пошук:  

>> Білецький В.С. (ред.): Гірничий енциклопедичний словник, т.1 / 24.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

ДОСЛІДНИЙ ШТРЕК, *опытный штрек, **test(ing) gallery,***Versuchsstrecke – пристрій для випробовування ВР. Являє собою трубу з котельної сталі довжиною 10-30 м, діаметром 1,65-2,00 м, відкриту з одного кінця. На початку труби знаходиться ізольована камера, об’ємом 10 м3, яка заповнюється сумішшю (8-10 % за об’ємом) метану з повітрям, або сумішшю вугільного пилу з повітрям. При випробовуванні за метаном висаджують заряд ВР масою 0,6 кг, за пилом – 0,7 кг.

ДОЧГЕР – середній відділ юрської системи.

ДРАВІТ, *дравит, **dravite, ***Dravit - мінерал, боросилікат алюмінію з гр. турмаліну. Багатий на магній. Склад: 3[NaMg3Al6(BO3)3Si6O18(OH, F)4]. Сингонія тригональна. Призматичні кристали з трикутним або гексагональним поперечним перетином. Масивні, стовпчасті, паралельно-призматичні та радіально-променисті аґреґати. Тв. 7-7,5. Густина 3,03-3,15. Блиск скляний до смолистого. Колір коричневий до чорного. Прозорий до напівпрозорого. Зустрічається у метаморфічних або метасоматичних багатих кальцієм породах. Асоціює з датолітом і аксинітом. Знайдений у Каринтії (Австрія) та в р-ні Гувернера (шт. Нью-Йорк, США).

ДРАГА, *драга, **dredge, ***Schwimmbagger - плавуча технологічна установка з видобувним та збагачувальним устаткуванням, за допомогою якої з-під шару води видобувають корисні копалини. Є драги одно- і багаточерпакові, гідро- і пневмовсмоктуючі. Одержуваний чорновий колективний концентрат направляють на берегову збагачувальну фабрику для доводки. Сучасні Д. поділяються на два класи - континентальні і морські. Перші призначені для розробки материкових розсипів, звичайно приурочених до зони поширення сучасних або древніх (похованих) річкових систем. Вони монтуються, як правило, на плоскодонному судні (понтоні). Морські Д. використовуються для розробки розсипних або пухких осадових родовищ, що залягають в прибережній або глибинній зоні акваторій морів і великих озер. Такі Д. звичайно монтуються на кільових самохідних або несамохідних суднах. Д. обох класів оснащують стаціонарним промивно-збагач. обладнанням (відсаджувальними машинами, шлюзами, ґвинтовими сепараторами), змонтованим безпосередньо на судні, або експлуатують їх у комплексі з береговою чи плаваючою збагач. установкою. За можливою глибиною виїмки порід розрізняють Д. неглибокого черпання (до 6 м), сер. глибини черпання (до 15 м), глибокого черпання (до 50 м) і надглибокого черпання (в Україні є технічні розробки Д., що забезпечують черпання на глибинах до 6 000 м на основі ерліфтів). За видом основного аґреґату - черпакові, гідро- і пневмососні, ежекторні, ерліфтні. Раціональна область застосування Д.: черпакових - на глибинах до 50 м; землесосних - 80 м; ерліфтних від 200 м і більше; ґрейферних - 250 м; драґлайнових і багаточерпакових канатно-ланцюгових - 1500 м; ежекторних з багатоступінчастим підйомом зануреними насосами - 4600 м. Продуктивність Д. досягає 500 т/год.

ДРАГОВА (ДРАЖНА) РОЗРОБКА, *дражная разработка, **dredging, ***Schwimmbaggerbetrieb - комплекс процесів з видобування та збагачення корисної копалини (переважно пісків), укладання породи у відвали, здійснюваний однією машиною - драгою. Уперше Д. р. здійснена в 1863 р. в Новій Зеландії на розсипних родов. золота. У кін. ХІХ ст. стала використовуватися в США (шт. Монтана). Доцільність Д.р. визначається умовами залягання і розмірами розсипу, можливістю затоплення дільниці, що розробляється, і підтримки на ній необхідного рівня води, характеристикою к.к. і г.п., що розробляються, властивостями плотику (підошви) розсипу. Системи Д.р. класифікують за двома осн. ознаками - за напрямом руху драги відносно розсипу (поперечний, поздовжній) і кількістю вибоїв, що одночасно розробляються. У залежності від цього розрізняють такі системи розробки: одинарно-поздовжню, одинарно-поперечну, суміжно-поздовжню і суміжно-поперечну. При розробці, як правило, використовують їх комбінації і різні варіанти. Способи виїмки розрізняють за послідовністю і порядком витягання порід у вертикальній і горизонтальній площинах вибою. Переважаюче поширення набув шаровий спосіб (зверху вниз у вертикальній площині). Осн. переваги Д.р.: висока продуктивність, механіз. та автоматиз. технол. процесів. Недоліки: обмеженість застосування способу, відсутність можливості точного обліку і контролю втрат пісків.

ДРАҐЛАЙН, *драглайн, **dragline, walking dragline; **Schürfkübelbagger - одноковшева самохідна виймально-навантажувальна машина циклічної дії, у якої ківш має гнучкий зв’язок із стрілою та поворотною платформою з допомогою канатів та блоків. Переміщення Д. здійснюється крокуючим ходом. Ємкість ковша сучасних марок Д. складає 4…125 м3. Довжина стріли 36…65 м. Використовується в кар’єрах. Призначений для виїмки в осн. нижнім (рідше верхнім) черпанням висаджених г.п. І-IV категорій міцності при розкривних роботах за безтранспортною системою з укладанням породи у вироблений простір або на борт кар'єру, для навантаження гірн. маси в трансп. засоби. Ідея створення Д. належить Леонардо-да-Вінчі (ХУІ ст.), перший Д. виготовлений в 1884 р (США). Д. розрізнюють за місткістю ковша, довжиною стріли, її конструктивним виконанням і способом підвіски до стояка, типом ходового пристрою, структурою привода гол. механізмів і їх розташуванням на поворотній платформі. Осн. напрямки розвитку Д.: збільшення довжини стріли до 115-125 м; застосування сплавів алюмінію в конструкціях стріл. Найбільша модель Д., створена за кордоном, екскаватор 4250-W фірми "Bucyrus-Erie" з ковшем місткістю 168 м3, маса Д. 12 тис. т, має продуктивність при розкривних роботах 27-30 млн. м3/рік. Д працює на вугільному кар'єрі в шт. Огайо, США. Існує шість базових моделей Д. В Україні Д. виготовляються на Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ). Технічна характеристика вітчизняних Д. (2000 р) наведена в таблиці.

Технічні характеристики драґлайнів НКМЗ

Характеристики

ЭШ

6,5/45

ЭШ

11/70

ЭШ

14/50

ЭШ

15/80

ЭШ

20/65

ЭШ

10/100

Об’єм ковша, м3

6,5

11

14

15

20

10

Довжина стріли, м

45

70

50

80

65

100

Тривалість робочого циклу, с

39

52,5…59

39…45

58

52

60

Продуктивність, м3/год

600

754

1292

930

1385

600

Маса машини, т

278

623

615

1160

1070

1200



Всі Д. НКМЗ обладнані крокуючим ексцентриковим ходом, що забезпечує високу маневреність і прохідність машин. Інша назва Д. - крокуючий екскаватор (**walking dragline).

ДРАЙКАНТЕР (ТРИГРАННИК), *драйкантер, **dreikanter, ***Dreikanterгалька з трьома гранями, утворена в результаті її полірування піском, який переноситься вітром.

ДРЕЙФ, *дрейф; **drift; ***Nullverschiebung, Drift, Abdrift – 1) Переміщення судна від діяння хвиль, вітру тощо. 2) Д. нульового рівня - зміна в часі величини вихідної напруги, що її визначають, коли немає корисного вхідного сигналу. 3) Небажана зміна значення вихідного сигналу пристрою в той час, коли значення всіх його вхідних сигналів незмінні. ДСТУ 2231-93.

ДРЕНАЖ, *дренаж, **drainage, ***Dränage, Drainage, Entwässerung, Bodenentwässerung – 1) Спосіб осушення територій родовищ корисних копалин шляхом збирання й відведення підземних гравітаційних вод у ріки, озера чи спеціальні гірничі виробки. У гірн. справі Д. застосовується для захисту шахт і кар'єрів від підземних вод шляхом перехоплення їх за допомогою дренажних пристроїв у період будівництва й експлуатації. Дренажні пристрої розділяються на поверхневі, підземні і комбіновані. До поверхневих належать: вертикальні водознижувальні і водовбирні свердловини, горизонтальні дренажні свердловини, голкофільтрові установки і випереджальні поверхневі траншеї, до підземних - дренажні штреки, наскрізні фільтри, підняттєві свердловини, водознижувальні колодязі, а також випереджуючі виробки (горизонтальні і похилі свердловини). За схемою розташування дренажні пристрої розділяють на кущові, лінійні, контурні, сітчасті, а в розрізі також - на одно- і багатогоризонтні, колекторні і безколекторні. 2) Осушування ґрунту за допомогою траншей, підземних труб, дрен, канав і каналів, а також система осушувальних траншей, підземних труб, канав і каналів.

ДРЕНАЖНИЙ КОМПЛЕКС, *дренажный комплекс, **drainage complex, ***Entwässerungskomplex - сукупність споруд (штреки, свердловини, колодязі, шурфи, канави та ін.) і устаткування, призначесамородна них для відводу підземних і поверхневих вод.

ДРЕНАЖНИЙ ШТРЕК, *дренажный штрек,**water-drainage galery, ***Dränagestrecke - горизонтальна виробка, що проводиться від ствола шахти та обладнується підняттєвими свердловинами, забивними і наскрізними фільтрами та водовідвідними канавами.

ДРЕНАЖНІ ВИРОБКИ, *дренажные выработки, **drainage workings, ***Entwässerungsbaue, Absaugungsstrecke - виробки для добування і відведення води або газу при осушуванні і дегазації родовищ. Як Д.в. використовуються водознижувальні та поглинаючі свердловини, наскрізні та забивні фільтри, канави, шурфи, колодязі, штреки, штольні та ін.

ДРЕНУВАННЯ, *дренирование, **draining, ***Dränieren - дія, операція зневоднення корисних копалин та продуктів їх збагачування шляхом вільного стікання вологи. Здійснюється в спеціальних бункерах та на дренажних складах, а також у зневоднювальних елеваторах. Д. дозволяє видалити тільки зовнішню, т.зв. гравітаційну вологу. Д. бере участь в зневоднюванні продуктів збагачення на грохотах.

ДРИФТОВА ГІПОТЕЗА, *дрифтовая гипотеза, **drift hypothesis, ***Drifthypothese - гіпотеза горизонтального переміщення (дрифту, або дрейфу) материків по пластичному базальтовому шару земної кори. Ґрунтується на подібності обрисів материків, їх геологічної будови й органічних решток у породах. За дрифтовою гіпотезою сучасні материки утворюються з єдиного суперматерика — Пангеї, який розколовся на початку мезозою. Висунув цю гіпотезу в другій половині XIX ст. російський астроном-аматор Є.В.Биханов; на початку ХХ ст. її розвинув німецький геофізик А.Вегенер. У 60-х роках ХХ ст. дрифтова гіпотеза доповнена на основі нових даних геофізичних досліджень і буріння дна океанів.

ДРИФТОВА ТЕОРІЯ, *дрифтовая теория, **drift theory, ***Drifttheorieтеорія, згідно якої валуни, які зустрічаються у четвертинних відкладах півн. р-нів Європи, Азії і Півн. Америки, розносилися айсбергами, які плавали по гіпотетичному морю. Висунута в середині ХІХ ст. англ. вченим Ч.Лаєлем. В кінці ХІХ ст. вона спростована П.Кропоткіним, який довів льодовикове походження валунів.

ДРОБАРКА, *дробилка, **breaker, crusher, ***Brecher, Brechapparat, Breckwerk, Zerkleinerungsmaschine, Quetsche - машина для дроблення та подрібнення грудкової мінеральної сировини і інш. твердих матеріалів. Розрізняють щокові, конусні, валкові, барабанні, молоткові і роторні дробарки та ступи, дробарки спеціального призначення. Вибір типу Д. визначається технол. завданнями. Щокові і конусні Д. - для дроблення абразивних матеріалів міцних і сер. міцності, валкові - для матеріалів сер. міцності, ударні - для м'яких і сер. міцності малоабразивних матеріалів. Прикладом сучасних спеціальних дробарок може бути вітчизняна двороторна дробарка А.Сінозацького для отримання кубовидного щебеню. Напрямки вдосконалення Д. - збільшення їх одиничної потужності, терміну служби, зниження рівня шуму і запиленості, автоматизація, оптимізація режиму роботи. Д. виготовляються на ряді вітчизняних заводів, зокрема Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ), Ясинуватському машинобудівному заводі, а також на з-дах Кривого Рогу, Дніпропетровська, Красного Луча. Див. дробарка валкова, дробарка конусна, дробарка конусно-валкова, дробарка молоткова, дробарка роторна, дробарка щокова.

ДРОБАРКА ВАЛКОВА, *дробилка валковая, **roll crusher; ***Walzenbrecher - установка для дроблення матеріалів (руд, буд. каменю, вугілля тощо) валками, що обертаються назустріч один одному, або валками і нерухомою щокою. Вперше Д.в. виготовлена в 1806 р. у Великобританії. Д.в. класифікують за числом валків (одно-, дво-, тривалкові та більше); за типом змінних робочих органів (з рівними, рифленими і зубчатими поверхнями валків). Осн. параметри, що характеризують Д.в.: діаметр і довжина валків. Діаметр рівних валків в 15-20 раз більші від макс. розміру грудки матеріалу, що завантажується; рифлених - в 10 раз і зубчатих - в 1,5-2 рази; довжина валка становить 0,3-0,7 його діаметра. Частота обертання валків 50-180 хв-1. Продуктивність Д.в. 8-250 т/год. Ступінь дроблення в залежності від типу і властивостей матеріалу для твердих порід - до 4; для м'яких і в'язких - 6-8; для в'язких глинистих - 10-12 і більше. Переваги Д.в. - простота конструкції, обслуговування, можливість дроблення вологих матеріалів; недоліки - невисока продуктивність, великий абразивний знос робочих поверхонь валків. Вітчизняні дробарки двохвалкові зубчаті виготовляє Ясинуватський машинобудівний завод (ДДЗ-4; ДДЗ-6; ДДЗ-8), та Новокраматорський машинобудівний завод (ДДЗ-2000).

ДРОБАРКА КОНУСНА, *дробилка конусная, **cone-type crusher; ***Kegelbrecher - машина для дроблення твердих матеріалів за допомогою роздавлення грудок всередині нерухомої конусоподібної чаші конусом, що здійснює кругове гойдання (гіраційний рух). Д.к. застосовують для дроблення руд чорних і кольорових металів, а також неметалічні матеріалів, включаючи особливо тверді, абразивні і важко дробимі. Винайдена у 1877, впроваджена в пром-сть а 1920-х рр. Розрізняють Д.к. крупного, середнього та дрібного дроблення. Д.к. к р у п н о г о дроблення характеризуються шириною приймального і вихідного отворів (напр., ККД-1500/300 - конусна крупного дроблення з шириною приймального отвору 1500 мм і вихідного отвору 300 мм). Дробарки цього типу можуть приймати грудки розміром до 1200 мм і мають продуктивність до 2600 м3/год; застосовуються як головні машини гірничо-збагач. комплексів. Д.к. с е р е д н ь о г о і д р і б н о г о дроблення характеризуються діаметром основи рухомого конуса (напр., КСД-2200 - конусна сер. дроблення з діаметром основи конуса 2200 мм). У дробарок дрібного дроблення в порівнянні з дробарками сер. дроблення камера дроблення має паралельну зону більшої довжини і рухомий конус меншої висоти. Робочі поверхні конусів, що дроблять, захищені змінними сталевими футеровками. Інерційна Д.к. відрізняється від звичайних застосуванням як привода конуса вібратора дебалансного типу. Використання таких дробарок значно спрощує схеми дроблення і подрібнення, оскільки вони забезпечують високий ступінь дроблення і можуть працювати як у відкритому, так і в замкненому циклі. Крім того, ці дробарки забезпечують нижчі питомі витрати електроенергії, характеризуються вибірковістю дроблення. Вітчизняні Д.к. крупного, середнього і дрібного дроблення виготовляє Новокраматорський машинобудівний завод.

ДРОБАРКА КОНУСНО-ВАЛКОВА, *дробилка конусно-валковая, **cone-roll crusher; ***Kegelwalzenbrecher – новий вид дробарки, створений українськими конструкторами (НКМЗ). Світових аналогів не має. На відміну від дробарок конусних в Д.к.-в. обертається зовнішній конус. Зона дроблення утворюється цим конусом та вільнообертовим внутрішнім валком з нахиленою віссю. При рівних розмірах грудки вихідного матеріалу Д.к.-в. мають висоту вдвічі меншу, ніж конусні дробарки, що знижує капітальні витрати для стаціонарних і напівстаціонарних дробильних установок. Це обумовлює вигідність установки Д.к.-в. на самохідних шасі. Д.к.-в. типу КВКД-1450/180 та - КВКД-1550/180 мають продуктивність до 2500 м3/год. С.Л.Букін.

ДРОБАРКА МОЛОТКОВА, *дробилка молотковая, **hammer crusher, ***Hammerbrecher, Hammermühle - дробарка для середнього та дрібного дроблення з робочим органом у вигляді ротора з шарнірно закріпленими на ньому ударними елементами – молотками. Д.м. може виконувати дроблення як сухого, так і обводненого матеріалу. На вуглезбагачувальних фабриках Д.м. використовують переважно для дроблення промпродукту або міксту відсадки крупного машинного класу перед його контрольним збагаченням, а також для приготування лабораторних проб.

ДРОБАРКА РОТОРНА, *дробилка роторная, **rotary crusher; ***Rotorbrecher, Trommelmühle, Trommelbrecher - машина для дроблення матеріалу шляхом ударного впливу за допомогою ротора з жорстко закріпленими билами. Створена в Німеччині у 1942. Застосовуються для крупного, середнього і дрібного дроблення г.п. невисокої міцності і абразивності. Ширина завантажувального отвору від 250 до 1500 мм, продуктивність в залежності від типорозміру - від 2 до 1000 т/год. Ступінь дроблення 3-15 в залежності від крупності живлення і міцності породи. Д.р. поширені при дробленні карбонатних г.п. з метою отримання щебеню. Ударний процес дроблення в Д.р. забезпечує підвищену вибірковість руйнування в порівнянні з щоковими і конусними дробарками. Вітчизняні Д.р. (виробництво НКМЗ) типу ДРКГ 20х21 при масі 213 т має продуктивність до 2500 м3/год.

ДРОБАРКА ЩОКОВА, *дробилка щековая, **jaw crusher; ***Backenbrecher - машина для механіч. руйнування (дезінтеграції) шматків твердого матеріалу шляхом роздавлення між двома плоскими поверхнями з метою доведення їх розмірів до необхідної крупності. Застосовують в гірн. пром-сті при крупному (1500-350 мм) і середньому (350-100 мм) дробленні міцних та в’язких порід - руд чорних і кольорових металів, вугілля, сланців, нерудних і інш. к.к. Вперше Д.щ. запропонована А.Блеком (Великобританія) в 1858. За кінематич. схемою приводного механізму розрізнюють Д.щ. з простим (ЩДП) і складним (ЩДС) рухом пересувної щоки; за способом кріплення пересувної щоки - з верх. і ниж. її підвісом; за технол. призначенням - крупного і середнього дроблення. Д.щ. складається з станини, частиною якої є нерухома щока, вала з підвішеною пересувною щокою, приводного механізму і пристрою для регулювання. Рухома щока шарнірно підвішується до вала і, навперемінно повертаючись навколо своєї осі на невеликий кут, то наближається, то віддаляється відносно нерухомої щоки. При зближенні щок шматки матеріалу, що дробиться, руйнуються, при зворотному (холостому) ході пересувної щоки відбувається розвантаження дробленого продукту. Траєкторія руху точок пересувної щоки являє собою замкнену овалоподібну криву. Більш складну траєкторію руху реалізовують Д.щ. з двома рухомими щоками, при цьому

продуктивність зростає вдвічі, спостерігається менш значний абразивний знос футеровки.

Осн. методом руйнування шматків в ЩДП є роздавлення, в ЩДС роздавлення і стирання. Д.щ. типу ЩДС застосовують для дроблення відносно дрібних малоабразивних руд з підвищеним вмістом глини і вологи, Д.щ. типу ЩДП - для міцних г.п. Для запобігання абразивному зносу дробилки щоки і бічні стінки між ними футеруються змінними плитами з марганцевистої сталі. Д.щ. забезпечує ступінь дроблення в від 4 до 6. Основні параметри Д.щ.: кут захоплення (до 24о), хід пересувної щоки і частота гойдання щоки. Оптимальна частота гойдання 300-90 хв-1.

ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНА УСТАНОВКА, *дробильно-сортировочная установка,**crusher-grader, ***Brech- und Sіebanlage - призначена для первинної переробки і підготовки видобутої гірничої маси. Включає дробарки великого і середнього дроблення, грохоти, конвеєри і інш. обладнання. Д.-с.у. дозволяють здійснювати потокову технологію і комплексну механізацію відкритих і підземних гірн. робіт. Розрізняють пересувні і стаціонарні Д.-с.у. П е р е с у в н і застосовують на кар'єрах малої потужності з невеликими запасами к.к. і річною продуктивністю до 100 тис. м3. За продуктивністю пересувні Д.-с.у. розділяють на: малої (до 10 т/год), середньої (до 50 т/год), великої (понад 50 т/год) продуктивності (найбільші в світі самохідні Д.-с.у. 2700 т/год). На монтаж пересувних Д.-с.у. необхідно від дек. годин до 7 діб. С т а ц і о н а р н і Д.-с.у. споруджують на великих кар'єрах і шахтах, що забезпечують роботу установок протягом 20-25 і більше років при річній продуктивності понад 100 тис. м3. При цьому Д.-с.у. розташовують як на поверхні, так і під землею. Обладнання Д.-з. у. встановлюють у спец. приміщеннях або підземних камерах і монтують на бетонних фундаментах. При відкритій розробці крутопадаючих родовищ на невеликих глибинах (до 120 -150 м) стаціонарні Д.-с.у. розташовують на борту кар'єру, а при розробці пластових родов. з горизонтальним або пологим заляганням на значних глибинах Д.-с.у. споруджують на дні або на проміжному горизонті кар'єру. Найбільше поширення отримали централізовані Д.-с.у., які споруджуються звичайно на ниж. горизонті і переробляють матеріал, що перепускається з верхніх горизонтів. Крім того, для вибіркового дроблення застосовують грохоти-дробарки. Розробка нових Д.-с.у. йде в напрямку збільшення їх продуктивності і надійності роботи обладнання. Прикладом вітчизняної Д.-с.у. може бути дробильно-перевантажувальний аґреґат СДПА-2000 виробництва НКМЗ.

ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНА ФАБРИКА, *дробильно-сортировочная фабрика, **crushing-grading mill, ***Brecherei und Sieberei - гірниче підприємство для дроблення і (або) грохочення (сортування) за крупністю г.п., к.к., шлаків та ін. матеріалів з метою отримання продукту необхідного ґранулометричного складу. Д.-с.ф. може бути самостійним підприємством і цехом рудних і вугільних збагачувальних або брикетних ф-к. Як самостійне підприємство Д.-с. ф. використовують при переробці к.к. для отримання нерудних буд. матеріалів (напр., щебеню).

ДРОБЛЕННЯ, *дробление, **crushing, breaking, ***Brechen, Zerkleinerung, Quetschen - технологічна операція механічного руйнування великих грудок к.к. та супутніх порід зі зменшенням їх розмірів до крупності, яка відповідає вихідному продукту операції подрібнення (як правило - до 5-6 мм). Виконується з метою: # врахування можливостей збагачувальних апаратів по граничній крупності живлення; # розкриття зростків для вивільнення зерен корисного компонента; # створення сприятливих умов для подальшого використання к.к. Розрізняють к р у п н е Д. - операції, які дають дроблений продукт з верхньою межею крупності 100-150 мм та більше (щокові, конусні, валкові, відбійно-відцентрові дробарки); с е р е д н є Д. - операції по зменшенню крупності матеріалу від 100-150(200) мм до 10-12(25) мм і більше (валкові, молоткові, роторні дробарки); д р і б н е Д. - зменшення розмірів матеріалу до 5-6 мм (валкові та ін). Такий поділ є умовним. Д. основане на дії зовнішніх сил - стиску, розтягнення, вигину або зсуву. Для енергетичної оцінки Д. висунуто декілька гіпотез. Основна їх група основана на припущенні про пропорційність елементарної роботи Д.:

# приросту площі поверхні зерна, або квадрату його діаметра (П.Ріттінгер, 1867);

# зміні первинного об'єму зерна або кубу його діаметра (В.Л.Кірпічов 1874; А.Кік 1885);

# зміні первинного об'єму зерна і приросту площі поверхні шматка (П.А.Ребіндер, 1944).

Інші гіпотези основані на припущенні про зв'язок напруження на кінцях тріщин зерна і критичної довжини тріщини (А. Гріффітс, 1920); про пропорційність елементарної роботи Д. середньогеометричному приросту об'єму і площі поверхні (Ф.Бонд, 1950). При крупному Д. роботу Д. визначають за В.Кірпічовим; при дрібному - за П.Ріттінгером, при середньому - за Ф.Бондом. Д. може бути здійснене такими методами: роздавленням, розколюванням, зламом, зрізанням, стиранням, зсувом і подальшим зрізанням, ударом. Процес Д. як правило, поєднують з попереднім грохоченням - весь вихідний матеріал спочатку надходить на грохот, а в дробарку направляється надрешітний клас. Існують відкритий і замкнений цикли Д. При відкритому циклі Д. продукт проходить через дробарку тільки один раз, при замкненому - продукт з дробарки надходить на грохот і надрешітний продукт знову направляється в дробарку.

ДРОБЛЕННЯ ПОВТОРНЕ, *дробление вторичное, **secondary crushing; ***Blockbehandlung, Nachzerkleinerung - руйнування негабаритів в гірн. масі при відкритій або підземній розробці родовищ. Проводиться: на кар'єрах - в екскаваторному вибої або на перевантажувальному пункті; на шахтах - безпосередньо в очисному вибої і у виробках горизонтів грохочення, скреперування або навантаження. За видом енергії, що підводиться до об'єкта руйнування, виділяють способи Д.п.: вибухові, механічні, електричні, термічні, гідравлічні, акустичні, оптичні, радіаційні, хімічні, комбіновані.

ДРОБЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ, *дробления специальные методы, **crushing special methods, ***Spezialzerkleinerungsverfahren – нетрадиційні методи дроблення стиснутим середовищем, електрогідравлічним впливом, термообробкою тощо. Суть процесу дроблення стисненим середовищем полягає у створенні надлишкового тиску в грудках матеріалу, який підлягає руйнуванню. Газ під високим тиском проникає в шматки матеріалу і при різкому зменшенні тиску розширюючись руйнує їх. Руйнування має вибуховий характер. Відомі установки Тімрота (1934) та сучасна - Снайдера. Процес може бути застосований для титано-магнетитових та азбестових руд, вилучення смарагдів з руди тощо. Інший метод дроблення передбачає використання електрогідравлічного ефекту (ефект Л.Юткіна, 1950). Руйнування г.п. досягається за рахунок гідравлічних ударних хвиль, кавітації, ультразвукового удару та резонансних явищ. Електрогідравлічна дробарка показала високу селективність при дробленні кімберлітів.

ДРОГОБИЦЬКА ВИСОЧИНА – передгірна височина на межиріччі Дністра та Стрию, у Львівській обл. Висота 300-400 м, макс. – понад 450 м. Характерний увалисто-хвилястий тип рельєфу з розгалуженою яружно-балковою сіткою. Геоструктурно пов’язаний з Передкарпатським прогином. Укладений лесовидними суглинками та галечниками. Є джерела мінеральних вод ("Нафтуся").

ДРОСЕЛЮВАННЯ, *дросселирование; **throttling, wire-drawing; ***Druckreduzierung, Drosselung – процес зниження тиску пiд час руху флюїдiв.

ДРОСЕЛЮВАННЯ ГАЗУ, *дросселирование газа; **gas throtting; ***Gasdruckreduzierung, Gasdrosselung – зниження тиску в потоці газу під час проходження його через дросель – місцевий гідродинамічний опір (діафрагма, клапан, кран, вентиль тощо), що супроводжується зміною температури; спостерігається в умовах, коли потік не здійснює зовнішньої корисної роботи і відсутній теплообмін з навколишнім середовищем. Характеризується коефіцієнтом Джоуля-Томсона (границя відношення зміни температури газу до зміни його тиску в ізоентальпійному процесі). Д.г. використовується для скраплювання і глибокого охолодження газів. Останнє здійснюється на устаткуванні низькотемпературної сепарації при промисловій підготовці газу до подальшого транспортування. Крім того, Д.г. застосовується при трубопровідному транспортуванні природних газів – для регулювання тиску і зміни витрати газу. Д.г. може спричинити обмерзання запірних, регулювальних і вимірювальних пристроїв, а також утворення в газопроводах газових гідратів. Внаслідок дроселювання температура газу в газопроводах магістральних може опускатися нижче температури навколишнього середовища.

ДРОСЕЛЬ, *дроссель; **throttle (valve), choke, constrictor; ***Drossel, Drosselklappe, Drosselventil, Drosselspule, Selbstinduktionsspule – 1) Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т.ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу (пропускання їх по трубопроводах). 2) Котушка індуктивності в електричному колі для усунення змінної складової струму в цьому колі, розділення чи обмеження сигналів різної частоти (електричний Д.).

ДРУЗА, *друза, **druse, ***Druse, Krack – мінеральний аґреґат, що утворюється у пустому просторі, тріщинах і порожнинах гірських порід. У Д. кристали одним кінцем прикріплені до певної поверхні, іншим - повернуті в бік порожнини. Розрізняють друзи наростання і перекристалізації.

ДРУМЛІН, *друмлин, **drumlin, ***Drumlin – невеликий згладжений горб овальної або витягнутої форми складений льодовиковою валунною глиною, вісь якого витягнута в напрямку руху льодовика.

ДУГОВЕ СИТО, *дуговое сито, **arc sieve, sieve-bend; ***Bogensieb - апарат (грохот) для мокрої класифікації і обезводнення зернистого матеріалу на нерухомій просіювальній поверхні щілинного сита, яка має криволінійну форму. Щілини Д.с. розміщуються перпендикулярно до потоку матеріалу. Застосовується для зневоднення та знешламлювання дрібних класів к.к., а також для розділення шламів за крупністю 0,5-1 мм. Потік вихідного матеріалу подається у верхню частину Д.с. вільно (безнапірне Д.с.) або під напором (напірне Д.с.). Кривина поверхні сприяє розділенню матеріалу завдяки відцентровій складовій діючих сил.

ДУДКА, *дудка, **pipe, ***Duckel, Lichtloch, Handsschacht - вертикальна гірнича виробка круглого чи овального перерізу (діаметр 0,8…1 м, глибина до 20 м), пройдена з поверхні до корисної копалини з метою її розвідки й розробки. Найбільш доцільна область застосування Д. - горизонтальні або пологі поклади невеликих рудних гнізд або лінз.

ДУМПКАР, *думпкар, **dump car, ***Seitenkipper – саморозвантажний вагон або вантажний залізничний піввагон, що його кузов при розвантажуванні нахиляється в той, чи інший бік пневматичним пристроєм. За допомогою Д. переміщують в основному руду чи будівельні сипкі матеріали територією великих підприємств. Вантажопідйомність 60-180 т.

ДУНБЕЙСЬКА ПЛИТА - структурний елемент Півн.-Сх. Китаю, складчастий фундамент якого має палеозойський і докембрійський вік. Охоплює тер. Маньчжурської низовини (рівнина Сунляо) і хр. Вел. Хінгану. На підмурівку майже горизонтально залягають шари вулканогенно-осадового чохла (потужність 1-8 км), складеного ефузивами, туфами і уламковими відкладами юрської і нижньокрейдової доби. На Д.п. розташований нафтогазоносний бас. Сунляо.

ДУНДАЗИТ, *дундазит, **dundasite, ***Dundasit - гідроксилкарбонат свинцю та алюмінію. Склад: Pb2Al4(CO3)4 (OH)8*3H2O. Сингонія ромбічна. Густина 3,25. Тв. 2. Колір білий. Асоціює з крокоїтом та лімонітом. Виявлений на Тасманії. Знайдений у соляних родовищах Тіролю. Інша назва дандасит.

ДУНІТ, *дунит, **dunite, ***Dunit - магматична гірська порода, що складається переважно з оловіну (85-100 %). Як домішки містить хроміт і магнетит. Колір чорний, темно- й світлозелений. Сер. хім. склад (%): SiO2 40,49; ТiO2 0,02; Аl2O3 0,86; Fe2O3 2,84; FeO 5,54; MnO 0,16; MgO 46,32; CaO 0,70; Na2O 0,10; К2О 0,04; P2O5 0,005; Н2О 2,88. Густина Д. 3,28, модуль Юнга 0,89-1,95х105 МПа, модуль зсуву 0,476-0,706х105 МПа, коеф. Пуассона 0,16-0,40. Д. поширені в дуніт-гарцбургітових і дуніт-клінопіроксенітгабрових комплексах складчастих областей, на платформах - в розшарованих інтрузіях і кільцевих лужно-ультраосновних комплексах. Класична область розвитку Д. - Урал.

ДУТТЯ, *дутье, **draught, ***Vergasungsmittel, Wind, Kühlluft - 1) Процес подачі газоподібних газифікуючих аґентів (дуття) в поклад к.к. при його газифікації. 2) Подавання повітря (кисню) вентиляторами або компресорами в металургійні та інші промислові аґреґати. Сприяє інтенсифікації фізико-хімічних процесів.

ДУТТЬОВА СВЕРДЛОВИНА, *дутьевая скважина, **draught well, ***Luftzufuhrbohrloch, Bohrloch zur Vergasungsmittelzufuhr; Bohrloch für die Einleitung der Luft bzw., eines Luft-Wasserdampfgemisches - призначена для подачі газоподібних газифікуючих аґентів (дуття) в поклад к.к. при його газифікації. Діаметр Д.с. вибирають в залежності від інтенсивності дуття (при дутті 3-16 тис. м3/год. оптимальний діаметр Д.с. - 250-300 мм).

ДУЧКА, *дучка, **draw hole; ***Abzugloch, Rolloch, Rolle - коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої руди на приймальний горизонт. При підземній розробці вугільних родов. Д. - скат, що влаштовують в закладеному виробленому просторі.

ДЮКЕР, *дюкер; **inverted siphon, tunnel; ***Düker, Durchlaß, Unterführung – напірний трубопровід для транспортування рідин або газів, що прокладається при перетині водних перешкод (річок, озер, водоймищ, морських акваторій і ін), під руслом річки, по схилах та дну яру, під залізницею чи дорогою. За типом водоймища розрізняють дюкери річкові, морські та болотні; за характером транспортного продукту – водопровідні, нафтопровідні, нафтопродуктопровідні і газопровідні; за конструкцією – однотрубні і двотрубні; крім того, дюкери різняться за глибиною занурення у воду, внутрішнім тиском, діаметром, видом укладки на дні водоймища, кількістю паралельно прокладених труб, а також характером впливу транспортного продукту на навколишнє середовище.

ДЮМОРТ’ЄРИТ, *дюмортьерит, **dumortierite, ***Dumortierit - мінерал, боросилікат алюмінію. Склад: Al7 (BO3)(SiO4)3O3. Al може заміщатися на Fe3+ та Ti4+. Сингонія ромбічна. Волокнисті або радіально-променисті аґреґати. Тв.7. Густина 3,26-3,36. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір синій, фіолетовий, рожевий або зеленувато-синій. Зустрічається у вигляді включень у польових шпатах в ґнейсах поблизу Ліону та Бьону (Франція), в пегматитових дайках на п-ові Манхеттан (шт. Нью-Йорк, Невада, Каліфорнія, США), а також у Бразилії і на Мадагаскарі. Використовується при виробництві високосортного електротехнічного фарфору.

ДЮНА, *дюна, **dune, ***Düne – пагорб навіяного вітром піску. За кордоном Д. – загальний термін для всіх форм рельєфу пісків, які створені діяльністю вітру.

ДЮРЕН, *дюрен, **durain, ***Durain, Düren – петрографічна складова, макроскопічно помітний найбільш матовий інгредієнт, літогенетичний тип (літотип) вугілля викопного. Являє собою тверде вугілля з зернистим або нерівним зломом та неінтенсивним блиском, як правило містить різні включення тонкодисперсної мінеральної речовини. Дюрен утворює шари різної потужності, а інколи в цілому пласти. Щільний, твердий, часто в'язкий, блиск маслянистий, колір сірий або сіро-чорний, злам нерівний з шорсткими поверхнями. За складом характеризується невисоким (до 30%) вмістом геліфікованих (група вітриніту) і високим (понад 70%) фюзенізованих (група інтертиніту) та липоїдних (група ліптиніту) мікрокомпонентів. В залежності від переважання тих або інших мікрокомпонентів розрізняють Д.: споровий, смоляний, кутикуловий, фюзено-ксиленовий. З підвищенням вмісту геліфікованих компонентів Д. переходить в літотипи: кларено-дюрен і дюрено-кларен. Дюрен – дослівно "твердий". Під мікроскопом виділяється при товщині понад 50 мкм і визначається як мікролітотип – дюрит.

ДЬОГОТЬ, *деготь, **tar, ***Teer - продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам’яного вугілля, сланців тощо. В’язка бура або чорна рідина; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці вугілля, торфу та ін. в умовах невисоких температур (500… 600°С) — напівкоксуванні — утворюється так званий первинний дьоготь. До його складу входять (залежно від сировини) парафін, фенол тощо. При коксуванні кам’яного вугілля утворюється кам’яновугільна смола. Дьоготь, утворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...