ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ НЕМИНУЧЕ В ІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

114. Як показано в параграфах 65-67, 70-73, сучасна людина зв'язаний складною системою правил та інструкцій, і її доля залежить від дій людей, занадто віддалених від неї, на чиї рішення вона не в змозі впливати. Це не випадковість і не наслідок примх якихось зарозумілих бюрократів. Це необхідно та неминуче в будь-якому технологічно розвинутому суспільстві. Система ПОВИННА детально регулювати поведінку людини, для того, щоб функціонувати. Працюючі люди роблять те, що їм говорять, інакше виробництво може прийти в хаотичний стан. Бюрократи ПОВИННІ КЕРУВАТИ відповідно до твердих правил. Якщо дати нижчестоячим бюрократам істотну свободу дій, це може зруйнувати систему і привести до обвинувачень у несправедливості через розбіжності, якими обумовлена свободи дій окремих бюрократів. Вірно і те, що деякі обмеження нашої свободи можна усунути, але ВЗАГАЛІ КАЖУЧИ, регуляція нашого життя великими організаціями необхідна для функціонування індустріально-технологічного суспільства. Результатом цього є почуття безсилля у середньої людини. Однак, можливо, що формальні правила можуть бути згодом замінені психологічними методами, які змусять нас хотіти того, що від нас вимагає система. (Пропаганда [14], техніки навчання, програми "психічного здоров'я", тощо).

115. Система ПОВИННА змушувати людей поводитися так, що їхня поведінка все далі відходить від стійких природних стереотипів людської поведінки. Наприклад, системі потрібні вчені, математики та інженери. Без них вона не може функціонувати. Так виникає сильний тиск на дітей, щоб призвати їх у ці сфери діяльності. Для підлітка не природно витрачати масу часу на те, щоб сидіти за столом, занурившись у навчання. Нормальний підліток хоче проводити свій час в активному контакті з реальним світом. Серед примітивних народів ті навички, яким навчають дітей гармоніюють з природними людськими бажаннями. Наприклад, серед американських індіанців хлопчиків навчають активній роботі поза будинком - це те, що подобається хлопчикам. Але в нашому суспільстві дітей змушують учити технічні предмети, якими більшість з них займається неохоче.

116. Через постійний тиск системи на людину, щоб змінити її поведінку, спостерігається поступове зростання числа людей, які не можуть чи не хочуть підкорятися вимогам суспільства: дармоїди, які живуть за рахунок державної допомоги, члени молодіжних банд, послідовники культів, антиурядові заколотники, радикальні прихильники екологічних рухів, відщепенці та бунтівники різного роду.

117. У будь-якому технологічно розвинутому суспільстві доля індивіда ПОВИННА залежати від рішень, на які він значною мірою не впливає. Технологічне суспільство не може бути розділене на малі самодостатні громади, оскільки виробництво залежить від кооперації дуже великого числа людей та машин. Таке суспільство ПОВИННЕ бути високоорганізованим, і прийняті рішення ПОВИННІ стосуватися дуже великої кількості людей. Коли рішення стосується, скажімо мільйону чоловік, тоді кожний з них має в середньому тільки одну мільйонну частину відповідальності в прийнятті цього рішення. Звичайно на практиці такі рішення приймаються офіційними особами, керівниками корпорацій чи технічними фахівцями, але навіть якщо рішення приймається шляхом публічного голосування, то звичайно кількість голосуючих така велика, що один голос не має ваги [17]. Таким чином, більшість індивідуумів не можуть впливати на головні рішення, які стосуються їхнього життя. В індустріально розвинутому суспільстві не існує якогось способу це виправити. Система намагається "вирішувати" цю проблему використовуючи пропаганду, щоб змусити людей ХОТІТИ того, щоб ці рішення були для них прийнятні. Але навіть якщо це "рішення" і досягало б успішно своєї мети і люди почували б себе краще, воно б їх все одно принижувало.

118. Консерватори та деякі інші виступають на захист "місцевого самоврядування". Місцеві спільноти колись вже мали таку автономію, але вона поступово ставала усе менше і менше, у міру того, як їх обплутувала складна мережа залежностей від великих суспільних систем: підприємств комунального обслуговування, комп'ютерних мереж, автодоріг, засобів комунікації та масової інформації, сучасної системи охорони здоров'я. Крім того, проти місцевого самоврядування діє і та обставина, що технологія, застосована в одному місці, може впливати на людей, дуже далеко розташованих. Наприклад, пестициди чи хімікати, використані поблизу джерела води, можуть забруднити запаси води на сотні кілометрів нижче за течією, а парниковий ефект зачеплює увесь світ.

119. Система не існує, і не може існувати так, щоб задовольнити потреби людини. Замість цього вона змінює поведінку людини, щоб та відповідала потребам системи. Політична чи соціальна ідеологія не може претендувати на те, щоб керувати технологічною системою. У цьому провина технології, оскільки система керується не ідеологією, а технічної необхідністю [18]. Звичайно, система задовольняє деякі потреби людей, але взагалі говорячи, вона робить це тільки в тій мірі, яка вигідна самій системі. Тут на першому місці потреби системи, а не людської істоти. Наприклад, система забезпечує людей їжею, оскільки вона не зможе функціонувати, якщо всі будуть голодувати; вона виявляє увагу до психологічних потреб людини, поки вона задовольняє їх СЛУХНЯНО, оскільки система не може дозволити, щоб більшість людей була в депресії чи невдоволеною. Але існують дуже серйозні практичні причини, за яких система повинна постійно тиснути на людей, щоб змінювати їх поведінку у відповідності зі своїми потребами. Занадто багато відходів? Уряд, ЗМІ, система освіти, захисники оточуючого середовища - на нас обрушується вал пропаганди, що призиває до утилізації відходів. Потрібно більше технічного персоналу? Хор голосів починає умовляти дітей вивчати науку. Ніхто не задумається, чи гуманно силою змушувати підлітків витрачати масу часу на вивчення предметів, які вони здебільшого ненавидять? Коли кваліфіковані робітники позбавляються місць через технологічні нововведення і повинні пройти "перепідготовку", ніхто не задається питанням, чи не принизливо, коли з ними так поводяться. Потрібно просто прийняти на віру, що кожний повинний схилитися перед технічною необхідністю заради блага: якщо потреби людини передуватимуть технічній необхідності, то нас чекають економічні проблеми, безробіття, дефіцит або ще щось гірше. Концепція "психічного здоров'я" у нашому суспільстві значною мірою визначена тим, наскільки індивідуум поводиться відповідно до потреб системи, і робить це без видимих ознак стресу.

120. Спроби створити основи для відчуття мети та самодостатності всередині системи - несерйозні. Наприклад, одна компанія замість того, щоб змушувати своїх співробітників набирати тільки одну секцію каталогу, довірила кожному зборку цілого каталогу, думаючи, що цим дає їм почуття мети та її досягнення. Деякі компанії намагалися дати своїм співробітникам більше самостійності в їхній роботі, але через практичні причини це може бути зроблено тільки в дуже обмеженому масштабі, і в будь-якому випадку працівникам не давалася самостійність в досягненні кінцевих цілей - їхні "самостійні" зусилля ніколи не спрямовані до цілей, які вони вибирають самостійно, але тільки в напрямку, обраному їх роботодавцями, таким як виживання та ріст компанії. Будь-яка компанія незабаром розориться, якщо вона дозволить своїм співробітникам діяти інакше. Аналогічно, на довільному підприємстві соціалістичної системи, робітники повинні направляти свої зусилля на досягнення цілей підприємства, інакше воно не буде виконувати своєї функції, як частина системи. Ще раз підкреслимо, що через чисто технічні причини неможливо, щоб в індустріальному суспільстві більшість осіб чи малих груп мало досить самостійності. Навіть власник малого бізнесу звичайно має тільки обмежену самостійність. Не приймаючи в увагу урядове регулювання, він обмежений вже тим, що повинен відповідати економічній системі та її вимогам. Наприклад, коли хто-небудь розробляє нову технологію, власники малих підприємств часто повинні використовувати її, хочуть вони того чи ні, щоб залишатися конкурентноздатними.