МОТИВИ ВЧЕНИХ

87. Наука й техніка представляють найбільш важливі приклади сурогатної діяльності. Деякі вчені стверджують, що ними рухає "цікавість" чи бажання послужити благу людства. Але легко побачити, що жодне з цих спонукань не може бути основним мотивом учених. Що до "цікавості" - це твердження просто абсурдне. Більшість вчених працюють над украй вузькими, спеціальними проблемами, які не є предметом нормальної цікавості. Наприклад, чи цікаві астроному, математику чи ентомологу властивості ізопропилтриметилметану? Звичайно ж ні. Ці властивості цікавлять тільки хіміка, і тільки тому, що хімія - це його сурогатна діяльність. Чи цікава хіміку правильна класифікація нового виду жуків? Ні. Таке питання займає тільки ентомолога, і тільки тому, що ентомологія є його сурогатною діяльністю. Якби хіміку й ентомологу довелося б докладати серйозних зусиль, щоб забезпечити собі фізичне виживання, і якби ці зусилля вимагали цікавого для них застосування їхніх здібностей, але не в науковій області, хіба не послали б вони подалі проблеми ізопропилтриметилметану чи класифікації жуків? Припустимо, що відсутність фондів на освіту привело до того, хімік став страховим брокером. У цьому випадку його могли б займати проблеми страхування, а не ізопропилтриметилметан. У будь-якому випадку, зовсім не є нормальним вкладати в роботу стільки сил і часу, скільки це роблять учені через просту цікавість. Це пояснення не витримує критики.

88. "Благо людства" не пояснює ситуацію краще. Деякі наукові дослідження не мають помітного впливу на добробут людської раси - наприклад велика частина археології чи порівняльної лінгвістики. Деякі інші області науки очевидно небезпечні. Хоча вчені в цих областях виявляють ентузіазм у відношенні своєї роботи, наприклад ті з них хто розробляє вакцини чи вивчає забруднення повітря. Розглянемо випадок доктора Едварда Теллера, з ентузіазмом пропагуючого атомні електростанції. Чи ґрунтується його ентузіазм на бажанні облагодіяти людство? Якщо так, чому б доктору Теллеру не одержати ті ж емоції від інших "гуманітарних" винаходів? Якщо він такий гуманіст, навіщо він допомагав розробляти водневу бомбу? Як і з багатьма науковими досягненнями, питання про те, чи приносять благо людству атомні станції залишається відкритим. Чи переважує дешевина електрики нагромадження відходів і ризик аварій? Доктор Теллер бачить тільки одну сторону питання. Зовсім ясно, що його емоційна залученість до проблеми атомних станцій виникла зовсім не з бажання "блага людству", а з особистого почуття повноти життя, що він отримує від своєї роботи та застосування її результатів на практиці.

89. Це ж саме вірно у відношенні вчених взагалі. За рідкими можливими виключеннями їхніми мотивами не є ні цікавість, ні бажання блага людству, а тільки їхня потреба в потузі: мати мету (наукова проблема, яку потрібно вирішити), робити зусилля (дослідження) та досягати мети (рішення проблеми). Наука є сурогатною діяльністю, оскільки вчені працюють в основному для відчуття повноти життя, одержуваного ними від самої роботи.

90. Звичайно, все не так просто. Інші мотиви також відіграють роль для багатьох учених. Гроші та статус, наприклад. Деякі вчені можуть бути особистостями того типу, у яких існує нездорова тяга до статусу (див. параграф 79), і це, в основному, може забезпечувати мотивацію їхньої діяльності. Безсумнівно, що більшість вчених, як і більшість населення, більш-менш сприйнятливі до реклами та потребують грошей для задоволення прагнення до товарів і послуг. Таким чином, наука не є ЧИСТОЮ сурогатною діяльністю, але в значній мірі вона нею являється.

91. Також, наука і техніка складають масовий могутній рух, і багато вчених задовольняють потребу в потузі, ототожнюючи себе з ним (див. параграф 83).

92. Таким чином наука крокує сліпо вперед, не зважаючи на реальне благо людської раси чи на який-небудь інший орієнтир, підкоряючись тільки психологічним потребам учених, урядових чиновників та власників корпорацій, які забезпечують фонди для досліджень.