пошук:  

>> Бондаренко Дмитро: Корисна порада

У розділах: [Проза: збірка авторських текстів]

Авторська сторінка
Опублікував:  bondarenkod


dmytro-bond.narod.ru/tvory/korysnaporada.htm

 

1

Анжела підійшла до вікна. Осіння негода навіювала нудьгу. Ну до чого ж скучно! На сьогоднішній вечір абсолютно ніяких планів. Ну чому так виходить, що у такої красивої дівчини як вона, бувають такі нудні і пусті вечори. Здавалось би, всі дні повинні минати у розвагах, а насправді...

Анжела позіхнула і попленталась до телефону. Як незручно набирати номер довгими нігтями! Але що ж вдієш - краса вимагає жертв. Зате з ними їй будь-яка американська топ-модель може позаздрити!

- Алло, скажіть а Сашко вдома? - промуркотіла Анжела у телефонну трубку.

- Ні, він кудись пішов з друзями.

- Зрозуміло. Спасибі. Вибачте.

Вона поклала слухавку. Звісно, нерозумно було сподіватись, щоб у такий час він був удома.

Анжела пробіглася очима по розкритому записничкові.

Так, Костик у відрядженні. Олег на своєму тренуванні з бодібілдингу. Цьому дзвонити марно - знов, кажуть, з дружиною помирився. Цьому, окрім алкоголю, нічого не треба…

Ех, от якби зараз була Олька, то можна було б звичайно удвох вийти прогулятись у центр! З нею пригоди гарантовані. Від хлопців прямо проходу немає. І завжди весело. Але, як на зло, - Анжела важко зітхнула, - вона, Олька, сьогодні на дні народження у своєї племінниці.

Отже мені, виходить, залишається тільки нудьга зелена.

Позіхнувши, Анжела ввімкнула телевізора.

Голос ведучого заскиглив на всю кімнату: "Крутітє барабан!..."

Пробігшись по каналах, Анжела знову безнадійно позіхнула. Самі ток-шоу та вікторини. Піти спати, чи що?

Вона вже було рушила у ванну, як тут раптом пролунав дзвоник у двері.

Анжела відчула, що у її грудях частіше забилося серце. Хто б це міг бути?

Палаючи від цікавості, вона метеликом пурхнула до дверей і глянула у вічко.

Одразу ж майже тінь розчарування пробігла по її гарному личку. Поганий настрій миттєво повернувся до дівчини.

Це був дуже товстий молодик з букетом троянд у руках. Він, очевидячки, дуже хвилювався – чоло його було мокре від поту. На якійсь вечірці Анжела випадково познайомилася з ним і тепер картала сама себе. І якого дідька вона дала тоді свою адресу! Та хто ж думав, що він дійсно припхається? Як його там кличуть - чи то Славик, чи то Вова. Ні, не буду йому відчиняти. - вже вирішила було Анжела, але раптом помітила у гостя в руках якусь білу коробку.

Стривайте! Що це у нього там? О, торт! Тортики я люблю. Гаразд, нехай заходить - дуже хочеться солодкого.

З цими думками дівчина поспішно заклацала замком і розкрила двері навстіж.

- П-П-Привіт, - неймовірно хвилюючись, вимовив чи то Славик, чи то Вова. - Це тобі, - він незграбно мотнув головою і простяг їй букета.

- Привіт. Спасибі. Я не чекала, що ти прийдеш. Ну що ж заходь. – Анжела, заінтриговано дивлячись на торт, провела хлопця до кімнати. У неї вже геть на всю текли слинки.

- Ну, ти тут влаштовуйся поки, а я чай поставлю, - Анжела пішла на кухню.

Чи то Славик, чи то Вова знову незграбно закивав їй вслід головою. Він, очевидячки, страшенно ніяковів у присутності хазяйки.



2

- Ну як життя? - запитала Анжела, з апетитом відкушуючи великий шматок торта.

- Та взагалі-то нічого, - знітився гладкий Ігор і замовк. Виявилося, що саме так його звати.

"Ну ось, - подумала Анжела, - і так нудно було, а з цим мовчуном тепер і взагалі хоч на стінку лізь. Гаразд, доп'ємо ось для пристойності чай, а потім спроваджу його на всі чотири боки. Краще вже лягти спати, ніж померти від нудьги."

Тут Ігор раптом ні з того ні з сього випалив як із гармати:

- Анжело, я хочу тобі сказати щось дуже-дуже важливе, - Парубок до краю розчервонівся, і з нього піт покотився вже градом. - Анжело, послухай, я... я кохаю тебе... і хочу... щоби ти вийшла за мене заміж.

- Що-о-о? - Анжела ледве не поперхнулася від несподіванки. Її чудові чорні очі стали ще виразнішими. Вона спантеличено розвела руками: - Послухай, але...

Анжела була загалом дівчиною не злою і тому врешті вирішила вийти з даної ситуації якомога делікатніше.

- Розумієш, - сказала вона своїм тихим, грудним голосом. - Ти гарний парубок, але...

- Ти вважаєш, що я занадто товстий? - випалив Ігор. Він увесь був як на голках.

"Ну якщо тобі так буде легше, то нехай так." - вирішила про себе Анжела і вголос сказала:

- Знаєш, ось якби ти справді був хоч трішечки худіший...

Ігор у відчаю махнув рукою:

- Е-ех! Я вже всі дієти перепробував: і кефірну, і китайську, і вегетаріанську - нічого не допомагає!

- А ти просто спробуй поголодувати, так собі - зовсім нічого не їсти, - порадила Анжела. Зазвичай вона дуже любила давати всілякі поради, навіть абсолютно стороннім людям. - Знаєш, від цього дуже сильно худнуть. По три кілограми за день скидають. Клас! Просто-таки красунчиками стають.

До речі, мені вже треба збиратися. Вибач, більше не можу приділити тобі уваги. Дякую за торт. Принось ще.

Анжела пішла провести гостя до дверей. Той, як у лихоманці, ніби щось собі прораховував у голові і від цього пітнів іще більше. Але дівчина цього вже не помітила. Торт був з'їдений і у неї з'явилися інші інтереси.



3

Наступного тижня Анжела разом з одним із своїх кавалерів, Костиком, чкурнула на південь. Погода була чудова. Галасливе і різнобарвне курортне життя повністю поглинуло молодих людей. Анжела вже встигла як слід засмагнути і її нова, шоколадного кольору, шкіра зараз виглядала ще більш привабливішою.

Якось увечері, розніжені після проведеного на пляжі дня, молоді люди прогулювалися морською набережною курортного містечка.

Повітря тут було густо просякле запахом смажених шашликів. Десятки маленьких кав'ярень заклично розкривали свої обійми для численних відпочиваючих.

Вони теж обрали одну з таких затишних забігайлівок і замовили, звісно ж таки, шашлики. Анжелин приятель купив якусь бульварну газету. Останнім часом він часто скаржився дівчині, що за місяць на курорті зовсім відстав від культурного життя.

- Так, тут нічого цікавого… е-е-е… Інтерв'ю з трьома позашлюбними дітьми Кіркорова, Кристина Орбакайте виявилась чоловіком, гм-так - Костик швидко гортав кольорову газету, переглядаючи заголовки.

- О! Ось цікавий випадок, дивись! "Нещасний закоханий, щоби завоювати серце дівчини, заморив себе голодом. Та не погоджувалась вийти за нього заміж, поки він не схудне. Парубок героїчно відмовився на три тижні від їжі, дійсно схуд і... помер".

- Оце придурок, чесне слово. Через якусь стерву здохнути з голоду.

- Стривай, а ну дай мені прочитати, - Анжела раптово вихопила газету у Костика з рук.

На передостанній сторінці в нижньому кутку тулилася невеличка фотографія її безталанного товстуна-"жениха" Ігоря. Тут він був сфотографований іще здоровим і усміхненим.

- Ну, скажи, адже правда - ідіот? - зареготав Костик і з апетитом узявся за принесений офіціантом шашлик.

- Сам ти - ідіот! - Анжела різким ударом розірвала на його голові газету.

Костик здивовано витріщився на свою подружку. По щоках у неї котилися сльози.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...