезозойської ери існували два великі материки — Лавразія і Гондвана. Гороутворюючі рухи були пов’язані з кіммерійською складчатістю та мезозойською складчатістю. У пізньокрейдову епоху відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресій. Тектонічні рухи, що посилились наприкінці крейдового періоду, зумовили альпійську складчатість. Гондвана розпалась на окремі материки, Утворився Індійський океан. Рослинність мезозойської ери характеризувалася розвитком голонасінних, зокрема папоротей, саговників, хвощів, хвойних, з’явились перші покритонасінні (магнолія, фікус, верба, клен та ін.). Серед тварин переважали плазуни, у морях — молюски, з’явились перші ссавці, першоптахи (археоптерикси).

МЕЗОЗОЙСЬКА СКЛАДЧАТІСТЬ (тихоокеанська складчатість), *мезозойс-кая складчатость — деформації земної кори, які відбувались з кінця юрського до початку палеогенового періоду. Проявились головним чином по периферії Тихого океану. В результаті мезозойської складчатості утворились більша частина Кордільєр, Анд, Верхоянський хребет та ін.

МЕЗОМОЛЕКУЛА, *мезомолекула - молекула, в якій хімічний зв'язок між атомами спричинюється негативно зарядженою мю-частинкою   мюоном.

МЕЗОМОРФНИЙ, *мезоморфный - той, що має проміжну форму; м. с т а н   стан деяких речовин між твердим кристалічним станом.

МЕЗОРЕЛЬЄФ, *мезорельеф - форми рельєфу, проміжні за розмірами між макрорельєфом і міркорельєфом (на приклад, річкова долина, ущелина, улоговина тощо).

МЕЛАНТЕРИТ, *мелантерит, **melanterite - Fe[SO4] 7Н2О. Вторинний мінерал класу сульфатів, який утворюється при окисленні сульфідів заліза. Сингонія моноклінна. Густина 1,9. Твердість 2. Колір світло-зелений чи сірувато-чорний. Блиск скляний. Знаходиться у великих скупченнях в районах з сухим кліматом та вічної мерзлоти. В Україні є на Донбасі, Прикарпатті, Закарпатті. Використовують у хімічній промисловості.

МЕМБРАНА, *мембрана - гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору.

МЕНЗУЛА, *мензула - польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.

МЕНЗУРКА, *мензурка - аптекарська або лабораторна посудина з позначеними на ній поділками, якою вимірюють невеликі об'єми рідини.

МЕРГЕЛЬ, *мергель - осадова гірська порода змiшаного глинисто-карбонатного складу, яка представлена переважно вапняком та глинами. В залежностi вiд складу породоутворюючих карбонатних мiнералiв мергелi подiляються на вапняковi, доломiтовi, глинистi, кремнеземистi. Використовують у цементній промисловості, будівництві.

МЕРЕЖА МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧНА, *сеть маркшейдерско-геодезическая - сукупність маркшейдерсько-геодезичних пунктів, які слугують основою для виконання всіх маркшейдерських, геологічних, геодезичних і топографічних робіт, що проводяться для забезпечення діяльності гірничого підприємства.

МЕРЗЛОТОЗНАВСТВО, *мерзловедение - наука про мерзлі гірські породи.

МЕРТВЕ ПОВІТРЯ, *метрвый воздух - безкисневе рудникове повітря, яке вміщає в основному азот і вуглекислий газ. М.п. непридатне для дихання.

МЕТАҐЕНЕЗ, *метагенез - природний процес поступових значних змін осадових гірських порід. Настає після катаґенезу і передує метаморфізмові. Метаґенез полягає у перекристалізації аутогенних мінералів і глинистої речовини, розвитку і кристалізації основних породоутворюючих мінералів.

МЕТАЛЕВІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ, *металлические полезные ископаемые - природні мінеральні утворення, з яких доцільно вилучати метали та їх сполуки. Найпоширенішими є руди: залізні, алюмінієві, марганцеві, олов’яні, срібні, ртутні, титанові, цинкові.

МЕТАЛИ, *металлы - прості речовини, які характеризуються високими значеннями електропровідності й теплопровідності, від’ємним температурним показником електропровідності, здатністю добре відбивати та поглинати світло, пластичністю. У твердому стані М. мають кристалічну структуру. Характерні властивості М. зумовлені особливостями їхньої електронної будови. Атоми М. відносно легко віддають свої валентні електрони. З 107 елементів періодичної системи 83 - метали. Усі М. й утворені з них сплави поділяють на чорні (залізо та сплави на його основі) і кольорові (решта М. і сплавів). Залежно від фізичних та хімічних властивостей, а також характеру залягання в земній корі розрізняють: легкі М. (наприклад літій, алюміній), важкі (мідь, цинк та ін.), розсіяні (галій, індій тощо), радіоактивні (радій, уран і т.д.).

“МЕТАЛУРГИЧЕСКАЯ И ГОРНОРУДНАЯ ПРОМЬІШЛЕННОСТЬ”, *”Металлургическая и горнорудная промышленность” - науково-технічний і виробничий журнал. Видається у Дніпропетровську з 1960 року. Періодичність один раз на три місяці. 120 статей на рік. Тираж 1000 примірників.

МЕТАЛОГЕНІЯ, *металлогения - галузь геології, що вивчає закономірності утворення металевих або рудних, корисних копалин.

МЕТАЛУРГІЯ, *металлургия - 1) Наука про промислові способи виробництва металів з руд або металовмісних речовин і про первинну обробку їх. 2) Галузь промисловості.

МЕТАМОРФІЗМ, *метаморфизм, **metamorphism - перетворення гірських порід від дії внутрішніх процесів у земній корі (тепла, високого тиску, хімічно активних речовин). Метаморфізм звичайно відбувається при зміні температури в діапазоні 1100-3000С і тискові в діапазоні 1-6000 атм.

МЕТАМОРФІЗМ КОНТАКТНИЙ, *метаморфизм контактный - процес перетворення гірських порід, зумовлений тепловим і хімічним впливом розплавлених мас магми, що проникли в земну кору. З метаморфізмом контактним пов’язане утворення родовищ мармуту, корунду тощо.

МЕТАМОРФІЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *метаморфические горные породы - гірські породи, що утворилися внаслідок метаморфізму осадових і магматичних порід. Метаморфічні гірські породи характеризуються зернистою будовою, здебільшого сланцюватою текстурою. До них відносять глинисті сланці, філіти, ґнейси, кварцити тощо. На території України поширені в межах Українського щита, у Кримських горах і Карпатах.

МЕТАМОРФОГЕНI ГЛИНИСТI ПОРОДИ, *метаморфогенные глинистые породы - породи початкових стадiй метаморфiзму осадових глинистих порiд утворенi внаслiдок рiзних фiзико-хiмiчних факторiв (аргiлiти, глинистi сланцi).

МЕТАН, *метан, **methane - СН4, болотний або рудниковий газ; найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем; безбарвний газ без запаху, з повітрям утворює вибухові суміші. Розчиняється у спирті, ефірі, воді. Температура самозаймання 537.8°С. Метан — головна складова частина природного палива (до 99 %), утворюється при анаеробному розкладі органічних речовин, зокрема целюлози (метанове бродіння). Застосовують для одержання синтезгазу, ацетилену, хлороформу, чотирихлористого вуглецю,технічного вуглецю та ін. Є три форми виділення метану в гірничі виробки: звичайне, суфлярне і раптове. За багатометанністю, відповідно до Правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах, шахти поділяють на п’ять категорій. Критерієм такого поділу є відносна багатометанність, тобто кількість метану у кубометрах, що виділяється за добу на 1 т середньодобового видобутку: з виділенням метану до 5 м3/т; 5...10 м3/т; 10...15 м3/т; надкатерогійні - понад 15 м3/т; небезпечні за суфлярними виділеннями. Шахти, що розробляють пласти, небезпечні або загрозливі за раптовими викидами вугілля, газу й породи належать до особливої категорії - небезпечних за раптовими викидами.

МЕТАНОВА ЗОНА, *метановая зона — область розповсюдження в товщі порід метаморфічних газів, серед яких переважним компонентом є метан. В. М.з. заглиблення виробок зумовлює пропорційне зростання їхньої відносної багатометановості (Див. Градієнт багатометановості вугільних шахт).

МЕТАНУ ІНДИКАТОР АВТОМАТИЧНИЙ, *метана индикатор автоматический – стаціонарний прилад, що здійснює місцеву або дистанційну сигналізацію про зміст метану в атмосфері гірничої виробки.

МЕТАНТЕНК, метантанк, *метантанк - резервуар для біологічної переробки (так званого метанового зброджування за допомогою бактерій-мінералізаторів та інших мікроорганізмів) органічного осаду стічних вод.

МЕТАСОМАТОЗ, МЕТАСОМАТИЗМ, *метасоматоз, метасоматизм, **metasomatosis - природний процес заміщення мінеральних комплексів, що проходить зі зміною хімічного складу при сталому об’ємі, під час якого розчинення старих мінералів та відкладання нових відбувається майже одночасно, так що протягом процесу заміщення мінеральні комплекси весь час зберігають твердий стан.

МЕТАСОМАТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *метасоматические горные породы - гірські породи, що утворилися внаслідок процесу метасоматизму. Розрізняють три стадії утворення метасоматичних гірських порід: ранню лужну, кислотну та пізню лужну.

МЕТАЦЕЙНЕРИТ, *метацейнерит - мінерал, що відрізняється від цейнериту меншою кількістю води й оптичними властивостями. Радіоактивний. Див. також цейнерит.

МЕРЕОРИТНА РЕЧОВИНА, *метеоритное вещество - космічні тіла, найімовірніше - уламки малих планет(астероїдів) які падають на Землю з космічного простору. За розміром М. поділяють на крупні, середні та мікрометеорити. Найбільший з відомих М. - Гоба має масу 60 т. і об’єм 9 м3. Щороку на Землю падає біля 2 000 метеоритів середньої маси 100 кг. За рахунок мікрометеоритів (0,0003-0,0004 см. і менше) маса Землі щорічно зростає на 2-3 млн.т. Метеорити містять всі земні хімічні елементи. За хімічним складом виділяють дві великі групи М.: кам’яні (80-90 % від усього числа М.) та залізні. Біля 1% М. складають вуглисті хондрити. Залізні М. мають у середньому 91% заліза, 8,5 % нікелю, 0,6% кобальту. Кам’яні М. - 36% кисню, 26% заліза, 18% кремнію, 14% магнію. Вуглисті хондрити містять високомолекулярні парафінові, циклопарафінові та ароматичні вуглеводні, жирні кислоти, амінокислоти. Вік метеоритів коливається в межах від сотень до міліардів років. Хімічні сполуки та кристалічна структура більшості М. свідчить, що метеоритна речовина сформувалася в умовах високих тисків та температур. Це означає, що М. колись входили в склад планетарних тіл.

МЕТИЛОВИЙ СПИРТ, ( деревний спирт, метанол ) *метиловый спирт — найпростіший насичений одноатомний спирт. Безбарвна, легкорухлива, дуже отруйна рідина з запахом алкоголю (попадання в організм веде до сліпоти і смерті у дозах до 50 мл). Густина 792.4 кг/м3 (температура 20 °С). Змішується з водою та більшістю органічних розчинників. Застосовують головним чином у виробництві формальдегіду, розчинників, антифризів та ін.; додають до моторних палив для підвищення октанового числа.

МЕТИЛОРАНЖ, *метилоранж - органічний барвник. Водний розчин М. застосовують як індикатор, що набуває в кислому середовищі червоного кольору, а в лужному   жовтого.

МЕТОДИ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *методы обогащения полезных ископаемых - розрізняють механічні та хімічні М.з.к.к. В свою чергу, в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей мінералів, які використовуються для виділення концентрату механічні М.з.к.к. поділяють на: ґравітаційні, магнітні, електропровідні, оптичні, а також по характеристикам змочуваності та радіоактивності матеріалів. Хімічні М.з.к.к. не знайшли поки що широкого розповсюдження. Вони основані на вибірковому вилуговуванні або розкладенні минералів у розчинах різноманітних реаґентів. До таких процесів слід віднести, зокрема, розчинення оксидів або сульфідів у розчинах кислот та лугів з одержанням сульфатів, хлоридів, нітратів та ін. солей. До хімічних методів належить також біохімічне (мікробіологічне) вилуговування руд та концентратів.

МЕТР, *метр - одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць. М. дорівнює довжині 1650763,73 хвилі світла, випромінюваного у вакуумі, що відповідає переходові між рівнями 5p10 і 5d5 атома криптону 86.

...МЕТРІЯ, *...метрия - у складних словах відповідає поняттю "вимірювання", напр. ґравіметрія.

МЕТРОЛОГІЯ, *метрология - наука про вимірювання з високою точністю. Завданнями М. є встановлення систем одиниць вимірювання, створення і зберігання основних еталонів цих одиниць і забезпечення перевірки точності практичних вимірювань.

МЕХАНІЗАЦІЯ, *механизация, **mechanization - один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому застосуванні М. Розрізняють часткову механізацію (окремі ручні операції виконують машини або механізми), комплексну механізацію (охоплює весь комплекс робіт по виконанню закінченого процесу або створенню певного виробу; при цьому робітник керує комплексом машин) і якісно вищий ступінь механізації — автоматизацію (машинами керують механізми, робітник лише налагоджує і контролює виробничий процес). Головним сучасним напрямом технічного прогресу, основою підвищення продуктивності праці та поліпшення якості продукції є комплексна механізація та автоматизація виробництва. Соціально-економічні наслідки механізації зумовлюються способом виробництва.

МЕХАНІЗМ, *механизм - 1) Пристрій (сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух. 2) Сукупність проміжних станів або процесів будь-яких явищ.

МЕХАНІЗОВАНЕ КРІПЛЕННЯ, *механизированная крепь - металічне самопересувне гідрофіковане кріплення очисного вибою для підтримання порід покрівлі, збереження очисної виробки в робочому і безпечному стані; забезпечення механізації процесів кріплення та управління породами покрівлі, пересування й утримання ставу вибійного конвеєра, базової балки з виймальною машиною.

МЕХАНІКА, *механика - наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механіку поділяють на загальну механіку, механіку рідини й газу та механіку деформівного твердого тіла. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, загальні теоретичні питання механіки, експериментальну механіку тощо. Основу механіки рідини й газу становлять гідроаеромеханіка, гзова динаміка. До механіки деформівного твердого тіла відносять теорію деформування тіл, механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку і опір матеріалів. Засновником механіки є Галілєй. Основні закони динаміки встановив І. Ньютон. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені О.М.Динник, Д.О. Граве, Г.М. Савін, А.Д. Коваленко, М.О. Кільчевський та ін. Питання механіки розробляють в інститутах НАН України, на кафедрах ряду вузів республіки.

МЕХАНІКА ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механика горных пород — наукова дисципліна, що вивчає напружено-деформований стан масиву гірських порід при розробці родовищ корисних копалин і проведенні виробок різноманітного призначення та фізико-механічні властивості гірських порід. При вирішенні прикладних задач М.г.п. широко використовуються методи механіки суцільного середовища.

МЕХАНІКА ҐРУНТІВ, *механика почв - розділ механіки суцільного середовища, що стосується напружено-деформованого стану, умов міцності і стійкості ґрунтів, зміни їх стану і властивостей під впливом зовнішнього навантаження і діяння, спричинюваного зміною умов залягання гірських порід. Ґрунтується на залежностях теорій пружності, пластичності, повзучості, гідрогеології, інженерної геології, ґрунтознавства. Значну роль у розвитку механіки ґрунтів відіграли праці американського вченого К. Терцагі, українських і російських вчених М.М. Герсеванова, М.М. Давиденкова, І.М. Литвинова та ін. Висновки механіки ґрунтів використовують при проектуванні основ і фундаментів споруд, у дорожньому й аеродинамічному будівництві тощо. В Україні дослідження з механіки ґрунтів проводять у багатьої вузах будівельного профілю.

МЕХАНІЧНА ЛОПАТА, *механическая лопата - самохідна повноповоротна виймально-навантажувальна машина (одноковшовий екскаватор), у якої рухомі елементи переміщуються з допомогою механічних передавальних пристроїв. Є прямі та зворотні механічні лопати.

МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, *механическая прочность горной породы — спроможність породи в певних умовах і межах сприймати, не руйнуючись, ті або інші механічні впливи. В гірничій технології звичайно застосовують термін «міцність» (див. Коефіцієнт міцності гірської породи).

МЕХАНІЧНА РОЗСУВНІСТЬ СТОЯКА, *механическая раздвижность стойки — переміщення висувної частини стояка відносно його корпусу за допомогою механічних пристроїв.

МЕХАНІЧНЕ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механическое разрушение горных пород — найбільш розповсюджений спосіб руйнування гірських порід, що полягає в відділенні від масиву шматків породи та роздроблені їх до кондиційної крупності за допомогою твердих породоруйнуючих інструментів. М.р.г.п. широко використовується для безпосереднього видобутку корисної копалини малої міцності та для буріння шпурів і свердловин при вибуховому способі руйнування масиву.

МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *механические свойства горных пород - характеризують зміни форми, розмірів та суцільність гірських порід під дією механічних навантажень, які створюються в результаті дії природних (гірничий тиск, тектонічні рухи) чи штучних факторів (вибухові роботи, різання порід тощо).

МЕХАНОГІДРАВЛИЧНА ВИЇМКА, *механогидравличекая выемка — спосіб виїмки, при якому вугілля і порода відділяються від масиву виконавчим органом механічного типу з подачею води до вибою для доставки і транспортування гірничої маси.

МЕХАНОХІМІЯ, *механохимия - розділ науки, що вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину. До процесів, які розглядає М., належать : механічна деструкція та механосинтез полімерів; реакції при терті твердих тіл (трибохімія), а також при їхньому деформуванні й руйнуванні; механічна активація твердих тіл; перетворення під дією ультразвуку; корозія механічно напружених металів; реакції під дією напружень, які розвиваються при фазових переходах та ін. Досягнення М. важливі для розвитку теорії міцності і довговічності матеріалів, фізико-хімічної механіки, теорії тертя і зношування, старіння полімерів, окремих розділів геохімії, технології механічної обробки матеріалів, а також використовуються в деяких процесах збагачення корисних копалин.

МЕШ, *меш - число отворів сита на одному лінійному дюймі, тобто на відстані 25,4 мм.

МИГДАЛИНА, *миндалина, **amygdale - форма мінеральних тіл у вигляді невеликої секреції розміром до 10 мм у діаметрі, що виникає внаслідок заповнення пустоти в поріді. Найтиповіші мигдалини спостерігаються в ефузивах, де вони виповнені цеолітами, опалом, халцедоном, кварцем та іншими мінералами.

МИШ’ЯК, *мышьяк, **arsenic - As. Хімічний елемент V групи періодичної системи Д.І.Менделеєва. Ат. н. 33, ат. м. 74,9216. За звичайних умов найстійкіший металічний або сірий М. - сірі кристали, крихкі. Реагує з киснем. Сплавляється з деякими металами, утворюючи арсеніди. Сполуки М. Дуже отруйні. Домішки: Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з миш’яковистими і сурм’янистими мінералами Ni, Co, Ag, Pb. Рідкісний. Застосовують М. для виготовлення деяких сплавів, особливо чистий - у напівпровідниковій техніці; сполуки його використовують як інсектициди, деякі - у медицині.

МІАРОЛИ, *миаролы, **miaroles - порожнини в мінеральних тілах, виповнені кристалами мінералів, що входять до складу вміщуючих порід. Форма порожнин різноманітна, розміри їх досягають 2-3 см.

МІГМА, *мигма - силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід внаслідок розплавлення у зоні ультраметаморфізму. Часто містить нерозплавлені мінерали у розсіяному стані.

МІГМАТИТИ, *мигматиты - складні гірські породи, які виникають внаслідок проникнення магми в ті породи, що вже існували. Складається з метаморфічних гірських порід та переважно гранітного матеріалу. Є в межах Українського щита.

МІГРАЦІЯ, *миграция, **migration - переміщення хімічних елементів у земній корі та на її поверхні, яке призводить до їх розсіяння або концентрації в окремих ділянках земної кори у вигляді певних мінералів. Відбувається у вигляді розчинів, розплавів, газів та у грубодисперсній формі.

МІДНИЙ КОЛЧЕДАН, *медный колчедан - мінерал класу сульфідів. Те саме, що й халькопірит.

МІДНІ РУДИ, *медные руды - мінеральні утворення з вмістом міді у кількостях, при яких її доцільно видобувати. У природі відомо близько 170 мінералів, які вміщують мідь. Основні з них (вміст міді від 35 до 89 %) : куприт, халькозин, ковелін, азурит, борніт, халькопірит, малахіт. Мідні зруденіння відомі в Донбасі та в межах Українського щита.

МІДЬ, *медь, **copper - Cu. Хімічний елемент І групи періодичної системи Д.І.Менделеєва. Ат. н. 29. Ат.м. 63,546. Відома з давніх давен. Мідь - метал рожево-червоного кольору, ковкий і м’який; добрий провідник тепла і електрики. Хімічно малоактивний. Домішки: Ag, As, Fe, Bi, Sb, Hg, Ge. Застосовують в електротехнічній промисловості, металургії, для виготовлення хімічної апаратури тощо.

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, *международная классификация угля - прийнята у 1954 р. Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН. М.к.в. охоплює кам’яне вугілля та антрацити і виконується за такими параметрами: виходу летких речовин на беззольну масу Vdaf(%), теплоті згорання Qsdaf, спікливості та коксівній здатності вугілля. Всього у М.к.в. встановлено 61 тип вугілля, які поєднані в 11 статистичних групах або торгових марках. Перевагою М.к.в. є те, що вона побудована у вигляді коду, проста та зручна у користуванні.

Міжнародна система одиниць, *Международная система единиц - найбільш розповсюджена система одиниць фізичних величин СІ (або SI від англійського Sistem International ). Прийнята ХІ Генеральною асамблеєю з мір і ваги (1960 р.). Система складається з 7 основних (довжини - метр, маси - кілограм, часу - секунда, сили електричного струму - ампер, термодинамічної температури - кельвін, сили світла - кандела, кількості речовини - моль) і 2 додаткових (плоского кута - радіан, тілесного кута - стерадіан) та цілого ряду похідних одиниць. Перевага системи СІ в її універсальності.

МІЖШАРОВА ТОВЩА, *междуслоевая толща — при розробці потужних пластів або покладів з поділенням на шари — товща корисної копалини між шарами, що залишається при їх вийманні.

МІКРО..., *микро... - у складних словах означає: дуже малий, найдрібніший; пов'язаний з вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ, величин; у назвах одиниць вимірювання   мільйонна частка.

МІКРОАМПЕР, *микроампер - одиниця сили електричного струму, мільйонна частка (10-6) ампера.

МІКРОАНАЛІЗ, *микроанализ - сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна виконувати аналіз малих кількостей неорганічних та органічних речовин (від мільйонних до сотих часток грама).

МІКРОКЛІН, *микроклин, **microcline - K[AlSi3O8]. Породоутворюючий мінерал класу силікатів групи польових шпатів, білого, рожевого, сірого кольору. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія триклінна. Густина 2.57, твердість 6.5. На території України є на Волині та в Приазов’ї. Використовують у форфоро-фаянсовій промисловості.

МІКРОЛІТИ, *микролиты, **microlites - дуже дрібні голчасті або пластинкоподібні кристалики, які зустрічаються в основній масі ефузивних порід.

МІКРОПОРИТ, *микропорит - силікатний дрібнопористий теплоізоляційний матеріал.

МІКРОРЕЛЬЄФ, *микрорельеф - дрібні форми рельєфу, що є деталями тієї чи іншої ділянки земної поверхні (рельєф річкових заплав, рівчаків тощо).

МІКРОСИСТЕМА, *микросистема - матеріальна система з мікрочатинок (атомів, нуклонів).

МІКРОСКОП, *микроскоп - оптичний прилад для розглядання дрібних невидимих неозброєним оком предметів у збільшеному зображенні; о п т и ч н и й М. дає збільшення до 3000 раз; е л е к т р о н н и й М., в якому збільшене зображення одержують за допомогою пучків електронів, дає збілшення в десятки і сотні тисяч раз.

МІКРОСКОПІЯ, *микроскопия - сукупність методів застосування мікроскопа і способи виготовлення мікроскопічних препаратів.

МІКРОСКОПІЧНИЙ АНАЛІЗ, *микроскопический анализ - вимірювання розмірів частинок під мікроскопом і класифікація їх на групи у вузьких межах певних розмірів (для матеріалів крупністю від 50 мкм. до десятих долей мкм.).

МІКРОСТРУКТУРА, *микроструктура - будова твердих тіл (металів, гірських порід та ін.), що її можна спостерігати лише за допомогою оптичного або електронного мікроскопа.

МІКРОТИПІЯ, *микротипия - репродукція (відбиток) з фотографії, знятої через мікроскоп.

МIКРОТРIЩИНУВАТIСТЬ, *микротрещиноватость - розриви у породi, не- помiтнi неозброєним оком, якi простежуються тiльки пiд мiкроскопом, і виявляють себе при руйнуванні породи.

МІКРОФОТОГРАФІЯ, *микрофотография - фотографія (знімок), утворена фотографуванням з використанням мікроскопа для значного збільшення зображень об'єктів (наприклад, аншліфів вугілля, мінералів), що їх фотографують.

МІКСЕР, *миксер - 1) Пристрій для гомогенізації сумішей шляхом їх турбулентного перемішування. Може бути застосований для моделювання в лабораторних умовах деяких технологічних процесів збагачення корисних копалин, наприклад, масляної аґреґації вугілля. 2) Посудина для зберігання в рідкому стані чавуну. В М. усереднюються його хімічний склад і температура, а також частково видаляються домішки.

МІЛЕРИТ, *миллерит, **millerite - NiS. Мінерал нікелю. Зустрічається в гідротермальних сульфідних жилах Саксонії (ФРН), шт. Пенсильванія (США) та ін., а також у кам’яновугільних родовищах Кладю (Чехія). Рідкісний.

МІНАЛ, *минал, **minal - кінцевий член ізоморфних рядів мінералів, який сам може бути мінералом, що зустрічається в природі, наприклад Mg2 [SiO4] i Fe2[SiO4] в олівіні, але може не зустрічатися в природі в чистому вигляді, наприклад Ni2 [SiO4] в олівіні. Відповідає поняттю компонента (у фізико-хімічному розуміні) мінералів змінного складу.

МІНЕРАГРАФІЯ, *минераграфия, **mineragraphy - 1) Розділ мінералогії, що досліджує рудні мінерали. 2) Метод дослідження руд у полірованих шліфах за допомогою рудного мікроскопа.

МІНЕРАЛ, *минерал, **mineral - природна хімічна сполука або самородний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Продукт природних процесів, що хімічно і фізично індивідуалізований у вигляді простих речовин або сполук, які утворюють мінеральні індивіди і мінеральні види. Преважають тверді М., є також рідкі (наприклад, ртуть). У природі мінерали поширені у вигляді мінеральних індивідів (кристалів або зерен), з яких складаються моно- або полімінеральні аґреґати. Мінеральні індивіди з однаковою чи близькою структурою і складом відносять до мінерального виду (їх нараховують від 2000 до 3000). У земній корі найпоширеніші мінерали класу силікатів та класу оксидів і гідроксидів. Найважливіші фізичні властивості мінералу — густина, оптичні, механічні, магнетичні, електричні, термічні і люмінесцентні. Мінерали є складовими частинами гірських порід, руд та інших мінеральних тіл, які утворюють земну кору, мантію Землі та космічні тіла. Серед мінералів розрізняють породо- й рудоутворюючі, акцесорні, рідкісні та дуже рідкісні. За хімічним складом розрізняють такі М.: а) прості речовини (метали, напівметали, неметали), б) інтерметалічні сполуки; в) карбіди, вітриди, фосфіди; г) сульфіди, арсеніди, селеніди та їх аналоги (біля 13% всіх М.); д) оксиди та гідрооксиди (біля 12 % М.); е)солі кисеньвміщаючих кислот - силікати (біля 25% М.), фосфати, арсенати та ванадати (біля 18% М.), а також борати, карбонати, сульфати, нітрати, вольфрамати, молібдати, хромати, йодати; ж) галогеніди; з) органічні сполуки ( солі органічних кислот, смоли, бітуми тощо). Складність і непостійність складу М. пов’язані з ізоморфізмом, радіоактивним розпадом, наявністю субмікроскопічних включень, сорбцією і т.і. Мінерали одержують і штучно. Виділяють групу космогенних мінералів. Досліджує мінерали наука мінералогія.

МІНЕРАЛИ АКЦЕСОРНІ, *минералы акцессорные, **accessory minerals - мінерали, які є кількісно незначною (звичайно менше 1%), але якісно характерною складовою частиною мінеральних комплексів.

МІНЕРАЛИ ГОЛОВНІ, *минералы главные, **prinсipal minerals - мінерали, які є головною складовою частиною гірських порід.

МІНЕРАЛИ ШТУЧНІ, *минералы искуственные - продукти лабораторного (заводського) чи технічного процесу, які за хімічним складом, структурою й властивостями аналогічні або близькі до природних мінералів. На сучасному етапі у промислових масштабах одержують штучно корунд, рубін, алмаз, слюди та ін. Мінерали штучні широко застосовуються у промисловості, ювелірній справі, науці, техніці.

МІНЕРАЛІЗАТОРИ, *минерализаторы - розчинені в магмі леткі речовини (хлор, бор, флуор та інші), які виділяються з неї під час охолодження або зменшення тиску; сприяють процесові кристалізації магми.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ, *минерализация, **mineralisation - 1) Відкладення мінералів з розчинів газових потоків або магматичних розплавів у вигляді вкраплень чи прожилків у гірських породах. 2) Насичення ґрунту мінеральними солями. 3) Природний (за допомогою мікроорганізмів) або штучний розклад органічних і неорганічних сполук, напр. відходів життєдіяльності біокомплексу, зокрема, людини на прості мінеральні сполуки   воду, аміак, сульфати, нітрати, оксиди різних металів, мінеральні солі.

МІНЕРАЛОГІЯ, *минералогия - наука, що вивчає мінерали, їхній склад, будову, фізичні властивості, умови утворення, господарське значення. Виділяють такі напрями мінералогії: описова, регiональна, ґенетична (вивчає умови утворення мінералів) та експериметральна (досліджує фізико-хімічні умови мінералоутворення за допомогою моделювання). В Україні значна роль у розвитку мінералогії належить Д.М. Сидоренку, М.І. Безбородьку, Є.К. Лазаренку та ін. Дослідження з мінералогії проводять в Геохімії і фізики мінералів Інституті АН України, університетах республіки і т.ін.

МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА, *минеральное сырье - природні мінеральні утворення, видобуті з надр землі як корисні копалини й придатні для використання в різних галузях господарства в непереробленому або переробленому вигляді. За геологічними і техніко-економічними показниками розрізняють такі види мінеральної сировини: паливно-енергетичну і хімічну (вугілля, нафта, природні горючі гази, горючі сланці, торф): металеву (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів та розсіяних елементів); неметалеву й гідромінеральну. Всього відомо понад 200 видів мінеральної сировини. В Україні видобувають близько 50 видів.

МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ, *минеральные воды - підземні (іноді — поверхневі) води з підвищеним вмістом мінеральних компонентів та газів із специфічними фізико-хімічними властивостями, що справляють цілющий вплив на організм людини. Хімічний склад і закономірності поширення мінеральних вод зумовлені особливостями геологічної будови, рельєфу, клімату та гідрології певних ділянок. За температурою мінеральні води розподіляють на холодні (до 20 °С), теплі, або субтермальні й термальні води; залежно від наявності газів і специфічних елементів та за бальнеологічним значенням — на вуглекислі, сульфідні, залізисті, миш’яковисті, радонові, мінеральні без специфічних компонентів та ін. На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород).

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ, *минеральные ресурсы - сукупність запасів різних видів корисних копалин країни, континенту чи всього світу, що розвідані й використовуються або можуть бути використані в народному господарстві; один з найважливіших видів природних ресурсів. Мінеральні ресурси є джерелом мінеральної сировини. Залежно від галузі народного господарства, в якій використовуються мінеральні ресурси, їх поділяють на паливно-енергетичні, ресурси чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів тощо. Мінеральні ресурси належать джо практично непоповнювальних природних ресурсів, тому важливого значення набуває проблема охорони й раціонального комплексного використання їх.

МІНІМАКС, *минимакс - значення функції двох змінних (x,y), якого вона досягає, коли взяти спочатку максимум по y, а потім мінімум по x.

МІНІМАЛЬНИЙ, *минимальный - найменший серед чогось; найменший з можливих. МІНІ, *мини - скорочене від мінімальний. Протилежне   макси.

МІНІМУМ, *минимум - 1) Найменша кількість; найменша величина; нижча межа чогось. 2) матем. Найменше значення безперервної функції.

МІНУТА, *минута - одиниця довжини дуги (або величини кута), що дорівнює 1/60 частці дугового (відповідно кутового) градуса.

МІРАБІЛІТ, *мирабилит , **mirabilis - Na2[SO4] 10 H2O. Поширений мінерал соляних відкладів. Те саме, що й г л а у б е р о в а с і л ь. Сингонія моноклінна. Густина 1.46…1.49, твердість — 1,5…2. Білий і прозорий. Блиск скляний. Знаходиться в осадових родовищах, де випадає при температурі меншій 32,50С , в розчинах, насичених NaCl - при температурі меншій 180С. На території України є в озерах Кримського півострова та на Передкарпатті. Використовують у хімічній і скляній промисловості, медицині.

МІРМЕКІТИ, *мирмекиты, **myrmekites - тонке проростання мінералів у вигляді дрібних зерен, що нагадує ходи мурашок.

МІСЬКИЙ ГАЗ (побутовий газ), *городской (бытовой газ) — суміш газів, що її застосовують в основному для комунального газозабезпечення. Як міський газ використовують природні горючі гази та одержувані газифікацією натуральних твердих і рідких палив.

МІСЯЧНІ ПОРОДИ, *лунные породы - тверді гірські породи густиною 3,1 - 3, 4 г/см3. За хімічним, мінералогічним складом та структурою не схожі на земні породи. В М.п. у порівняно значних кількостях містяться рідкісні на Землі елементи - хром, титан, цирконій, проте менше натрію і калію. Зразки М.п. доставлені “Аполоном-11” мають вулканічне походження і кристалізувалися з розплаву. Основними мінералами М.п. є піроксен, плагіоклаз, ільменіт та в меншій мірі олівін. Розрізняють чотири типи М.п.: дрібнозернисті пузирчасті вивержені породи; крупнозернисті кристалічні породи; брекчії - уламки вивержених порід та мінералів; реголіт - дрібні частинки, пил. У місячному пилу присутні скляні кульки розміром біля сотень мікрон. Вік М.п. - 3-4 млрд. років.

МІЦНІСТЬ (МАТЕРІАЛІВ), *прочность(материалов), **strength - властивість матеріалу чинити опір руйнуванню (поділу на частини), а також необоротній зміні форми (пластичній деформації) під впливом зовнішніх навантажень; у вузькому розумінні — чинити опір руйнуванню. Є міцність власне матеріалу і конструкційна міцність, короткочасна і тривала. Показники міцності: тимчасовий опір, або границя міцності, границя витривалості, границя пластичності, границя текучості. Границя (межа) міцності при стиску щільних вивержених та метаморфічних гірських порід складає порядка 100 Мпа, а для особливо міцних порід, наприклад базальтів, досягає 500 Мпа. М. осадових порід суттєво залежить від їх структури та пористості і знаходиться в межах 5-200 МПа.

МЛИНИ, *мельницы - машини для подрібнювання матеріалів. Розрізняють такі М.: ґравітаційні (шарові, стержневі, роликові, самоподрібнення), відцентрові, вибраційні (інерційні, гіраційні); маятникові (вихрові, аеробильні, молоткові, пальцеві); струменеві, колоїдні та ін. М. бувають промислові та лабораторні.

МОБІЛІЗМ, *мобилизм - гіпотеза про великі (до кількох тисяч кілометрів) горизонтальні переміщення частин земної кори.

МОДЕЛЮВАННЯ, *моделювання, **modelling - 1) Метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю). 2) Виготовлення моделі.

МОДЕЛЬ, *модель - речова, знакова або уявна (мислена) система, що відтворює, імітує, відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи(та) характеристики об’єкта дослідження (оригіналу).

МОДИФІКАТОР, *модификатор - Добавка (домішка) до розплавленого металу, що сприяє підвищенню його механічних властивостей, майже не впливаючи на хімічний склад цього металу.

МОДИФІКАЦІЯ, *модификация - видозміна, перетворення, поява нових ознак, властивостей; якісно відмінні стани чого-небудь. Результат модифікування.

МОДИФІКУВАННЯ, *модифицирование - дія, напрямлена зміна властивостей об'єктів. М. м е т а л і в   додавання в розплавлені метали модифікаторів.

МОДУЛОМЕТР, *модулометр - прилад для вимірювання коефіцієнта амплітудної модуляції.

МОДУЛЯТОР, *модулятор - пристрій, що здійснює модуляцію сигналів.

МОДУЛЯЦІЯ, *модуляция - зміна в часі параметрів (характеристик) якогось з регуляторних фізичних процесів.

МОДУЛЬ, *модуль - техн. Назва важливого коефіцієнта чи величини (напр., М. пружності, М. Юнга).

МОДУЛЬ КРУПНОСТI, *модуль крупности - безрозмiрний показник, значення якого обчислюють дiленням на 100 суми повних залишкiв на стандартних ситах з отворами 2,5;1,25;0,63;0,315;0,16; (0,14) мм.

МОДУЛЬ ШКАЛИ ГРОХОТІННЯ, *модуль шкалы грохочения - постійне співвідношення розмірів отворів суміжних сит при грохотінні. При крупному та середньому грохотінні М.ш.г. частіше всього приймають рівним 2. Для ситових аналізів застосовують контрольні сита з модулем 101/10 = 1, 259.

МОЛАСИ, *моласы - потужні товщі уламкових гірських порід (пісковиків, конгломератів, мергелів, глин). М. відкладаються у передгірних прогинах та міжгірних улоговинах.

МОЛЕКУЛА, *молекула, **molecule - найменша частинка речовини, що здатна існувати самостійно, зберігаючи основні хімічні властивості цієї речовини. М. простих речовин складаються з атомів одного хімічного елемента, а М. складних речовин   з атомів різних елементів.

МОЛЕКУЛЯРНА МАСА, *молекулярная масса - маса молекули, виражена в атомних одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять в дану молекулу. За М.м. часто беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що утворюють хімічну сполуку.

МОЛЕКУЛЯРНА СПЕКТРОСКОПІЯ, *молекулярная спектроскопия - вивчає молекулярні спектри випускання, поглинання та відбивання електромагнітних хвиль в діапазоні хвильвих чисел 103 -105 см-1. Включає інфрачервону спектроскопію (ІЧ-спектроскопію), ультра-фіолетову спектроскопію (УФ-спектроскопію). М.с. використовують для дослідження кінетики хімічних реакцій, складу речовин, зокрема, визначення наявності в речовині функціональних груп та структурних фрагментів, ідентифікації міжфазних взаємодій тощо.

МОЛЕКУЛЯРНИЙ, *молекулярный, **molecular - той, що стосується молекули; м - а ф і з и к а   розділ фізики, в якому вивчаються структура, сили міжмолекулярної взаємодії, характер теплового руху частинок (атомів, молекул, йонів), механічні і теплові властивості речовин в різних аґреґатних станах; м - і с п е к т р и   спектри випромінювання і поглинання, а також комбінаційного розсіяння, що виникають внаслідок переходів між енергетичними станами молекул; м - і с и т а   поруваті адсорбенти, у яких розміри пор або вхід у пори близькі до розмірів молекул; м - і с и л и   сили взаємодії між молекулами.

МОЛІБДЕН, *молибден - хімічний елемент VI групи періодичної системи Д.І.Менделеєва, символ Мо, ат. н. 42; ат.м. 95,94. Сріблясто-сірий тугоплавкий метал. Густина 10200 кг/м3. Окиснюється на повітрі. Зустрічається у вигляді мінералу молібденіту. Застосовують у виробництві спеціальних сталей, а також в електро- і радіотехниці. Важливий конструкційний матеріал електровакуумної, ракетної, авіаційної, техніки, ядерної енергетики.

МОЛІБДЕНІТ, *молибденит, **molybdenite - MoS2. Мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Сингонія гексагональна. Густина 4,7-5,0. Твердість 1-1,5. Блиск металічний. Знаходиться у гідротермальних родовищах, пов’язаних з кислими породами. Руда молібдену. В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі.

МОЛІБДИТ, *молибдит, **molybdite - MoO3. Продукт гідротермальної або гіпергенної зміни молібденіту. Відомий у родовищі Крупка (Чехія).

МОЛОТОК ВИБІЙНИЙ, *молоток отбойный, **pick hammer - механізований пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід. Сьогодні використовується рідко, найчастіше при розробці вугільних пластів крутого падіння.

МОЛЯРНИЙ, *молярный - пов'язаний з ґрам-молекулою: м. р о з ч и н   розчин, в 1 л якого міститься одна ґрам-молекула розчиненої речовини; м-а ч а с т к а   відношення кількості молей даної розчиненої речовини до суми молей усіх розчинених речовин і розчинника.

МОЛЬ, *моль, **mole - одиниця кількості речовини в системі Si. Позначається моль, Mol. Те саме, що й ґрам-молекула. М.- це кількість речовини, виражена в ґрамах, що чисельно дорівнює її молекулярній масі і відзначається тим, що 1 молю будь-якої речовини відповідає однакова кількість молекул.

МОЛЯЛЬНІСТЬ, *моляльность, **molality - концентрація моляльна, кількість речовини в молях, розчиненої в 1 кг розчинника (моль/кг).

МОНАЦИТ, *монацит, **monazite - (Ce, La)[PO4]. Mінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольру. Сингонія моноклінна. Густина 5…5.3, твердість 5.5…6. Радіоактивний. Руда церію й торію.

МОНО..., *моно... - у складних словах відповідає поняттям "одно, "єдино".

МОНОГРАФІЯ, *монография - ґрунтовна наукова праця, в якій досліджується одне питання, одна тема.

МОНОКЛІНАЛЬ, *моноклиналь - форма залягання верств гірських порід на великих територіях з нахилом в один бік. Нерідко монокліналь є одне з крил великих платформених структур — антикліз і синекліз.

МОНОЛІТ, *монолит - 1) Суцільна кам'яна брила, споруда або її частина, висічені з суцільного камню або зведені з бетону. 2) Зразок гірської породи або грунту, вирізаний великим куском.

МОНОМЕР, *мономер - низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів. Мономерами служать сполуки, що мають кратні зв’язки, циклічні групи та сполуки з різними функціональними групами.

МОНОМIНЕРАЛЬНI ПIСКИ, *мономинеральные пески - пiски, що складаються переважно з зерен одного мiнералу.

МОНОМОЛЕКУЛЯРНИЙ ШАР, *мономолекулярный слой - шар речовини товщиною в одну молекулу на поверхні розділу фаз. Виникає при адсорбції, поверхневої дифузії та при випаровуванні розчинника з розчину, який має нерозчинний компонент. В залежності від відстаней між молекулами М.ш. розрізняють газоподібний (молекули М.ш. розташовані далеко одна від одної і практично не взаємодіють між собою), рідинно-розширений (проміжний) та конденсований М.ш.(молекули М.ш. щільно упаковані, речрвмна шару схожа на двомірне тверде тіло). Структура і властивості М.ш. значною мірою визначають швидкість масопереносу через поверхню розділу фаз, адгезію, стійкість емульсій, пін, а також результати таких технологічних процесів як брикетування вугілля зі зв’язуючими, флотації корисних копалин, адгезійного збагачення золота, масляної флокуляції та аґломерації, обезсолення вугілля та ін.

МОНОРЕЙКОВА ДОРОГА, *монорельсовая дорога, **way of mono-rail - транспортна шахтна система, в якій по підвішеній рейці головним чином у спеціальних візках переміщують різні вантажі та людей.

МОНОШИХТА, *моношихта - суміш матеріалів, продукт спільного грудкування шихти доменних і електрометалургійних печей.

МОНТАЖ, *монтаж - добір і з'єднання окремих частин (елементів) у єдине ціле (машину, споруду тощо).

МОНТМОРИЛОНІТ, *монтморилонит - мінерал класу силікатів, білого кольору з сіруватим, червонуватим відтінками. Напiвкристалiчний водний алюмосилiкат шаруватої будови. Переважний розмiр часток менше 1 мкм; спрощена хiмiчна формула Al2O3 х 4SiO2 х H2O. Сингонія моноклінна. Густина 2. Твердість 1-2. Блиск матовий, восковий. Здатний iнтенсивно поглинати воду в значних кiлькостях, при цьому сильно набухає; при сушiннi важко вiддає приєднану воду. Використовують у нафтовій, текстильній, гумовій, паперовій та інших галузях промисловості. Від назви родовища Монтморільйон у Франції. Родовища на території України — Черкаське та Горбське.

МОНЦОНІТ, *монцонит - магматична гірська порода, що складається переважно з калієвого польового шпату та плагіоклазу. Від назви гори Монцоні в Альпах.

МОРІОН, *морион, **morion - мінерал класу силікатів. Напівпрозорий димчастий кварц, що просвічує буро-чорним кольором. Часто майже непрозорий, цілком чорний. В Україні є в межах Українського щита. Застосовують у оптиці, радіотехніці, ювелірній справі.

МОРОЗОТРИВКIСТЬ (МОРОЗОСТІЙКІСТЬ), *морозостойкость - здатнiсть насиченої водою породи витримувати багаторазове заморожування та вiдтавання без ознак руйнування та iстотної втрати маси.

МОРОЗОТРИВКОСТI ПОКАЗНИК, *морозостойкости показатель - кiлькiсть циклiв перемiнного заморожування та вiдтавання, якi витримала порода без ознак руйнування та iстотних втрат маси і мiцностi.

МОРСЬКА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, *морская горная технология - сукупність способів видобування твердих корисних копалин під водами Світового океану. Надра Світового океану розробляються підземними гірничими виробками та буровими свердловинами. Підземними виробками добувають вугілля в Японії, США, Великобританії та інших країнах. Технологія видобутку не відрізняється від технології на суші. Особливість полягає у попередженні прориву морських вод у гірничі виробки.

МОРФОСТРУКТУРА, *морфосруктура - великі нерівності рельєфу континентів або дна океанів, у виникненні яких головна роль належить ендогенним процесам. До морфоструктури відносять низовини, рівнини, плато тощо.

МОРФОТЕКТУРА, *морфотектура - найбільші елементи рельєфу Землі. Те саме, що й геотектура.

МОСТОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖУВАЧ ( перевантажувальний міст ), *мостовой перегружатель — підйомний кран мостового типу, яким перевантажують масові сипкі вантажі. Вантажопідйомність мостового перевантажувача 5…30 т, швидкість переміщення 10…30 м/хв.

МОТОБУР, *мотобур - автономна бурильна машина обертальної чи ударно-поворотної дії з двигуном внутрішнього згорання для буріння неглибоких свердловин чи шпурів.

МОТОВОЗ, *мотовоз - тепловий локомотив, на якому встановлена силова установка у вигляді двигуна внутрішнього згорання. Застосовують на невеликих кар’єрах.

МОХОРОВИЧА ПОВЕРХНЯ, *Мохоровича поверхность - межа розділу між земною корою та мантією Землі.

МУЛЬДА, *мульда - форма залягання верств гірських порід у вигляді чаші чи коритоподібного прогину.

МУЛЬТИПЛЕТИ, *мультиплети - група спектральних ліній, близько розміщених одна до одної. Розрізняють синглети (одинарні), дуплети (подвійні), триплети (потрійні)   спектральні лінії, які відповідають кількості розщеплень енергетичного рівня атома.

МУЛЬТИЦИКЛОН, *мультициклон - повітро- або газоочисний апарат, що складається з кількох невеликих однотипних апаратів (циклонів).

МУСКОВІТ, *мусковит, **muscovite - Kal2 [AlSi3O10](OH2). Mінерал класу силікатів. Сингонія переважно моноклінна. Густина 2.83, твердість 2…3. Безбарвний. Блиск скляний. Мусковіт — породоутворюючий мінерал ґранітних пегматитів, ґрейзенів і кристалічних сланців. Використовують в електротехніці, хімічній промисловості, будівництві.

МУФЕЛЬ, *муфель - камера чи посудина, куди вміщають проби, що їх нагрівають або випалюють у печі.

МУФТА, *муфта - пристрій (кардан, набір дисків) для поздовжнього з'єднання циліндричних частин машини (напр., валів) або споруди (напр., труб).

МЮОН, *мюон - нестабільна, позитивно (µ+) або негативно (µ) заряджена частинка, маса якої більша за масу електрона приблизно в 207 раз. Інша назва   мю-частинка.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...