Сонячна квітка, пружне проміння,
ока небесного щира блакить,
вільний політ і земне притяжіння,
вітер, і простір, і вічність, і мить.

Сонячна квітка в безкрайнім просторі,
Сонячним цвітом спалахує море,
Сонячна стежка іскриться-співає
у неозорому моря розмаї.

О сонячний вітер, о вітер весняний,
вісник із світу, що був перед нами,
спогаду-мрії єдине дихання,
вдих незапам'ятний, видих останній.

Ніжно дзвенить і співає вода,
пісня летить і зника без сліда.
В шепоті вітру і в дзвоні струмків
ритм потаємний життів і світів.

В просторі моря і в просторі волі
промені-струни, чарівнеє коло,
струни і струми жіттів до життя,
промені-стежки життя з забуття.

Воля і простір і голос світів,
пам'ять від тих, хто горів і світив,
стежки і прірви забутих глибин,
кам'яні знаки загублених сил.

А вода все співа, точить камінь і мчить,
сама в собі одна - вічність, стежка і мить.
Гір громаддя й віків і премудрості слів
повертаються в спів, струмінь, біг і мотив.

Прагнуть струмки загубитись у морі,
тане в безмежності пам'ять про гори,
ходять бездумно і піняться хвилі,
стежку і мрію згадати не в силі.

В розпачі бурі гримить океан,
вихори хмурі летять по світам.
Сила безсила без цілі й мети
мрію забуту не в силі знайти.

У знемозі стихає гроза і вода.
Не знайшовши слідів, без сліда пропада.
Та в глибинах води і в небес висоті
розбудився мотив, щоб колись прорости,

щоб у сяєво дня і в безмежність нічну
прорости й обійнять цю без меж глибину,
на палітрі небес чудо-цвітом Землі
написать і впізнать вічність в миті одній.

Сонце, я і Земля, мить, що рівна життю,
поманила й пішла у небес висоту.
Знов у краплях дощу і в обличчях квіток
я блукаю й ловлю голос вод і зірок.

Голос Сонць і світів, і єдина вода
їх дощів і морів, і одна глибина,
відчай, вічність і спів,
ця стрімка вертикаль від зірок до морів.

А вода все співа, поїть камінь і мох,
таємнича й жива, вісник давніх епох.
Сіють краплі дощу смуток схованих сил,
що цвіли в давнину, рвались вгору і вшир.

А вода все пливе, і співає весна,
і проміння живе у воді розцвіта.
Розцвітає життя, барви іскор і сил,
і в світи пролягла стежка Сонячних хвиль.