ДЕЯКІ ПРИНЦИПИ ІСТОРІЇ

99. Вважатимемо історію як суму двох компонентів: випадковий компонент, який складається з непередбачуваних подій, що не підпорядковані ніякій закономірності, та регулярний компонент, який складається з довготермінових історичних тенденцій. Тут ми цікавитимемося саме цими тенденціями.

100. ПЕРШИЙ ПРИНЦИП. Якщо зроблене МАЛА зміна, яка впливає на довгостроковий історичний процес, то ефект цієї зміни буде майже завжди минущим - процес незабаром повернеться до свого початкового стану. (Приклад: реформістський рух, спрямований на очищення суспільства від політичної корупції найчастіше має короткостроковий ефект; рано чи пізно реформатори розслаблюються і корупція виповзає знов. Рівень політичної корупції в даному суспільстві має тенденцію залишатися постійним, або мінятися дуже повільно, разом з еволюцією суспільства. Політичне очищення буде постійним, тільки коли супроводжуватиметься широкими соціальними змінами; МАЛОЇ зміни буде недостатньо). Якщо мала зміна в довгострокових історичних процесах є постійною, то тільки тому, що ця зміна діє в тому напрямку, у якому рухається цей процес. У такий спосіб вона не змінює його, а лише підштовхує на крок уперед.

101. Перший принцип - майже тавтологія. Якщо процес не стабільний через малі зміни, він скоріше змінюється випадково, ніж рухається у визначеному напрямку; іншими словами він не є довгостроковим процесом.

102. ДРУГИЙ ПРИНЦИП. Якщо зроблена зміна достатньо значна, щоб постійно змінювати довгостроковий історичний процес, то вона змінює суспільство в цілому. Іншими словами, суспільство є системою, у якій усі частини взаємозалежні, і ви не можете постійно змінювати одну з його важливих частин, зовсім не торкаючись при цьому інших.

103. ТРЕТІЙ ПРИНЦИП. Якщо зроблена зміна достатня значна, щоб змінити довгостроковий процес, то її наслідки для суспільства в цілому непередбачувані. (Якщо тільки інші суспільства не проходили через ті ж самі зміни й усі зазнали тих самих наслідків. У такому випадку на емпіричній основі можна передбачувати, що інше суспільство, яке проходить через ті ж зміни отримає ті ж наслідки).

104. ЧЕТВЕРТИЙ ПРИНЦИП. Новий тип суспільства не може бути спроектований на папері. Тобто ви не можете планувати нову форму суспільства, потім втілити його й очікувати, що воно буде функціонувати, як задумано.

105. Третій та четвертий принципи випливають зі складності людського суспільства. Зміни в поведінці людини стосуються економіки суспільства та її психологічного середовища. Економіка пов'язана з психологічним середовищем та навпаки, а зміни в них обох змінюють поведінку людини складним непередбаченим чином і так далі. Мереживо причин і наслідків занадто складне, щоб його розплутати і зрозуміти.

106. П'ЯТИЙ ПРИНЦИП. Люди не можуть свідомо і раціонально вибирати форму свого суспільства. Суспільства розвиваються шляхом процесів соціальної еволюції, яка не підкоряється людському контролю.

107. П'ятий принцип - наслідок чотирьох попередніх.

108. Проілюструємо викладене. Відповідно до першого принципу, узагалі кажучи, спроби соціальних реформ діють або в тому напрямку, у якому суспільство розвивається і без цього (так що вони просто прискорюють зміни, що все одно відбудуться), чи ж мають тільки тимчасовий ефект, так що суспільство знову сповзає в стару колію. Щоб зробити тривалі зміни в напрямку розвитку будь-якої важливої суспільної галузі потрібна революція, а не реформа. (Революція не обов'язково застосовує збройне повстання чи скинення уряду.) Відповідно до другого принципу, революція ніколи не змінює тільки одну сторону суспільства, і відповідно до третього принципу, зміни, що відбуваються - зовсім не ті, яких очікували чи бажали революціонери. Відповідно до четвертого принципу, коли революціонери чи утопісти створюють нове суспільство, воно ніколи не функціонує так, як планувалося.

109. Американська революція не є контрприкладом. Це була не "революція" у нашому сенсі цього слова, а була війною за незалежність, супроводжуваною далекойдучими політичними реформами. Батьки-засновники не змінили напрямок розвитку американського суспільства, і не прагнули цього зробити. Вони лише звільнили розвиток американського суспільства від стримування британським правлінням. Їхня політична реформа не змінила нічого в основних процесах, а тільки підштовхнула американську політичну культуру в напрямку її природного розвитку. Британське суспільство, з якого виросло американське протягом довгого часу рухалося в напрямку до представницької демократії. І перед самою війною за незалежність у американців існував високий рівень представницької демократії в колоніальних асамблеях. Політична система, встановлена Конституцією була створена на основі британської системи та колоніальних асамблей. Зміни все-таки були великі, немає сумнівів що Батьки-засновники зробили важливий крок. Але це був крок тією дорогою якою вже рухався англомовний світ. Доказом цього є те, що Британія та всі її колонії, населені в основному народом британського походження, створили системи представницької демократії, подібні до встановленої у Сполучених Штатах. Якби Батьки-засновники відмовилися підписати Декларацію Незалежності, наш спосіб життя не був би принципово іншим. Можливо б ми мали більш тісні зв'язки з Британією, та мали б Парламент і Прем'єр-Міністра замість Сенату і Президента. Це не важливо. Таким чином, американська революція представляє не контрприклад нашим принципам, а навпаки добре їх ілюструє.

110. Проте треба користатися здоровим глуздом під час застосування цих принципів. Вони виражені неточною мовою, що дає простір для інтерпретацій, і з них можна знайти виключення. Так що ми привели ці принципи не як непорушні закони, а як деякі загальні мисленні орієнтири, які являють собою протиотруту від наївних ідей стосовно майбутнього нашого суспільства. Ці принципи треба постійно мати на увазі, і якщо хтось прийде в результаті своїх висновків до протиріччя з ними, він повинний переглянути свої думки, та зберегти ці висновки за наявності надійних підстав.