ЛЮДСЬКЕ СТРАЖДАННЯ

167. Розпад індустріальної системи не буде результатом тільки лише революційних дій. Вона не стане вразливою для революційної атаки доти, доки її власні внутрішні проблеми розвитку не приведуть до найсерйозніших утруднень. Так що якщо система розпадеться, то це буде спонтанно або частково спонтанно, а частково за рахунок зусиль революціонерів. Якщо розпад буде несподіваним, багато людей загине, оскільки світ став перенаселений до такого ступеня, що він не зможе прокормити себе не вдаючись до розвинутої технології. Навіть якщо розпад буде досить поступовим, і зменшення чисельності населення відбудеться в основному за рахунок зниження народжуваності, а не за рахунок збільшення смертності, процес деіндустріалізації ймовірно буде дуже хаотичним і принесе багато страждань. Наївно думати, що технологія припинить своє існування плавним і керованим процесом, особливо тому, що технофіли будуть відчайдушно боротися за кожен крок. Чи випливає з цього, що боротьба проти системи є жорстокістю? Можливо, але може й ні. По-перше, революціонери не зможуть зруйнувати систему доти, доки вона сама не буде в глибокій кризі, так що це буде просто одна з можливостей її неминучого розпаду, так що може виявитися, що революціонери, прискорюючи розпад навіть зменшать можливу шкоду.

168. По-друге, людина повинна збалансувати боротьбу та загибель проти втрати волі та достоїнства. Для багатьох з нас воля та достоїнство більш важливі, ніж довге життя і відсутність фізичного болю. Крім того, ми всі обов'язково вмремо, так ліпше зробити це борючись за виживання, ніж прожити довге, але порожнє і безглузде життя.

169. По-третє, зовсім не обов'язково, що виживання системи приведе до меншого страждання, чим руйнування системи. Система уже викликала і продовжує викликати постійне страждання в усьому світі. Древні культури, які сторіччями давали людям задовільні відносини один з одним і з навколишнім світом, розсіялися від контакту з індустріальним суспільством, а результатом став цілий набір економічних, екологічних і психологічних проблем. Одним з ефектів поширення індустріального суспільства стало глобальне порушення світового балансу традиційних регуляторів чисельності населення. Звідси - демографічний вибух із усіма його наслідками. Ще - психологічне страждання, широко розповсюджене в нібито благополучних західних країнах (див. параграфи 44, 45). Ніхто не знає, до чого приведе руйнування озонового шару, парниковий ефект та інші екологічні проблеми, які ще не можна передбачати. Крім того, як показало поширення ядерних технологій, нові досягнення науки не захищені від потрапляння в руки диктаторів і безвідповідальних країн Третього Світу. Як ви думаєте, що станеться, коли Ірак чи Північна Корея опанують генну інженерію?

170. "О!" - викликнуть технофіли, - "Наука це усе виправить! Ми переможемо неврожай, усунемо психологічне страждання, зробимо кожного здоровим і щасливим!". Ну, так, звичайно. Те ж саме говорили 200 років тому. Передбачалося, що Промислова Революція знищить бідність, зробить кожного щасливим і т.д. Дійсний результат виявився зовсім не таким. Технофіли безнадійно наївні (чи займаються самообманом) у своєму розумінні соціальних проблем. Вони не знають (чи воліють ігнорувати) той факт, що коли в суспільство вносяться великі зміни, які навіть здаються благими, вони викликають довгу послідовність інших змін, більшість з яких неможливо передбачити (параграф 103). Результатом є руйнування суспільства. Так що дуже імовірно, що намагаючись покінчити з убогістю і хворобами виводячи породу слухняних щасливих людей, технофіли створять суспільну систему, яка буде обтяжена проблемами, незмірно більшими, ніж нині існуюча. Наприклад, учені вихваляються, що вони покінчать з голодом, створюючи нові генномодифіковані рослини для їжі. Але це дозволить людству рости без обмежень, а добре відомо, що скупченість прзиведе до стресу та агресії. Це простий приклад ПЕРЕДБАЧУВАНОЇ проблеми, яка виникне. Ми підкреслюємо, що, як показав досвід минулого, технічний прогрес створює нові проблеми для суспільства швидше, ніж вирішує старі. Таким чином, буде потрібен довгий період спроб і помилок, щоб технофіли змогли усунути всі негаразди в Чудовому Новому Світі (якщо вони зможуть це зробити). А страждання тим часом буде дуже сильним. Так що виживання індустріального суспільства зовсім не означає менших страждань, ніж його розпад. Технологія загнала людську расу в глухий кут, з якого очевидно немає простого виходу.