пошук:  

>> Білецький В.С. (ред.): Гірничий енциклопедичний словник, т.1 / 12.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

ВІСКОГРАМА, *вискограмма; **viscogram;. ***Viskogramm – графік залежності коефіцієнта в'язкості рідини від температури.

ВІСКОЗИМЕТР, *вискозиметр; **viscosimeter; ***Viskosimeter, Viskositätsmesser, Zähigkeitsmesser – прилад для визначення в’язкості газів, рідин, суспензій, гідросумішей. У нафтовій промисловості використовується для визначення в’язкості бурових і тампонажних розчинів, нафт і нафтопродуктів, технологічних рідин. Найбільше поширення отримали ротаційний і кульковий В. У р о т а ц і й н о м у В. досліджуване середовище поміщується в зазорі між двома коаксіальними тілами обертання, напр., циліндрами, один з яких (звичайно внутрішній) нерухомий, а інший може обертатися з певною кутовою швидкістю. Границі вимірювання ротаційного В. від 1 до 105 Па*с, відносна похибка 3–5%. У к у л ь к о в и х В. в’язкість вимірюють, визначаючи швидкість кочення кульки всередині каліброваної трубки, заповненої досліджуваною рідиною або газом. Границі вимірювання В. з кулькою, що котиться, від 10–4 до 5*102 Па*с, відносна похибка приблизно 0,5%. В’язкість бурових розчинів визначають також в умовних одиницях – секундах – за часом витікання певного об’єму розчину з лійки приладу СПВ–5 через трубку з отвором діаметром 5 мм.

ВІСКОЗИМЕТРІЯ, *вискозиметрия, **viscosimetery, ***Visкоsimetrie - сукупність методів вимірювання в'язкості.

ВІСМУТ – Див. бісмут.

ВІСМУТ САМОРОДНИЙ, – Див. бiсмут самородний.

ВІСМУТИН – Див. бісмутин.

ВІСМУТОВІ РУДИ – Див. бісмутові руди.

ВІСЬ, *ось, **axis, axle, ***Achse - 1). Уявна пряма лінія, яка проходить через середину будь-якого тіла або робочого простору. В. симетрії. 2). Деталь машин та механізмів для підтримки частин, що обертаються (розрізняють рухому та нерухому В.). 3). В. координат - пряма з вказаним на ній напрямком, точкою відліку та масштабною одиницею.

ВІТЕРИТ, *витерит, **witherite, ***Witherit - мінерал класу карбонатів. Склад: ВаСОз. Сингонія ромбічна. Густина 4,2-4,3. Твердість 3-3,75. Колір сіруватий, жовтуватий, іноді білий або безбарвний. Блиск скляний. Знаходиться у гідротермальних жилах разом з баритом і різними сульфідами. Також утворюється у екзогенних умовах як вторинний мінерал бариту. В. - порівняно рідкісний низькотемпературний гідротермальний мінерал. У великих скупченнях В. є в род. Сеттінгстон, Олстон-Мур та ін. в Півн. Англії. В Україні є в Передкарпатті, на Закарпатті, на Донбасі. Використовується як сировина для отримання барію і його сполук, як обважнювач для бурових розчинів, для виготовлення спец. штукатурки, непроникної для рентгенівських (пулюєвих) променів.

ВІТРЕН, *витрен, **vitrain; ***Vitrit, Vitrain - одна з гол. петрографічних складових макрокомпонент вугілля викопного. В. характеризується чорним кольором, сильним блиском, раковинним і напівраковинним або згладженим зламом, однорідністю структури, вираженою ендогенною тріщинуватістю. Утворюється при зміні лігніно-целюлозних тканин рослин внаслідок розкладання в умовах обводнених торфових боліт при недостатньому доступі кисню. Присутній у вугіллі у вигляді лінз або смуг різної товщини. В. - найменш зольна складова вугілля. Розрізняють В. безструктурний - однорідний геліфікований фрагмент з різкими контурами, без ознак клітинної будови рослинних тканин і В. структурний - геліфікований фрагмент, який зберіг контури і сліди клітинної будови рослинних тканин. Обидва різновиди належать до мікрокомпонентів групи телініту.

ВІТРИНІТУ ГРУПА, *витринита группа, **vitrinites, ***Vitrinitgruppe - група мікрокомпонентів викопного вугілля (мацералів), що ідентифікується при петрографічних дослідженнях вугілля під мікроскопом; включає мацерали, які розрізняються за оптичними властивостями: кольору, ступеню відбиття, анізотропії: - в кам’яному вугіллі низької і середньої стадій вуглефікації в прохідному і відбитому світлі з імерсією; - в кам’яному вугіллі високої стадії вуглефікації не розрізняються (але помітні після окиснювального або йонного травлення на полірованій поверхні); - в антрацитах у відбитому поляризованому світлі при не зовсім схрещених ніколях в положенні прояснення і згасання (при обертанні столика мікроскопа) на вертикальних (перпендикулярно нашаруванню) полірованих зрізах антрацитів, а також при травленні поверхні. Мацерали виділяють за двома основними факторами утворення вугілля: 1 за умовами відкладення і перетворення рослинного матеріалу при торфоутворенні; 2 за природними особливостями вихідного рослинного матеріалу – речовина і типу тканин рослин, ідентифікованих за морфологічними ознаками і ознаками систематичної приналежності. За першим фактором виділяють мацерали: телініт (з ознаками рослинної структури), колініт і вітродетриніт. Більш детальна характеристика мацералів за умовами збереженості структури позначається літерами . Відповідно ці мацерали для м’якого бурого вугілля називаються: гумотелініт, гумоколініт, гумодетриніт; за зниженням збереженості структури тканини – текстиніт, текстоульмініт, ульмініт, евульмініт. За іншою номенклатурою мацералів твердого бурого вугілля це: гелініто-телініт, гелініто-посттелініт, гелініто-преколініт, гелініто-колініт. За другим фактором виділяють мацерали з ознаками особливостей природної речовини, які відрізняються за оптичними властивостями, формою, структурою, визначеним за вихідною речовиною елементом структури тканин, наприклад: ксилініт і лігнітит, у відбитому світлі відповідно більш темний і світло-сірий та ін., склеренхініт-корпоколініт, флобафініт та ін. За типом тканин розрізняють мацерали: деревних тканин – ксилініт, лігнітит, листуватих – філопаренхініт, зовнішніх оболонок спорангії – спорангініт. За анатомічними ознаками структури тканин розрізняють мацерали певних типів рослин – хвойних, листових, в карбоні – лепідофітів, кордаітів, папоротникових. Колір вітриніту на низькій стадії вуглефікації варіює (в залежності від природи речовини) в прохідному світлі від яскраво-оранжево-червоного до жовто-бурого, у відбитому світлі відповідно від темно-сірого до світло-сірого. Показники відбиття та анізотропії відбиття вітриніту всіх мацералів незалежно від природи речовини, ступені збереження структури розрізняють в залежності від типу за відновлюваністю вугілля при однаковому ступені вуглефікації. Мацерали групи вітриніту переважають у складі блискучого і напівблискучого вугілля і у великій або малій кількості в інших типах. Показник відбиття вітриніту, визначений за типовим кольором мацералів – основний показник ступеня вуглефікації, який використовується для промислової класификації вугілля та його марочної належності. Мацерали ідентифіковані за вихідним рослинним матеріалом використовуються для визначення кореляції вугільних пластів. Г.П.Маценко.

ВІТРОФІР, *витрофир, **glass porphyry, vitrophyre; ***Vitrophyr - збірна назва для склуватих г.п. Звичайно це кварцовий або ортоклазовий порфір зі склуватою основною масою. В. іноді використовують як активну мінеральну добавку до цементів.

ВІТРОФІРОВА СТРУКТУРА, *витрофировая структура, **glassy texture, vitrophyric texture; ***Glasstruktur, glasige Struktur – склувата структура, структура ефузивних г.п. або їх основних мас, що складається г.ч. зі склуватої речовини.

ВIХА (ВIШКА), *веха (вешка), **stake, landmark, survey stake, peg or rod; ***Markscheidеrstock, Absteckpfahl, Absteckstange, Fluchtstab - 1) Пряма дерев'яна жердина або легка металiчна трубка довжиною 1,5-3 м з загостреним кiнцем для увiткнення в ґрунт. Використовується при рекогносцирувальних роботах на мiсцевостi, для позначення точок полiгонометричних ходiв при кутомiрних геодезичних та маркшейдерських зйомках на поверхнi, для вiшення лiнiй. Останнє полягає в тому, щоб розташувати потрiбну кiлькiсть вiх в однiй вертикальнiй площинi. 2) Плавучий штанговий заякорений знак з фіксованими координатами родовища. В. застосовують для відмітки контурів родовищ к.к., відвалів та ін.

ВІЧКО СИТА, *ячейка сита, **cell, ***Zelle - отвір, утворений волокнами тканого сита, що перетинаються. Характеризує пропускну здатність сита або сітки, його живий перетин. Вимірюється в лінійних одиницях довжини та ширини отвору. В зарубіжній практиці застосовують також одиницю виміру - меш (число отворів сита на одному лінійному дюймі, тобто на відстані 25,4 мм).

ВІЧНА МЕРЗЛОТА – те, що й багаторічна мерзлота.

ВІЧНОМЕРЗЛИЙ РОЗСИП, *вечнозамерзшая россыпь, **perpetually frozen placers; ***Dauerfrostseifen - розсип, який характеризується постійним (багаторічним) збереженням від'ємної температури по всій товщині пісків і наносів, яке не залежить від пори року. Поверхневий діяльний шар вічної мерзлоти влітку тане на глибину 0,5-2,5 м, а взимку знову замерзає. Див. розсипи багатолітньомерзлі.

ВКЛЮЧЕННЯ В МІНЕРАЛАХ, *включения в минералах, **inclusions in minerals, dirt; ***Einschluß in Mineralen - герметично ізольовані в процесі кристалізації ділянки в мінералах, що мають з ними фазову межу. Включення можуть бути сторонніми - ксеногенними (кристалічними, рідкими, газовими), або материнськими - аутигенними речовинами. Останні - це залишки мінералотвірного середовища.

ВКРАПЛЕНИКИ, *вкрапленики, **phenocrysts, imregnations, insets, ***Einsprenglinge, Einlagerungen - відносно великі кристали мінералів, які виділяються в масі магматичних г.п. Аналогами В. є фенокристали, фенокристи, порфірові виділення і мегакристи (дуже великі В.). В. характерні для порфірових або порфіподібних г.п.

ВКРАПЛЕНІСТЬ, *вкрапленность, **impregnation, dissemination; ***Einlagerung, Einsprengling - більш або менш рівномірне розміщення в мінералі іншого мінералу у вигляді зерен, дрібних жилок та скупчень неправильної форми. В залежності від геометричних розмірів вкраплень розрізняють грубу, дрібну та тонку В. (відповідно, грубо-, дрібно- та тонковкраплені мінерали).

ВЛАСТИВОСТІ ПЛАСТОВОГО ГАЗУ, *свойства пластового газа; **formation gas (gas in reservoir) properties; ***Schichtgaseigenschaften – фізико-хімічні властивості, параметри яких характеризують газ (газоконденсат) за умов пластових тисків і температури: густина, в’язкість, вологовміст, розчинність, зворотна конденсація, критична температура і тиск, обємний коефіцієнт, коефіцієнт стисливості і ін.

ВЛТАВІТИ - Див. тектити.

ВНУТРІШНЬОКОНТУРНЕ ЗАВОДНЕННЯ, *внутриконтурное заводнение, **contour flooding, ***Intrakonturwasserfluten, Randwasserfluten - спосіб розробки нафт. родов., при якому підтримка або відновлення балансу пластової енергії здійснюється закачуванням води безпосередньо в нафтовий пласт. В.з. - найбільш інтенсивний та економічно ефективний спосіб впливу на нафт. пласт. Розрізняють блокове, локальне, вибіркове заводнення та В.з. на всій площі родовища.

ВНУТРІШНЬОПЛАСТОВЕ ГОРІННЯ, *внутрипластовое горение; **interbedding combustion; ***in situ Verbrennung, Flözbrand – спосіб розробки нафтових родовищ, який ґрунтується на екзотермічних окислювальних реакціях вуглеводнів, г.ч. пластової нафти із закачуваним у пласт окиснювачем (звичайно киснем повітря); часто в зону ґенерації тепла подаються також вуглеводневий газ і вода (зволожене горіння на відміну від першого – сухого). Суть В.г. – створення зони екзотермічних реакцій, яка переміщується по пласту і дає змогу в процесі спалювання частини пластової нафти полегшити і збільшити видалення решти її частини. Зміна технологічних характеристик нафти сприяє її витісненню з пласта. В.г. починається з ініціювання горіння поблизу вибою свердловини-запалювальниці шляхом закачування в неї повітря, рідше іншого газу (сухе В.г.). Займання пластової нафти відбувається спонтанно або в результаті додаткового розігрівання привибійної зони свердловини з допомогою вибійного електронагрівача, газової горілки, запалювальних хімічних сумішей і ін. Підтримування процесу горіння і переміщення зони (фронту) горіння по пласту забезпечується безперервним закачуванням повітря. Фронт горіння і потік закачуваного повітря можуть рухатися в одному напрямку – від нагнітальної свердловини-запалювальниці до видобувної (прямотечійне В.г.) або назустріч одна одній (протитечійне В.г.). Останній метод практично не застосовується. При прямотечійному В.г. джерелом горіння служить г.ч. "нафтовий кокс" (теплотворна здатність 29–42 МДж/кг, температура горіння 350–370°С і вище). Утворюється з найбільш важких фракцій нафти, які відділяються під час її нагрівання перед фронтом горіння; легкі фракції випаровуються і витісняються. Швидкість переміщення фронту горіння визначається концентрацією коксу (зростає із збільшенням густини і в’язкості нафти) і темпами закачування повітря. При недостатньому вмісті коксу в пласт разом з повітрям закачують вуглеводневе газоподібне паливо (напр., метан). Ефективність сухого В.г. відносно невисока. В зону перед фронтом горіння через низьку теплоємність повітря переноситься менше 20% генерованого тепла. Для покращення процесу передавання тепла одночасно (почергово) з повітрям у свердловину закачується вода. Остання, випаровуючись у випаленій зоні, попадає в ділянку перед фронтом горіння і утворює там зони насиченої пари і сконденсованої гарячої води. При збільшенні об’ємів закачуваної води процес горіння припиняється. Однак кисень закачуваного повітря в зоні насиченої пари вступає з нафтою в екзотермічні реакції (В.г. з частковим гасінням, або надвологе В.г.). При цьому швидкість руху зони ґенерації тепла (температура г.ч. 200–300°С) визначається в основному темпами закачування води і значно вище швидкості руху фронту горіння при сухому і вологому В.г. Процеси внутрішньопластового пароутворення при вологому і надвологому В.г. сприяють інтенсифікації теплового діяння на пласт, зумовлюють скорочення витрат стисненого повітря на видобування нафти. Механізм теплового способу розробки на основі В.г. крім витіснення нафти водяною парою, гарячими газами горіння, водою, водогазовими сумішами і ін., оснований на дії кисневмісних компонентів як поверхнево-активних речовин, а також легких фракцій нафти, які випаровуються. На нафтовилучення (в сер. 50–70%) можуть впливати фізико-хімічні перетворення самої породи-колектора. Сприятливі геолого-фізичні умови застосування В.г.: коефіцієнт динамічної в’язкості нафти більше 10–2 Пас, товщина пласта понад 3 м, глибина залягання до 2000 м, коефіцієнт проникності понад 0,1 мкм2, коефіцієнт пористості більше 18%, коефіцієнт нафтонасиченості понад 30–35%. Системи розміщення нагнітальних і видобувних свердловин при В.г. – по площі і рядами. Недоліки В.г. пов’язані з необхідністю вжиття заходів з охорони довкілля та утилізації продуктів горіння, попередження корозії обладнання. Розвиток В.г. полягає в його поєднанні з іншими впливами на пласт, підвищенні ефективності окремих елементів загального механізму витіснення нафти з допомогою теплового ефекту. В.г. застосовується в Росії, Румунії, Азейбарджані, США.

ВНУТРІШНЬОШАХТНИЙ (РУДНИКОВИЙ) ТРАНСПОРТ, *внутришахтный рудничный транспорт, **internal mine transport, interplant mine transport; ***Transport unter Tage, untertägiger Transport, zwischenbetrieblicher Transport, Untertageförderung – транспортна служба шахти, призначена для переміщення по підземних виробках корисних копалин та різного роду вантажів. В сучасному В.т. широко застосовуються електровозні, автомобільні і конвеєрні транспортні засоби, а також скіпові підйомники, лебідки, іноді гідротранспорт, монорейковий транспорт та інш. Див. вагонетка, конвеєр, шахтний транспорт, гідравлічний транспорт, електровоз, автосамоскид підземний, скіп шахтний, скіпові підйомники, лебідка, монорейкова дорога, канатна відкатка.

ВНУТРІШНЯ МОРЕНА, *внутренняя морена, **englacial drift, ***Innenmoräne – сукупність уламків г.п., які знаходяться всередині льодовика.

ВОГНЕВЕ БУРІННЯ - Див. термічне буріння.

ВОГНЕГАСНИК, *огнетушитель, **fire extinguisher, ***Feuerlöscher, Feuerlöschgerät, Feuerlöschapparat - апарат для гасіння пожежі. Являє собою ємкість із запірно-пусковим пристроєм і насадкою для формування струменя. На підприємствах гірн. пром-сті застосовуються В. вуглекислотні, хімічні пінні, повітряно-пінні, аерозольні (хладонові), порошкові і комбіновані. У найпоширеніших хімічних пінних вогнегасниках використовується реакція між водними розчинами лугу і сірчаної кислоти з утворенням піни, що перекриває доступ кисню.

ВОГНЕЗАХИЩЕНІ МАТЕРІАЛИ, *огнезащищенные материалы, **fireproof materials, ***feuerfest Material - матеріали (конструкції), що їх горючість зменшено нанесенням вогнезахисних покриттів або введенням антипіренів. Вогнезахисними покриттями (тонким шаром фарб, розчинів, обмазок) підвищують вогнестійкість матеріалів (конструкцій) з деревини, деяких полімерних матеріалів і металевих конструкцій. Антипіренами просочують дерев’яні й полімерні матеріали, тканини. Для просочення дерев'яних конструкцій використовують суміші, осн. компонент яких - водні розчини (концентрація 25%) сульфату амонію, діамонійфосфату, бури, борної к-ти і інш.

ВОГНЕПРОВІДНИЙ ШНУР, *огнепроводный шнур, **safety fuse, blasting fuse, Bickford fuse; ***Zündschnurшнур зіз серцевиною з курного (димного) пороху, оточений зовнішнім тай|та внутрішнім обплетенням, вологоізолюючою мастикою; швидкість горіння В.ш. становить приблизно 1 см/су|доіз. Застосовується уяк засіб збудження детонації капсуля-детонатора при висадженні вогневомупідривань.

ВОДА, *вода, **water, ***Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. - безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері - 1,4-1.5 млрд. км3 (96% - у світовому океані). На суші розрізняють В. підземну - 60 млн. км3, льодовикову - 29, озерну - 0,75, ґрунтову - 0,075, річкову - 0,0012 млн. км3. В атмосфері знаходиться 13-15 тис. км3 В. В. - слабкий електроліт, має аномально високу питому теплостійкість, дисоціює з утворенням Н2 і О2 при t понад 1500оС. Лужні та лужноземельні метали реагують з В. при 20оС., Mg i Zn - при 100оС. Природна В. (крім атмосферної) завжди має домішки, г.ч. - солі кальцію і магнію. В. дуже реакційно здатна сполука, обов’язковий компонент практично всіх технологічних процесів. Ізотопні різновиди В. - важка В. (оксид дейтерію) D2O та надважка В. (оксид тритію) Т2О. В природних водах на 1 атом дейтерію припадає 6500-7200 атомів Н. Існують декілька моделей структури води. Перша представляє В. як однорідний континіум. Друга передбачає наявність двох і більше структур В. (ажурна структура льоду, тетраедрична структура типу кварцу - вода-2 і проста симетрична упаковка - вода-3). Є припущення, що В. має клатратну структуру типу газових гідратів. Частина науковців дотримується кластерної моделі В. Див. вода адсорбційна, вода вільна, вода гідроксильна, вода зв’язана, вода конституційна, вода кристалізаційна, вода молекулярна, води капілярні, води змішані, води природні, вуглекислі води, ґрунтові води, кріогалінові води, нафтові води, підземні води, поховані води, прозорість води, промислові води, радіоактивні води, рудні води, термальні води, торфяні води, тріщинні води, тріщинно-жильні води, тріщинно-порові води, тріщинно-карстові води, хлоридні води, шахтні (рудникові) води.

ВОДА АДСОРБЦІЙНА, *вода адсорбционная, **adsorbtion water, ***Adsorptionswasser - молекули H2O, які притягаються мінералами під впливом поверхневої енергії.

ВОДА ВІЛЬНА, *вода свободная, **gravity [free] water; ***freies Wasser - підземна вода, яка міститься в г.п. і перебуває під впливом капілярних і гравітаційних сил. Капілярна вода заповнює капілярні пори, а при зменшенні вогкості - тільки кути пор в г.п. Капілярна В.в., пов'язана з рівнем ґрунтових вод, наз. капілярно-піднятою, а у відриві від нього - капілярно-завислою водою. Обидва види капілярної В.в. передають гідростатичний тиск і переміщаються під дією сил поверхневого натягу. Капілярно-піднята вода утворює капілярну облямівку, яка постійно відновлюється за рахунок підняття води по капілярах до рівня ґрунтових вод. Капілярне підняття залежить від гранулометричного та мінералогічного складу порід зони аерації, температури води і від інших факторів. Максимальна висота підняття в глинистих породах 8–10 м, в крупнозернистих пісках декілька см, в гальках та гравії – відсутня. Капілярно-зависла вода утворюється частіше за все в супісках в осн. за рахунок атм. осадів. Найбільша кількість цієї води, що утримується породою, відповідає найменшій вологоємності або водоутримуючій здатності породи. Капілярна вода в залежності від складу гірської породи по-різному впливає на зміну фізико-механічних властивостей гірської породи. Як правило, вона призводить до зменшення міцності порід у гірничих виробках. Гравітаційна вода переміщається в гірських породах під дією сили тяжіння та ґрадієнта напору, що виникає як за рахунок різниці гіпсометричних відміток (для верхніх водоносних горизонтів), так і за рахунок різного геостатичного тиску (для глибоких горизонтів). Її вміст залежить від пористості і тріщинуватості г.п. Вміст гравітаційної води в породі визначається як різниця між повною та капілярною вологоємністю. У деяких р-нах дія В.в. приводить до розвитку карсту, суфозії, соліфлюкції, пливунів та ін. У областях ведення гірничих робіт це призводить до порушення стійкості бортів кар'єрів і укосів котлованів, підвищеної обводненості виробок, раптових проривів вод і пливунів у гірничих виробках.

ВОДА ЗВ'ЯЗАНА, *вода связанная, **fixed water; bound (residual) water; interstitial water; ***gebundenes Wasser - частина підземних вод, яка фізично або хімічно утримується твердою речовиною г.п. На відміну від води вільної (гравітаційної) В.з. нерухома або слабкорухома. Вона поділяється на воду в твердій речовині породи і воду в порах. До В.з. в твердій речовині належить вода, яка входить в структуру твердої речовини: кристалізаційна, конституційна, цеолітна. В.з. в порах (міцнозв’язана і адгезійна), покриває тверді частки (зерна) породи. Міцнозв’язана вода (так зв. плівкова вода) на поверхні г.п. утворює два шари: один порівняно тонкий шар (товщиною в дек. молекул - α-плівка), прилеглий безпосередньо до поверхні частки, і другий (значно більший за товщиною - β-плівка) - шар так зв. адгезійної води. Утримуються ці два види В.з. за рахунок ван-дер-ваальсових сил (дисперсійні, орієнтаційні та індукційні взаємодії молекул), а також специфічних водневих та хімічних звязків, що виникають між молекулами твердої поверхні і води, а також між молекулами самої води. Особливо значна кількість В.з. міститься в тонкодисперсних, глинистих породах, які характеризуються дуже дрібними порами і великою поверхнею часток. К-ть В.з. в глинах залежить від їх мінералогії, складу обмінних катіонів, т-ри. Більше за все її в монтморилонітових глинах. Зі зростанням т-ри об'єм В.з. меншає передусім за рахунок руйнування адгезійної води і переходу її у вільну воду. Видалення В.з. являє собою основну проблему при глибокому зневодненні продуктів збагачення корисних копалин, підготовці вугілля до гідрогенізації тощо.

ВОДА КОНСТИТУЦІЙНА, *вода коституционная, **constitutional water, water of constitution; ***Konstitutionswasser - вода, що входить у кристалічну ґратку мінералу у вигляді йонів ОН-, Н+. Температура її виведення - бл. 1300оС. Входить до складу тальку Mg3[Si4O10](OH)2, малахіту Cu2[CO3] [OH]2, каолініту Al4 [Si4 O10] (OH)8 та інш.

ВОДА КРИСТАЛІЗАЦІЙНА, *вода кристаллизационная, **water of crystallization, crystal water; ***Kristallwasser - вода, що міститься у кристалічній ґратці у вигляді молекул. Виділяється лише при високій температурі (бл. 200-600оС). В.к. характерна, напр., для ґіпсу Ca[SO4] 2H2O, опалу SiO2 ·nH2O, карналіту KMgCl3· 6H2O і багатьох інших мінералів.

ВОДА МОЛЕКУЛЯРНА, *вода молекулярная, **molecular water, ***Molekularwasser - вода, що тримається в мінералах молекулярними (ван-дер-ваальсовими) силами.

ВОДЕНЬ, *водород, **hydrogen, ***Wasserstoff, Hydrogen - хім. елемент. Символ Н, ат.н. 1.,ат.м. 1,0079. Відомо три ізотопи В.: протій, дейтерій, тритій. В. - безбарвний газ без запаху і смаку. В. - один з осн. компонентів всіх природних органічних сполук. В. реаґує з неметалами, з металами утворюються гідриди. Суміш В. з киснем (гримучий газ) вибухає при підпалюванні. В. - відновник. Сировина для пром. отримання В. - гази нафтопереробки, гази природні, продукти газифікації вугілля і інш. Осн. способи отримання В.: реакція вуглеводнів з водяною парою, неповне окиснення вуглеводнів, конверсія окису вуглецю, електроліз води. Застосовують для синтезу аміаку, метилового спирту, в процесах гідрогенізації, при зварюванні і різанні металів тощо. В. - перспективне газоподібне пальне. Дейтерій і тритій знайшли застосування в атомній енергетиці.

ВОДЖИНІТ, *воджинит, **wodginite, ***Wodginit - мінерал сімейства титанотанталоніобатів, Mn(Sn,Та,Ti, Fe) (Ta, Nb)2О8. Містить до 74% Ta2O5 і 9-13% SnO2. Сингонія моноклінна. Тв. 5,5-6. Густина 7,5±0,3. Колір від червоно-коричневого до чорного. Непрозорий, але іноді просвічує в тонких сколах. Крихкий. В. зустрічається тільки в ґрейзенізованих ділянках літієвих пегматитів. В.- важлива танталова руда.

ВОДИ ЗМІШАНІ, *воды смешанные, **mixed waters, ***gemischte Wässer – води природні, що сформувалися шляхом змішування вод різного генезису (інфільтраційних, седиментаційних тощо) та різного хім. типу, напр., сульфатно-кальцієві, хлоридно-натрієві тощо.

ВОДИ КАПІЛЯРНІ, *воды капиллярные, **capillary waters, ***Kapillarwässer - води в капілярних порах, тріщинах та інших порожнинах мінералів. Див. вологоємність, вологість.

ВОДИ НАДМЕРЗЛОТНІ, *воды надмерзлотные; **superpermafrost water; ***überglaziale Gewässer – води, нижньою водопідпорою для яких є вічномерзлі породи. Виділяють В.н. сезонно-талого шару (аналог верховодки) і ненаскрізних таликів (підозерних, підруслових, заплавних та ін.).

ВОДИ ПРИРОДНІ, *воды природные, **natural waters; ***natürliche Wässer – сукупність поверхневих і підземних вод, які мають природне живлення. Розрізняють понад 400 геохімічних типів В.п.

ВОДНЕВИЙ ЗВ’ЯЗОК, *водородная связь, **hydrogen bond, ***H-Verbindung - тип хімічного зв’язку, спричинений частковим перенесенням електронної хмарки від атома дуже електронегативного елемента (F,O,Cl та інш.) однієї молекули до сильно поляризованого і рухливого атома водню іншої молекули тієї ж або різних сполук. В.з. буває внутрішньо-молекулярний та міжмолекулярний. Зумовлює багато важливих явищ: асоціацію молекул різних сполук (води, спиртів та ін.), зміцнення кристалічної ґратки кристалів тощо. Виявлений, зокрема, в міжфазній зоні вугілля-зв’язуюче при брикетуванні, масляній ґрануляції, аґломерації.

ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК, рН, *водородный показатель, рН; **pH-value, ***pH-Wert, Wasserstoffexponent - характеризує концентрацію (активність) йонів водню в розчинах; чисельно дорівнює від’ємному десятичному логарифму концентрації йонів водню (в грам/йонах на 1 літр): pH = -Lg [H+]r-йон/л, де[H+] - концентрація йонів водню. Поняття pH введене на поч. ХХ ст. для зручності розрахунків, пов’язаних з концентрацією йонів водню. pH водних розчинів змінюється від 0 до 14. Розчини, що мають pH менше 7 вважаються кислими, pH=7 - нейтральними, pH більше 7 - лужними. В.п. впливає на напрямок та швидкість протікання хім. реакцій та біохім. процесів. pH - важливий фактор у процесах флотації, гідрометалургії, флокуляції, масляної аґломерації та ін.

ВОДНИЙ ПЕРІОД РОЗРОБКИ, *водный период разработки; **water development period; ***Förderungswasserperiode – частина періоду розробки покладу (експлуатаційного об’єкта) при витісненні нафти (газу) із пластів водою, коли видобування нафти (газу) супроводжується зростаючим відбиранням води у видобувній продукції.

ВОДНІ РЕСУРСИ, *водные ресурсы, **water resources, water supply; ***Wasserreserven, Wasserdargebot – придатні для використання в господарстві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів та океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода льодовиків (крига), водяні пари атмосфери. Загальні запаси бл. 1454,3 млн. км3 (з них менше 2% - прісні води, а доступні для використання 0,3%). В.р. використовують для водокористування і водоспоживання в різних галузях промисловості, сільського господарства, енергетики, судноплавства, побуту. Широко використовують В.р. при переробці к.к., зокрема їх збагаченні т.зв. мокрими способами. В.р. належать до відновлюваних в процесі кругообігу. Виснаження В.р. в результаті втрати їх якості є більшою загрозою ніж їх кількісне виснаження (1 м3 неочищених стічних вод забруднює і робить непридатними 40-50 м3 природної річкової води). В.р. України складають 92,4 км3, з яких для використання доступні 56,6 км3 на рік.

ВОДНО-ШЛАМОВА СХЕМА, *водно-шламовая схема, **water slurry scheme, ***Wasserschlammschema - технологічна схема окремого комплексу збагачувальної фабрики. Система машин, апаратів і споруд, які забезпечують проясненою водою основне і допоміжне обладнання фабрики при мінімальних витратах свіжої води і обмеженні скиду шламових вод у мулонакопичувачі в умовах сталого раціонального (оптимального) вмісту твердого у воді. Див. технологічна схема збагачення корисних копалин, схема збагачення, водно-шламове господарство.

ВОДНО-ШЛАМОВЕ ГОСПОДАРСТВО, *водно-шламовое хозяйство, **water slurry circuit, coal preparation facilties, ***Wasserschlammwirtschaft, Wasser- und Schlammwirtschaft einer Aufbereitungslage - сукупність машин, апаратів, споруд та транспортних і допоміжних засобів для вловлювання, згущення і зневоднення шламів та прояснення оборотної води; виробничий підрозділ (цех або відділення) збагачувальної фабрики. В.-ш.г. – технол. комплекс водопостачання, обробки стічних і оборотних вод, а також шламів і дрібних відходів (хвостів) збагачення. Діє на збагач. ф-ках, що застосовують мокрі методи збагачення. На установках В.-ш.г. досягається прояснення (відстоювання) і очищення вод, згущення, обезводнення і складування шламів і відходів збагачення, вилучення з шламів цінних компонентів. На ф-ках, що збагачують вугілля для коксування, виділяють три осн. типи схем В.-ш. г.(водно-шламових схем): одно- і двостадійні, комбіновані. Одностадійна схема застосовується для ф-к, що витрачають не більше 2 м3 води на 1 т вугілля, що збагачується; шламова вода після видалення з неї часток вугілля крупністю більше 0,5 мм, надходить на флотацію без попереднього згущення. При двостадійних схемах вся шламова вода після класифікації твердої фази надходить у згущувач; на флотацію подається згущений продукт, а злив згущувача повертається в технол. цикл гравітац. відділення. Недоліки схеми пов'язані з розміщенням апаратів прояснення оборотної води на значній виробничій площі. Найбільш перспективні комбінов. схеми, в яких перед флотацією згущується тільки частина шламової води, що дозволяє забезпечити оптим. щільність пульпи. У всіх технол. схемах флотація - обов’язкова ланка В.-ш.г. Концентрат флотації зневоднюється, суспензія відходів флотації згущується, відходи ущільнюються або зневоднюються, прояснена вода повертається в технол. процес або спрямовується в зовнішні водні об'єкти, як правило, після поперед. очищення. За такою ж схемою обробляються шламові води ф-к, що збагачують енергетичне вугілля. На фабриках, що збагачують вугілля, руди чорних і кольорових металів, а також гірничохім. сировину мокрим магнітним або флотаційним збагаченням, В.-ш.г.- включає також системи водообороту. Сер. витрата води на 1 т гірн. маси для вугілля і горючих сланців (включаючи оборотну воду) 3-4 м3, для зал. руди в залежності від методів збагачення - 6-14 м3, для апатитової - 5 м3. Згущення відходів збагачення або незбагачених шламів проводиться до макс. концентрації суспензії, при якій можливе її гідравлічне транспортування до хвостосховища. Процеси прояснення води, зневоднення шламів і дрібних відходів збагачення інтенсифікують добавками коагулянтів, високомолекулярних флокулянтів, ПАР. Ємкість мулонакопичувачів вуглезбагач. ф-к розраховують на 10 років; на рудних збагач. ф-ках хвостосховища розраховуються на 10-20 років безперервної роботи. У схемах В.-ш.г. передбачається запобігання забрудненню відходами збагачення ґрунтових і поверхневих вод, земельних угідь, прилеглих до хвостосховищ. Широко використовуються схеми В.-ш.г. з замкненими загальнофабричними або локальними циклами оборотного водопостачання.

ВОДОВБИРАННЯ, *водопоглощение, **water-absorbtion; ***Wasseraufnahmevermögen - здатність гірських порід вбирати воду під час занурення в неї в звичайних умовах, тобто при тиску в 10 Па та температурі 200С. В. визначається відсотковим відношенням маси поглинутої води до маси сухої (висушеної при 105..1100С) породи.

ВОДОВІДБИРАЧ, *водоотделитель, **water knockout, water separator; ***Wasserabscheider - апарат для відділення води від супутніх водонерозчинних фаз. Використовується для виділення води з водонафт. сумішей, що надходять з добувних свердловин. В. поділяються на горизонтальні, кульові, вертикальні (найменш поширені) і гідроциклонні. Принцип розділення фаз - гравітаційний або відцентровий. Продуктивність гравітаційних В. при обводненості нафти до 30% бл. 4000 т/добу. За рівної продуктивності відцентрові В. займають в 10-15 раз менше виробничої площі.

ВОДОВІДВІД, *водоотвод, **water-way, ***Аbgraben, Wasserentziehung, Wasserableitung - споруда, що призначена для транспортування води від гірничих виробок за межі зони впливу шахтного водовідливу. Будується у вигляді штучних русел: відкритих (лотки, канали) або закритих (труби, тунелі). В процесі В. шахтні і кар'єрні води проходять через очисні споруди; дренажні води (з водознижувальних свердловин) можуть відводитися без попереднього очищення, якщо вміст забруднюючих компонентів в них не перевищує встановлених норм гранично допустимих концентрацій.

ВОДОВІДДАЧА ГІРСЬКИХ ПОРІД, *водоотдача горных пород, **yield of water of rock; ***Wasserabgabefähigkeit der Gesteine - - здатність насичених водою гірських порід віддавати воду шляхом вільного стікання під впливом сили тяжіння чи в результаті відкачування. Механізм В. визначається співвідношенням капілярних сил і сил, що долають їх дію (гравітація або зовнішній тиск). Оцінюється процентним відношенням об'єму води, що вільно витікає із зразка породи, до об'єму цього зразка; кількістю води (в л), що витікає з 1 м3 породи (питома В.г.п.), а також коеф., який визначається як різниця між повною і макс. молекулярною вологоємністю. У масивах визначають коеф. гравітаційної В.г.п., який відображає запаси води, що віддаються шляхом вільного її стікання під впливом сили тяжіння та коеф. пружної В.г.п., який відповідає пружним запасам підземних вод і визначається за даними дослідних відпомпувань. В.г.п. зростає із збільшенням крупності частинок порід, відкритої пористості, тріщинуватості і збільшенням гідрофобності г.п. В.г.п. - осн. характеристика при виборі способів водозахисту гірн. виробок, а також для розрахунку експлуатац. запасів підземних вод.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...