пошук:  

>> Подерв'янський Лесь: Дiана

У розділах: [Проза: добірка з бібліотеки Vesna.org.ua] [Театр, драматургія] [Гумор, сатира]

Авторська сторінка
Опублікував:  vesna


http://www.pic.com.ua/diana.htm

 

 

Д і й о в і   о с о б и:

Ж о р а, невизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч, вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.

С і р ь о ж а, середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовк у казці.

В а л є р і к, молодий мужик, хворий на голову.

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч, ліцо кавказьськой національності.

Д і н а, юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, широкими плечима і античною шиєю.

С а н і т а р и.

Дія відбувається в лікарні.

Палата відділення щелепнолицевої хірургії по вулиці Зоологічній, в палаті на кроватях лежать Василь  Гнатович, Жора,  Сірьожа,  Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина "Охотнікі на привалє" художника Сєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність. В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.

За вікном палати ризташованій зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, такщо якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.

Г о л о с   т и г р а   з а   в і к н о м. Унгх, унгх, аоунгх!

Ж о р а. Десять часов, блядь, можна і на годинник не

дивиться!

Г о л о с   т и г р а. Аум!!!

С і р ь о ж а. Ти бач, проснувся, проклятии, і гризти хоче...

Г о л о с и   в о в к і в. Ауууу!.. /А потім знову тигра./ Аум!

Валєрік  при останніх словах тигра б'є головою в стіну.

С і р ь о ж а. Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо шо у мене жінка бєрємєнна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав. Главноє шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти. А в основном отой, квадратний.

Г о л о с   т и г р а. Унгх, унгх, аоунгх!

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Ач як розпиздівся!

Ж о р а. Він жерти хоче.

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить.  /До Сірьожи/ А ти шо лежиш, як Ісусік? Бистро вставай і ріж ковбасу!

Сірьожа і Жора з насолодою виконують накази вождя, який дістає з матрацу пляшку з мутною рідиною і розливає в гранчаки, з яких перед тим позабирав зубні щітки. Валєрік за звичаєм б'є головою в стіну.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Валєрік, тихіше, картина на голову упаде.

В а л є р і к. Діана, Діана!

Валєрік розкачується на кроваті, притримуючи обома руками чалму і час від часу пиздить головою об стіну.

Ж о р а. Совсєм приїхав пацан.

С і р ь о ж а. Чого це він?

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. То він мабуть за англійську царівну переживає, шо її машина задавила. /До Енгельса Гасановича/ Гасанович, вставай, ще наспишся...

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч /злякано/. Шито, апят?

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Оп'ять, оп'ять, Гасанович. Ми з тобою тут старші і должни молодьожи подавать примєр. /З цими словами Василь Гнатович виймає з гранчака Гасановича зубні щітки і наливає туди самагонки./

В а с и л ь   Г н а т о в и ч  /ефектно простягає гранчак і виголошує тост/. Мир землі, здоров'я в хаті й гарна 6аба на кроваті!

Г о л о с   т и г р а. Аум!

Валєрік б'ється головою в стіну. Всі випивають.

Б а с и л ь  Г н а т о в и ч. Валєріку більше не наливать.

Е н г е л ь с  Г а с а н о в и ч. Хароший малшик, маладой. Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай!  /Енгельс Гасанович дістає з-під краваті диню…/

В а л є р і к. Діана! Діана!

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. Зачєм тібє етот дєвушка, гилупий!

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Щас всі випиваєм по другій і расказуєм охотничі і рибальські історії!

С і р ь о ж а  /запопадливо/. Правильно, Василь Гнатович...

По команді вождя компанія випиває.

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. От ти і починай, щоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.

С і р ь о ж а. Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою под одіялом, а то не слишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий..

Ж о р а. Ето спанієль!

С і р ь о ж а. Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться - тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти - хуя тобі, не витягне, отакена щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі... Десь кілограм на триста...

Ж о р а. Ховайте стакани! Діна йде!

Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.

В а л є р і к. Діана! Діана!

Д і н а. Хлопчики, Валєріку не наливаєте, йому сьогодні на ампутацію, і приберіть закуску, професор буде на обході.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. А ми і йому наллєм!

Діна, спокусливо посміхаючись, розчиняється в повітрі.

С і р ь о ж а. От інтересно, шо йому будуть ампутіровать? Може вуха?

В а л є р і к. Діана!

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. Чито ти переживаєш, гилупий! Етот дєвушка - все животниє.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Гасанович, давай, твоя черга.

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. У нас бань єсть. Називаєтся "Фантазія". Етот бань "Фантазія" малшик работаєт, Мухтарчик, жопф, как куруш, силадкий, викусний. Я пирихожу, говорю, банщик, гидє етот малшик? Он говирит, малшик занят, єсть дєвушк. Я говорю, зачем минє етот животное? Я хочу малшик...

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Ти, Гасанович, получаєш штрафне очко. Ето історія не риболовна і не охотнича.

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. Какой охотничий-махотничий, етот історія пиро животних...

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Гасановичу не наливать, Жора, давай.

Всі, крім Валєріка і ображеного Енгельса Гасановича, випивають.

Ж о р а. У мене друг Микола. Він прапором служить у спецназі. Їде машиною по Африці. Коли раз! Отакенна анаконда в кустах лежить! Метрів сто п'ятдесят! Біла, блядь! Микола виходить з машини, бере монтіровку і її по жопі, хуяк! Змотав, поклав в багажнік і в штаб полка. То потом по ту анаконду приїхали учьониє її ізучать, чого вона побіліла. То казали, шо вона виповзла з пещери. А в тій пещері дуже енергія кльова. Там навіть хрест стоїть, і якщо людина хворіє, то її на три дні на тому хресті розпинають...

С і р ь о ж а. А якщо срати захоче?

Ж о р а. Ну як це срати? Якщо в бога не віре, то і не вилікується!

С і р ь о ж а. Та нє! Людина - це ж жива істота, вона пісять хоче!

Г о л о с  т и г р а. Аум!

Ж о р а. От кому єсть шо про охоту розказать!

С і р ь о ж а /запопадливо/. Тепер хай Василь Гнатович розкаже. Він мабуть таке знає, шо і тигру нєхуй дєлать!

Василь Гнатович витримує акторську паузу і починає розповідь страшним хрипким голосом, зловісно рухаючи вусами в різні боки.

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Дев'ять душ дітей пропало в ставку, потом ще двоє. Стали люди радитись. Наварили каші. П'ять казанів! І всю кашу вивернули в ставок! Він іззів...

В с і   х о р о м. Хто?

В а с и л ь   Г н а т о в и ч  /страшним голосом/. Сом! Йому в середині розпуклося і він вивернувся!

В с і  х о р о м. І шо?

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Дві пари волів впрягли, відвезли на кладовище і там поховали!

Ж о р а. Ніхуя собі!

В а л є р і к. Діана!

Входять санітари під керуванням Діни. Вони грузять Валєріка на лікарняну каталку і увозять в операційну.

С і р ь о ж а  /до санітарів/. А шо ви йому відрізати будете?

С а н і т а р /шуткує/. А голову відріжем нахуй.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Ти, Сірьожа, довиябуєшся, шо вони і тобі шось відріжуть.

С і р ь о ж а. Та вже нема чого відрізать… Так свербить, проклята, під гіпсом, а палець не дістає.

Ж о р а. Тобі милом треба було перед тим голову вимить...

С і р ь о ж а. Та! Те мило до пизди. От я вам розкажу про мило. У мене дід був. Він корови пас. Коли це іде большаком і бачить, в канаві вовк лежить. Здоровенний такий волчара, лежить і спить! Дід підійшов і батагом як переїбе! Вовк підскочив вверх метрів на двадцять, ні, на двадцять п'ять! І всього діда обісрав. Дід приходе додому, взяв мило, і давай митися, ну він був одєт в труси і майку, це літом було. Значить, миється, миється, ніхуя не получається, бздить і всьо. Жінка прийшла і вигнала його з хати. Так у нього вся жизнь перевернулась у хуйову сторону. І на роботу не міг устроїться, бо від нього бзділо, і жінка пішла, і в армію не взяли. А він хотів буть воєнним, а не вийшло через вовка.. То коли вмер, поховали разом з вовком, я до баби в село приїхав з жінкою, хотів на могилу сходити, а баба каже: "Ви, діточки, до того вовка і не ходіть, бо бздить досі", ото тобі й мило!

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. Самий обідний, чито когда я етот дєвушка, етот животноє воспользовался, банщик пириходит і говорит:"Малшик освободился". А я ситарий человєк...

В а с и л ь   Г н а т о в и ч. Усім налить, Гасанович штрафну пропускає. Жорі приготуватися.

Т и г р. Аум!

Ж о р а. У мене оцей друг Микола, шо оце прапором в спєцназі служить, ну їде він машиною по Африці, коли бачить, отакенний орьол сидить біля дороги і спить. Метра три завбільшки. Ну Микола вилазить з машини, бере монтіровку і його по жопі - хуяк! Так орьол взлетів, взяв камінь і як хуйне в прапора! Він в падєнії через себе очередь з акаеса як дасть! Попав раз десять! Но орьол все одно улетів.

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Ці тварюки взагалі дуже живучі і злі. У мене в хазяйстві кроль був. Здоровий, кілограм на п'ятдесят, а злий, як собака. Він собі в дитинстві дротом око виколов, то ми його Кутузовим прозвали. Бувало, хтось іде до хати, то він зараз до штанів і порве! То я його на ланцюг посадив, бо у двір було ніяк зайти. Ну правда, він не гавкав, брехать не буду, але гарчав добряче.

С і р ь о ж а. А чим ви його годували, Василь Гнатовнч?

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. А він у мене все їв. Гарбузи йому порубаю - їсть, картоплі - відро міг втоптати. Но найбільше м'ясо любив. Ми як кабана заколемо, то я йому відразу свіжини покладу, то він сидить такий довольний, вухами соває, морда вся в крові! Тільки мене одного признавав! Я і на охоту з ним ходив. Так ті зайці, лисиці для нього було так, тьху! Він вовка доганяв льогко!

Ж о р а. А зараз де він?

В а с и л ь  Г н а т о в и ч. Помер наш Кутузов. Вже років три. Сусіди отруїли, бо він їхніх курей погриз.

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. У меня адін асьол біл, жопф как персік...

Ж о р а . Енгельс Гасанович, мовчіть раді бога, з вашою порнографією, якщо випить хочете, бо Василь Гнатович не наллє!

Е н г е л ь с  Г а с а н о в и ч. Я ситарий человєк, всє пиро животних, і я пиро животних...

В а с и л ь  Г н а т о в и ч /милостиво/. Ну, Жора, налий і Гасановичу, хай він хоч засне, бо інакше вночі тигр спати не дасть!

Т и г р. Аум!

В о в к и. Ауууу! /А потім знову тигр/. Аум!

Компанія випиває, закусюючи ковбасою і динею Енгельса Гасановича. Входять санітари з прооперованим Валєріком на каталці. Валєрік спить під дією наркоза, на голові замість чалми турецького султана легенька пов'язка. Один з санітарів тримає відпиляні від Валєріка добрячі оленячі роги.

С і р ь о ж а. Це його?

С а н і т а р. А чиї ж? Півчаса пиляли. Хай як випишеться над кроваттю приб'є. На всю жизнь пам'ять буде. /Санітар кладе роги на тумбочку/.

В а л є р і к  /марить/. Діана!

Ж о р а. Переживає пацан!

С а н і т а р. Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой.  /Санітар тушить світло і зачиняє за собою двері/.

Місяць, який заглядяє в палату, обливає своїм срібним сяйвом хворих, схожих у своїх бінтах та халатах на клан бедуїнів в пустелі. Тихо, наче з повітря, з'являється Діна. Вона в короткій, вище колін туніці, так що нам видно її божественні коліна. У руці у неї лук, за спиною сагайдак з стрілами. Біля ніг Діни маленька і струнка лань, їхні тіла світять зсередини місячним сяйвом. Діна підходить до Валєріка, цілує його в нещасний лоб і разом з ланню випливає в вікно під шалений акомпанемент вовків, тигрів, гієн, і всіх інших істот, котрим не спиться вночі.

В а л є р і к  /маніякально бурмоче уві сні/. Діана!

Е н г е л ь с   Г а с а н о в и ч. Гилупий, какой ти гилупий, малшик!

Г о л о с   т и г р а. Аум!

Завіса

09.08.99
Лесь Подерв'янський

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...