Засміяна
Пилком старої липи,
Замріяна
Твоїм веселим сміхом,
Безмежності
Не осягну, напевне,
В залежності
Від слів твоїх даремних.
Нехай слова
Не відкривають душу;
Росте трава –
Топтати її мушу.
Скажи мені
Лише одну таїну:
Навіщо дні
Тікають без упину,
Куди летять
Щасливих снів хвилини,
І як відтять
Безмежності тканину?
Лишім собі
Один маленький клаптик,
В якому ми –
Закохані назавжди…

27.04.2000