пошук:  

>> Бєлий Володимир: Інформаційні впливи культурного продукту

У розділах: [Освiта, учбові заклади]

Авторська сторінка
Опублікував:  belyi

 

Інформаційні впливи культурного продукту

У Біблії правильно сказано: інколи стіни руйнуються лише

від самого крику. Тільки самим лиш криком нічого не побудуєш.

Карел Чапек.

Вектор інформації

Історія надає приклади як ,,крик душі'' митця кардинально впливав на зміст та якість суспільного життя. Особливо ефективною дія митця стає у моменти суспільного напруження: ,,пересічні громадяни надалі такого життя не бажають, а державна машина створити кращого не в змозі''. У такій точці суспільної біфуркації досить одиничної синергетичної дії, щоб траєкторія подальшого історичного змісту змістилась у той чи інший бік. Ключове слово тут ,,синергетична дія'', котру ще можна означити як величину векторну. Пропоную подивитись на наш контекст саме через призму аналітичних спроможностей ВЕКТОРНИХ ПОНЯТЬ.

Векторна характеристика несе у собі чотири складових: числове значення (як багато),

точку прикладання(де чи з ким(чим) маємо справу), лінію дії та НАПРЯМОК дії.

Виділяю ,,напрямок дії'', бо більшість бачить інформаційний вплив культурного продукту лише у напрямі - від медіа ресурсу до населення. Шліфуються зміст і методики виготовлення та подачі продукту заради впливу на населення ,,правильним'' чином. Зусиль багато, але відради мало.

- Чому?

- Тому, що випускаємо з поля уваги інформаційний вплив протилежного напрямку - від

громадян, особливо - маленьких громадян ( школярів) до суспільства. Саме вони творять той культурний зміст інформаційного простору, котрий діє повсякчасно. Медіа можуть фабрикувати яку завгодно ,,правильну'' інформацію, але реальна правда суспільства відома й без них. Питання не в інформації як такій, а у тім ЯКИЙ ВИБІР ВЗАЄМОДІЇ з нею суспільство ЗАСТОСОВУЄ.

Загально відомий факт сучасної вітчизняної історії: українське доросле суспільство постійно опиняється у невигідному становищі по будь-якому життєвому виклику.

- Чому?

- Існує багато відповідей, котрі лежать на поверхні: їх перераховувати - не перерахувати.

При цьому наша громадська думка надзвичайно спритно переводить у тінь суспільної уваги очевидний факт: будь-яка громада складається виключно з учителів чи їхніх випускників. Всі без винятку дорослі є випускниками школи, а тому яка школа - таке й суспільство!

- Який рівень впливу шкільного культурно-інформаційного продукту?

- Під час навчання у школі і вчителі, і учні чудово знають хто на який інформаційний продукт

спроможний. Навіть з побіжного аналізу добре видно, що переважну частину впливової інформації школярі поглинають від вчителів та авторів підручників. Аксіоматичним вбачається, що саме розвиненість вчителів та науковців є найбільшим суспільним ресурсом до високої якості життя громади. Візьміть ,,десять тисяч добрих вчителів'' і ви отримаєте нову країну, у котрій буде престижно жити (по Бісмарку).

- Звідки ж взяти хороших вчителів та викладачів ВНЗ?

- Зі школи. Саме у школі учні щодня створюють значні потоки інформації і вчителі

чудово знають рівень внутрішнього потенціалу своїх майбутніх випускників. Майбутня соціальна

спроможність громади зростає в інформаційному полі активності молодого покоління. Задача дорослого суспільства зробити так, щоб це поле було полем Культури з великої букви, а не вуличною блатною традицією. Для молодих важливо жити серед носіїв менталітету, котрі здатні творити КРИТИЧНУ МАСУ позитивної культури як альтернативи кримінальній антикультурі.

,,Координати'' культурного впливу сьогодення

У контексті теми було проведено дослідження взаємодії випускників ліцею обласного центру з інформацією. Через тижневий зріз аналізувались джерела, обсяги та тип інформації, котру отримують учні 11-го класу. Вийшло, що випускники сумарно протягом тижня знаходяться у інформаційному полі 98,85 години, тобто приблизно 100 годин, або в середньому трохи більше, ніж 14 годин щодня. Цей час між різними джерелами інформації розподіляється наступним чином:

· педагоги займають ,,середнього'' учня - 29,7% часу

· свої ровесники - 14,8%

· телебачення - 10,3%

· музичний супровід - 10,4%

· Інтернет та локальні комп'ютерні мережі - 10,4%

· друкована література -9,8%

· інше - 14,5%

Звернемо увагу, що такі окремі позиції як педагоги, ровесники та інше разом складають пряме живе інформаційне спілкування. У сумі воно дає -59%, що приблизно в ШІСТЬ разів більше, ніж обсяги інформаційного впливу на учнів з боку телебачення, Інтернету та друкованих видань окремо.

Іншими словами: інформаційний вплив на молоду особистість головним чином

забезпечується ЖИВИМИ носіями і в першу чергу треба дбати про ЯКІСНИЙ рівень

цих носіїв. Найкраще це робиться залученням населення до культурної продуктивної

діяльності. Одного споглядання за життям окремих носіїв культурного продукту замало.

У контексті питання: ,,На скільки вплив певних джерел інформації у шкільному середовищі має системний характер?'' вийшло наступне:

Лекції вчителів постійно охоплюють - 100% учнів

Консультації - 100%

Контакти з ровесниками -100%

Консультації спортивних чи інших тренерів (керівників) - 11%

Телевізійні новини - 17%

Художні фільми -17%

Телесеріали -14%

Спортивні телепередачі -17%

Інші віртуальні продукти з електронних носів -56% !!!

Газети - 0%, а журнали -11%

Книги - 23%, а підручники - 31%.

- Чому не має 100% щодо підручників?

- Тому, що учні мають гарні конспекти добре підготовлених лекцій від своїх вчителів.

Цифра у 56% про інші віртуальні продукти з електронних носів є додатковим свідченням про АКТИВНУ позицію молодих щодо інформації. Вони широко використовують сучасні технологічні можливості для індивідуальної селекції інформації у режимі вільного вибору.

Постає слушне питання: ,,А чи існує системний канал виходу наявної шкільної інформаційної дієвості у доросле життя?'' Підкреслюю - системна підтримка продуктивно спроможних випускників шкіл! Десь так, як доводилось чути під час роботи в Алжирі про французьких ,,емісарів'', котрі відвідували алжирські ліцеї і пропонували продовжувати навчання у французьких університетах кращим місцевим учням. Чи як у сучасних Німеччині, Франції передбачається безкоштовне університетське навчання для тих іноземців, котрі успішно витримують конкурсні іспити. Подібні приклади можна продовжувати, у тому числі і зразками вітчизняного локального досвіду.

На противагу, майже два десятиліття спостерігаю протилежну картину нашого соціального буття. Щороку серед ліцеїстів є багато учнів, котрі вчаться із задоволенням та радістю. Вони легко отримують високі оцінки та постійно видають ,,на гора'' цікавий ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ під час уроків чи загальних заходів. Здавалось би: дивись та радій за майбутнє рідної країни. Тільки от поповнення

викладацького складу місцевих університетів складають далеко не оті талановиті та цікаві випускники-особистості. Формується воно в основному з числа посередніх, як не слабеньких наших учнів.

- Як так виходить?

- А їхні батьки працюють в університетах! З одного боку всі знають, що природа часто

,,відпочиває'' на дітях талантів, а скоріш проявляється на внуках, але ж з іншого - ,,своя сорочка ближче до тіла''. Якщо у деяких аспектах автономія університетів є питанням нагальним, то у цьому вона вже давно увійшла у спинний мозок університетського буття і служить громаді погану службу.

На який культурний вплив можна сподіватись, якщо критичну масу його творців складають посередності? Йде мова про людей, котрі щоденно працюють з дітьми: вчителів та викладачів.

Окремі талановиті журналісти, письменники, поети, сценаристи погоди зробити не в змозі, бо їхнє СЛОВО часто-гуто ,,не долітає'' до освітянського середовища. Вчительська пряма дія вільної режисури має на декілька порядків більший та глибший вплив: своїм прямим прикладом. А ще завдяки тому, що учень кожного дня попадає у культурне поле своїх вчителів.

Отже, щодо реального сьогодення, то:

- багато централізовано фінансованих інформаційних зусиль організаторів суспільства не доходять до адресатів;

- потенціал багатьох впливових інформаційних ресурсів (вчителі, викладачі, самі учні та студенти) належною мірою не підтримується;

- найактивніші інформаційні осередки сприймаються як пасивні поглиначі культурного продукту, а не як потенційні його творці.

Перспективи на позитивний вплив

Одночасно, щодо суспільних очікувань, то вони візуються на:

- добре, розумне та вічне;

- активну підтримку творчої продуктивності та ефективне гальмування ,,отруйної'' псевдокультурної діяльності і т.п.

У цьому плані перспективною може бути заміна старої концепції вивчення ІСТОРІЇ у середній школі та в університетах. Це той предмет, котрий вивчають всі і завжди. Давайте наважимось змінити акцент з вивчення історії воєн та боротьби за владу на акцент вивчення історії розвитку продуктивності. Так, наприклад у сучасному підручнику історії 10-го класу (автор Турченко Ф.Г.) маємо лише 13% обсягу навчального матеріалу, присвяченому культурі та духовності, а все інше - про війни та боротьбу за владу.

Учениця ліцею, котра провела дослідження цього підручника історії так пише у своїй творчій роботі:

,,На мою думку, це досить малий відсоток. Я вважаю, що цій темі потрібно приділяти дещо більше уваги, адже ми представники XXI століття, маємо знати достатньо не лише про бунти, перевороти, сутички, революції та війни, а й про рівень культури та духовних цінностей наших пращурів.''

Якщо учениця робить акцент на зміст історичного знання сучасних школярів, то організатори освіти повинні дійти більшого - розуміння, як зміст історичної освіти впливає на формування ,,матеріалу'' внутрішньої ,,пружини'' випускників шкіл. Одне діло, коли уроки та підручник історії включають у душах дітей внутрішні вібрації та осередки напруження до боротьби за владу, до завоювання нових земель чи ринків. І зовсім інші душевні вібрації та потенції викликає до життя вивчення історії ТВОРІНЬ людського духу, розуму та людських рук.

Автор до сих пір кожного разу дивується як благодійно впливають на душу вібрації Києва та Парижу.

- Чому так?

- Тому, що ці міста ,,дихають'' величчю культури мирної продуктивності на відміну від щоденної вимушеності боротися, якщо вже не заради виживання, то все ж проти агресивно нахабного: ,,Ми університетів не кінчали!''

Якби і в роботі медіа-простору акценти були логічним продовженням інноваційного підходу до вивчення історії, тобто робились на продуктивну діяльність суспільства, то дорослий соціум формувався б як похідна людяної та культурно розвинутої системності. Культурні вібрації, подібні до київських та паризьких, тихо та невловимо роблять свою добру справу. Франція: у цехах північної філії автомобільного концерну ,,Рено'', де виготовляють автівки ,,Альбіна'' атмосфера нагадує медичний заклад: навкруги білі, виблискуючі чистотою стіни, підлога і задоволенні життям робітники у білих спецівках. Київ: у підземних просторах київського метрополітену красива культурна аура віддзеркалюється на приємних обличчях читаючих чи задумливих киян та гостей столиці. На краще було би насичувати медіа-простір подібним змістом успішної продуктивності (людина готова годинами спостерігати за тим, як працює інша людина), а ніж горезвісним: ,,Маємо те, що маємо''.

Метою культури є не тільки вільне поширення культурного продукту, а й стримування суспільної ,,отрути''. Тому на обсяги уваги до локальних проявів отієї ,,отрути'' з боку медіа можна накласти певні табу без особливих завад - було б усвідомлення потреби у тім. Ми чудово знаємо як міняється наш стан від клімату: гарячий та вітряний активізує нервову систему, а вогкий клімат пригнічує біотонус. Якщо кліматом не просто керувати, то це не так щодо інформації: від селекції інформаційного продукту все рівно нікуди не подітись, то ж давайте вибирати краще.

- Окрім цього, а де конструктивний дійовий влив митців на оновлення змісту освітньої системи? Пасивно чекати, коли самі освітяни поміняють концепцію викладання історії - це той лінійний підхід, котрий нас весь час приводить до відомого: ,,Маємо, що маємо!'' Це тому, що головна властивість будь-якої системи - це, в першу чергу, самозбереження наявного. Тільки такі підходи роблять її дуже вразливою: без органічного зовнішнього підживлення ізольовані системи самовироджуються.

Яскравий мистецький продукт (хронікальний фільм, серія виступів громадських діячів) щодо нової концепції викладання історії може бути тією синергетичною дією, котра здатна ,,повалити стіни'' архаїки сучасного суспільства, котре хотіло би жити краще. Окремий митець здатен зрушити з місця такий ,,освітянський граніт'', який не здолати тисячам вчителів. Це тому, що освітяни знаходяться всередині власної системи, а митець ззовні. Звичайно, освітянам може видаватись, що їхній світ є стабільним, консервативним утворенням. Але освітня система - це звичайний соціальний аттрактор, тобто є неврівноваженим утворенням: одиничний поштовх ззовні і все захиталось. Відразу виникає надзвичайно важливе питання: ,,У який бік?'' Сучасним вдумливим людям не пасує ігнорувати природну неврівноваженість аттракторів. Тим більше, після світового визнання теорії неврівноважених систем, за котру Ілля Пригожин став лауреатом Нобелівської премії.

- Чому ж не використовуємо подібні знання, щоб точковими діями досягати СИСТЕМНИХ змін на краще?

- Тому, що продовжуємо жити не стільки застосуванням знань, скільки розповідями про них.

І, навіть, для розповідей вибираємо не пробудження КУЛЬТУРИ продуктивного життя, а сюжети низькопробної, негативної, зате - ,,гарячої'' ГРІХОВНОСТІ. До поки?

Недарма священники радять: ,,Не спілкуйтесь зі гріховним, бо ще невідомо хто кого переможе!''

Я не менше вашого розумію, що мало хто прочитає написане. Втім, не забуваймо, що світ не є статичним. Він є постійним РУХОМ до синергетичної самоорганізації окремого у ціле і у цьому русі, навіть, одинична дія може змінити багато. Особливі сподівання на творчу дію МИТЦЯ.

Бєлий Володимир.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...