ДЖЕРЕЛА СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

45. Довільний з вищенаведених симптомів можна знайти в кожнім суспільстві, але в сучасному індустріальному суспільстві вони присутні у величезному масштабі. Ми не перші, хто помітив, що сьогоднішній світ божеволіє. Такий порядок речей не є нормальним для людських суспільств. Є багато причин думати, що первісні люди менше страждали від стресу та пригніченості і були більш задоволені своїм життям, ніж сучасні. Вірно і те, що в первісних суспільствах аж ніяк не було все прекрасно та радісно. Насильство в родині досить звичайне для аборигенів Австралії, транссексуальність добре відома серед деяких племен американських індіанців. Але зрозуміло, що ГОВОРЯЧИ ВЗАГАЛІ, ті проблеми, які перераховано в попередньому параграфі були набагато менш властиві примітивним народам, ніж нашому сучасному суспільству.

46. Ми приписуємо соціальні і психологічні проблеми сучасного суспільства тому факту, що в ньому людина змушена жити в умовах, що радикально відрізняються від умов, за яких еволюціонувала людська раса, і поведінка її при цьому вступає в конфлікт із поведінковими взірцями, виробленими людством у давні часи. Це зрозуміло з того, що ми вже написали, що ми вважаємо втрату можливості достойно випробувати потугу як найбільш важливу з тих ненормальних умов, у які сучасне суспільство поміщає людей. Але це не єдина умова. Перш ніж розглянути руйнацію потуги, як джерело соціальних проблем, ми обговоримо деякі інші джерела.

47. Серед ненормальних умов сучасного індустріального суспільства, головними є: надлишкова щільність населення, ізоляція людини від природи, висока швидкість соціальних змін та розпад природних малих громад, таких як великі родини, села чи племена.

48. Загальновідомо, що скупченість збільшує стрес і агресивність. Рівень скупченості, який існує сьогодні та ізоляція людини від природи є наслідками технічного прогресу. Усі доіндустріальні суспільства були переважно аграрними. Індустріальна революція значно збільшила міста і частку міського населення, а сучасна сільськогосподарська технологія уможливила утримання на Землі набагато більшої щільності населення, ніж колись. (Також, технологія загострює вплив скупченості, оскільки вона дає в руки людей руйнівні засоби зростаючої ефективності. Наприклад, різні шумливі пристрої: газонокосарки, радіоприймачі, мотоцикли, тощо. Якщо не обмежувати використання цих пристроїв, то люди бажаючі тиші і спокою будуть пригнічені шумом. Якщо ввести обмеження, то пригнічені будуть власники цих механізмів... Але якби ці пристрої ніколи не були винайдені, то не було б і конфліктів і пригніченості, ними викликаних).

49. Для примітивних суспільств природний світ (який звичайно змінюється неквапом) забезпечував стійке оточення а значить відчуття безпеки. У сучасному світі все навпаки - людське суспільство домінує над світом природи, і саме дуже швидко змінюється через прогрес технологій. Таким чином стабільного оточення більше немає.

50. Консерватори - дурні: Вони скиглять про розпад традиційних цінностей, але в той же час вони з ентузіазмом підтримують технічний прогрес та економічне зростання. Очевидно до них ніяк не дійде, що ви не можете робити швидких і рішучих змін у технології та економіці суспільства не викликаючи в той же час швидких змін у всіх інших аспектах суспільства, і що такі швидкі зміни неминуче руйнують традиційні цінності.

51. Руйнування традиційних цінностей до деякої міри припускає розрив зв'язків, що зміцнюють традиційні малі соціальні групи. Розпад малих соціальних груп також полегшується тим, що сучасні умови часто вимагають чи підштовхують людей до зміни місць, відділяючи їх від їх спільнот. Крім того, технологічне суспільство ПОВИННЕ послабляти сімейні зв'язки та місцеві спільноти, якщо хоче ефективно функціонувати. У сучасному суспільстві особа повинна бути спочатку лояльний до системи, і тільки в другу чергу до малої спільноти, оскільки якщо лояльність до малої спільноти буде сильніше, ніж до системи, то вона стане вирішувати свої власні задачі за рахунок системи.

52. Припустимо, що державний чиновник чи керуючий компанії приймає на роботу свого брата, друга чи одновірця, замість того, щоб віддати перевагу більш кваліфікованій людині. Він дозволив своєї особистої лояльності замінити лояльність до системи, і допустив "кумівство" або "дискримінацію", обидва є жахливими гріхами в сучасному суспільстві. Індустріальні суспільства, які погано попрацювали над підпорядкуванням персональної або групової лояльності до лояльності системі звичайно мало ефективні (Гляньте на Латинську Америку). Таким чином, розвинуте індустріальне суспільство може терпіти тільки малі співтовариства, що вихолощені, приручені та перетворені в інструменти системи. [7]

53. Скупченість, швидкі зміни та руйнування спільнот є широко визнані джерелами соціальних проблем. Але ми не вважаємо, що цього досить для пояснення існуючих сьогодні проблем.

54. Деякі міста доіндустріальної епохи були дуже великими і скупченими, однак їхні жителі здається не страждали від психологічних проблем у такому ж ступені, як сучасні люди. У сучасній Америці усе ще є тихі сільські райони, і там ми знаходимо ті ж проблеми, що й у містах, хоча й не такі гострі. Таким чином скупченість не є вирішальним чинником.

55. У ході освоєння американського континенту в 19 столітті мобільність населення ймовірно розвалила великі родини та малі спільноти так само, як і сьогодні. Дійсно, багато окремих родин жили в такій ізоляції, що в них не мали ніяких сусідів на багато миль довкіл, так що вони не належали ні до якої спільноти взагалі, однак, у них унаслідок цього не виникало проблем.

56. Крім того, зміни в суспільстві американських поселенців були дуже швидкими й глибокими. Людина могла народитися та провести дитинство у фургоні, жити поза дією законів і порядку та харчуватися переважно дичиною; але в час своєї старості вона могла працювати на постійній посаді та жити в упорядкованому суспільстві з ефективно діючими законами. Це більш глибокі зміні, ніж ті, котрі відбуваються в житті сучасної людини, однак вони не призводили до психологічних проблем. Фактично, Американське суспільство 19 століття було оптимістичним і впевненим у собі, що зовсім не схоже на те, що ми бачимо сьогодні.[8]

57. Різниця, стверджуємо ми, полягає у тому, що сучасна людина відчуває (і це здебільш виправдано), що зміни НАВ'ЯЗАНІ їй, у той час, як поселенець 19 століття відчував (також здебільш справедливо), що він створює ці зміни сам, за своїм вибором. Піонер поселявся на земельній ділянці, обраній їм самим і перетворював її у ферму своїми зусиллями. У ті часи ціле графство могло нараховувати не більше двох сотень жителів, і було набагато більш ізольованим і самодостатнім, ніж теперішнє. Тому, фермер-піонер як член відносно малої групи, брав участь у створенні нового, упорядкованого співтовариства. Можна сумніватися, чи було створення такого суспільства зміною на краще, але в будь-якому випадку це задовольняло потребу піонера в потузі.

58. Можна було б привести приклади інших суспільств, у яких швидкі зміни та/або втрата близьких суспільних зв'язків не приводили до таких масових відхилень у поведінці, як у сучасному індустріальному суспільстві. Ми стверджуємо, що найбільш важливою причиною соціальних і психологічних проблем у сьогоднішньому суспільстві є той факт, що люди не мають достатньої можливості здійснювати свою потугу нормальним шляхом. Ми не хочемо сказати, що наше суспільство є єдиним, у якому потуга була зруйнована. Ймовірна більшість, якщо не всі цивілізовані суспільства так чи інакше стикалися з потугою. Але в сучасному індустріальному суспільстві ця проблема стала особливо гострою. Лівацтво у своїй сучасній формі (друга половина 20 століття) є зокрема ознакою часткової втрати пошани до потуги.