пошук:  

>> Бондаренко Дмитро: Черешні

У розділах: [Проза: збірка авторських текстів]

Авторська сторінка
Опублікував:  bondarenkod


dmytro-bond.narod.ru/tvory/chereshni.htm

 

1

Він нетерпляче пригорнув її до себе і став розстібати блузку. Вона вирвалася жартома і підбігла до вікна. Звідси, мов на долоні, відкривався чарівний пейзаж на дачну ділянку.

- Еге-но! Диви які отут черешні! Ні, ти тільки подивися!

Він пробуркотів щось невиразне, а вона сказала:

- Ну, ти як хочеш, а поки я не спробую цих смачних черешень, нічого не буде. Зрозумів?

І вона, молода і струнка, метеликом пурхнула до заповітного дерева. А він тяжко зітхнув, розвалився на дивані і закурив.

От уже місяць як він, Сергій Півненко, залицявся до молоденької продавщиці Олени з продуктової крамнички, що містилася саме навпроти його роботи.

Але увесь час йому щось заважало. То його дружина раптом пішла у відпустку, і оскільки була вільною цілими днями, то мала змогу заявитися до нього на роботу в будь-яку хвилину. То за вимогою шефа Сергій повинен був невідступно чергувати біля телефону - мусив подзвонити потрібний замовник.

І от, нарешті, коли всі перепони були усунуті, довгоочікуване побачення наодинці відбулося. Були перші теплі червневі дні, і літо поступово набирало ваги. Щоб напевне мати успіх, Сергій вирішив повезти свою нову знайому на природу. Для цього він позичив в одного зі своїх старих однокашників його дачу. Старий друг завжди був готовий допомогти Сергієві, й охоче вручив йому ключі від свого будиночка.

На щастя в цей день шеф Сергія виїхав у відрядження, а Олена була вихідна.

Прогулянка очевидячки вдалася, і спочатку усе йшло, немов у казці.

Олена, яка усю зиму просиділа в темній маленькій крамничці, затиснута між прилавками з товаром, зараз була просто зачарована. Свіже повітря запаморочило дівчині голову. А буйство природи, що панувало навколо, передало і їй свій грайливий настрій. Поки вони діставались пішки до потрібної їм ділянки, Олена бавилась, як тільки могла. Немов маленька вона ганялася за божими корівками і здувала на Сергія величезні кульбаби.

Сергій удавав, що ніби вередує, але ж в душі був задоволений. Здавалося, він уже зумів розтопити серце дівчини, і далі усе буде в порядку.

"І відкіля ті черешні взялися зараз, коли ми вже майже лягли!" - вилаявся спересердя Сергій. "Мені з такими труднощами удалося вибратися з роботи, а вона, як маленька, на дерево полізла. Коли ще такий випадок зручний трапиться!"

Сергій спробував вгамувати лють і трохи заспокоїтись. Нарешті він вирішив не марнувати часу і дати хропака. Денна спека, що наступила, зовсім розпарила його. Але тільки він уже, було, солодко позіхнув і заплющив очі, як отут із садочка долинув зляканий зойк Олени. Через якусь мить дівчина прожогом влетіла в дачний будиночок.

- Т-т-там... це...- запинаючись почала вона.

- Ну що там ще? - розгніваний поведінкою своєї знайомої, Сергій уже не ховав перед нею свого роздратування.

- Там небіжчик під черешнею. Піди подивися.

Сергій на автоматі вліз у свої туфлі і, не зашнуровуючи їх, попрямував до садочка.

Справді, на акуратній бетонній доріжці, яка проходила повз черешню, лежало тіло якогось бідолахи. Лицем він учавився в землю, а оскільки підходити ближче Сергій не наважувався, то важко було сказати, чи був це чоловік, чи жінка. Важко було також визначити вік цієї людини. Однак сокира, що стовбичила у спині, і величезна калюжа крові довкола тіла не залишали жодних сумнівів - бідолаха був мертвий.



2

Коли Сергій повернувся в будиночок, він знайшов Олену в істериці. Дівчина судомно куйовдила волосся на голові і, немов божевільна, примовляла:

- Це мені покарання! Так я й знала. І радила ж мені ворожка: не гуляй з одруженими - накличеш на себе лихо. І от будь ласка.

Сергій хотів заспокоїти її і простягнув до неї руки.

- Відійди від мене, брудна свинюко! Тобі тільки одного треба! - Олена із силою відштовхнула від себе Сергія. Її лице страшенно зблідло і враз змарніло. Туш і косметика перетворилися на суцільне місиво від сліз, що хлинули струмками.

"Боже, яка вона гидка! - упіймав себе на думці Сергій, вдивляючись у риси своєї знайомої. - І як це я тільки кілька хвилин тому хотів її?"

Взагалі, Сергій дуже любив свою дружину. Серед усіх решти жінок вона здавалася йому найпривабливішою. І, звичайно, йому б і на думку не спадало їй зраджувати, якби не його неймовірне, зачаєне в глибині душі марнославство. Воно, це марнославство, постійно підстьобувало його і твердило, що кожний справжній чоловік повинен мати багато коханок. І справді, коли він зустрічався з друзями за кухлем пива, то неймовірним задоволенням для нього було розповісти усім про свою чергову амурну перемогу.

Олена, яка тим часом все плакала і кружляла від збудження взад і вперед, раптом різко змінилася на обличчі. Рішучість і впевненість з'явилася в її погляді. Вона різко рушила до дверей.

- Ти куди? - запитав її Сергій. Він усе ще переварював халепу, в яку вони потрапили. Що ж тепер робити далі? Сусіди по дачах бачили їх двох по дорозі сюди. Вони легко можуть настукати на незнайомих їм людей. Головне - не метушитися, щоб не викликати непотрібної підозри. Мов ні в чому не бувало, треба вийти на дорогу і спокійнісінько рушити додому. Може, усе й обійдеться, і їх не затягнуть у цю історію.

- Ти куди? - знову запитав Сергій. Різкі дії знайомої вивели його з роздумів.

- В міліцію! - тихо, але чітко мовила Олена.

- Куди?!

- В міліцію. Треба заявити про вбивство.

- От дурна! Ти з глузду з'їхала! - Сергій підхопився з дивану. По-перше, йому усе менше й менше подобалася вся ця історія з трупом. А по-друге, і найголовніше: як він потім пояснить своїй дружині, що він робив у робочий час на цій чортовій дачі. Адже зрозуміло, що йому доведеться бути присутнім в міліції не один раз. Що він скаже своїй половині, коли його поштову скриньку завалять повістками? Адже потрібно ж буде спочатку з'явиться на слідство, потім у суд. А якщо, чого доброго, і дружина захоче піти з ним. І взагалі, міліція його ж і візьме на підозру у скоєні вбивства! Тоді усе – прощай, сите і затишне життя, а нумо, друже залізай на нари!

Тепер уже Сергій відчайдушно ненавидів свою невдалу коханку. У ній він побачив головну причину всіх бід, що звалилися на нього.

- Нікуди ти не підеш! - він схопив дівчину за руки, не даючи їй вийти. - Ти, ідіотка! Ці там у міліції тільки і чекають на те, що ти прийдеш. Тільки з'явишся - вони відразу на тебе наручники одягнуть. У них розмова коротка: хто заявив про злочин - той і вбивця! А потім спробуй, доведи, що ти не верблюд.

Здавалося, останні слова на мить похитнули рішучість дівчини. Але через секунду вона знову взяла себе в руки.

- Ти усе брешеш. Я тобі не вірю! Відпусти мене зараз же, - Олена відчайдушно почала вириватися. Спочатку вона кусалася і дряпалася, а потім із усією запеклістю вп'ялася зубами Сергієві в ліве вухо. Той заволав від болю нелюдським голосом і загубив орієнтацію. Мов сказившись, він замахав руками і ногами кудись перед собою. Трохи отямився вже тільки тоді, коли біля його ніг розпласталося ще майже тепле тіло. Сергій нахилився і помацав пульс на залитій кров'ю дівочій руці. Олена була мертва.



3

Колишній однокашник Сергія зустрів його хтивою посмішкою:

- Що, так кохалися, що вона тобі в нападі пристрасті усе вухо покусала?

Сергій, забувши про травму, полапав хворе місце. Кров від укусу усе не зупинялася, але йому було наплювати.

- Слухай-но, - сказав він своєму товаришеві, - там у тебе на дачі два трупи.

- Як два? - здивувався однокашник, - повинен би бути один.

Отут уже запитально витріщився й Сергій.

- Я тебе забув попередити, - розвів руками хазяїн дачі. - В нас останнім часом отут занадилися злодії на ділянках. Всю полуницю, падлюки, цього року за нас позбирали. Ми вже думали-гадали, як би черешню зберегти, поки достигне. Вартувати цілодобово я не можу - працюю. А отут сусід підказав. Ти, каже, зроби таке опудало, під людину. І встроми йому позаду в спину сокиру. Потім поклади собі на ділянці на видне місце, біля черешні. Якщо злодії прийдуть, вони побачать мерця і злякаються. Дивись і залишать тебе і твої дерева в спокої.

Ну я так і зробив. Ще і червоної фарби налив побільше. Начебто б кров розлилася. І ти знаєш, допомогло! Он в інших усю черешню обдерли, просто з гілками і листям. А в мене усе висить, дозріває, мов на картинці. Мабуть, справді - побоюються крадії моєї ділянки й обходять стороною. Це ж вам не жарти - небіжчик під носом!

Сяючи від задоволення, однокашник Сергія раптом згадав щось і почухав потилицю:

- А що ти там казав, що якийсь інший труп знайшовся? Дивно, звідкіля він міг узятися? Може, сусід по ділянці підкинув, з доброго серця. Га?

Сергій нічого не відповів. Тільки похмура гримаса спотворила його ще молоде обличчя.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...