пошук:  

>> Білецький В.С. (ред.): Гірничий енциклопедичний словник, т.1 / 41c.html

Текст-індекс >>

Авторська сторінка
Опублікував:  biletskv

 

КРИП, *крип, **creep, ***Kriechen, Kriechvorgang – повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалу при дії сил, менших за ті, що можуть викликати залишкову деформацію. Інша назва – повзучість.

КРИПТО..., *крипто…, **crypto…, ***Krypto… - префікс, який вживається в назвах мінералів для зазначення їх прихованокристалічного стану або прихованого зв’язку з будь-якими процесами чи мінералами.

КРИПТОБАТОЛІТОВИЙ, *криптобатолитовый, **cryptobatholithic, ***kryptobatholithisch – який пов’язують з невиявленим магматичним джерелом (про мінеральний комплекс).

КРИПТОЗОЙ (КРИПТОЗОЙСЬКИЙ ЕОН), *Криптозой, ***Kryptozoikum - докембрій, найбільший відрізок геологічної історії розвитку земної кори від виникнення перших геологічних формацій до початку фанерозою. Почався понад 3,5 млрд. років тому, тривав близько 3 млрд. років. Поділяється на архей і протерозой. Докембрійські товщі позбавлені явних залишків скелетної фауни. Протягом криптозою відбулися значні деформації земної кори. Відклади, що сформувались у цей період, складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню в межах кристалічних щитів, зокрема Українського щита. З ними пов’язані родовища залізних, марганцевих, поліметалевих та інших руд, ґраніту, будівельного каменю тощо. Виділений амер. геологом Дж. Чедвіком, який поділив всю історію Землі на 2 еони (докембрій і фанерозой).

КРИПТОКРИСТАЛІЧНИЙ, *криптокристаллический, **cryptocrystalline, ***kryptokristallin(isch) – те саме, що прихованокристалічний.

КРИПТОМЕЛАН, *криптомелан, **cryptomelane, ***Kryptomelanмінерал, оксид калію і марганцю ланцюжкової будови – К2Mn8O16. Сингонія тетрагональна. Звичайно прихованокристалічні щільні або пухкі маси, іноді тонковолокнисті, метаколоїдні аґреґати. Густина 4,3. Тв. 6,5-6,75. Колір сталево-сірий, голубувато-сірий. Поширений мінерал зони окислення деяких марганцевих родовищ.

КРИПТОН, *криптон, **crypton; ***Krypton - хімічний елемент, належить до інертних газів. Символ Кг, ат. н. 36, ат. м. 83,8. Відкритий в 1898 р. англ. вченими У.Рамзаєм і М.Траверсом. К. - одноатомний газ без кольору і запаху. Твердий К. кристалізується в гранецентрованій кубічній ґратці. Густина 3,745 (273 К); tплав -157,1оС, tкип -153,2оС. Здатний вступати в хім. реакції. Напр., в електрич. розряді взаємодіє з фтором з утворенням флуоридів. Відомі солі криптонової к-ти у водному розчині, напр., криптонат барію ВаКгО4, а також клатрати Кг6Н2О та ін. К. застосовується в електровакуумній техніці, у світлотехніці.

КРИСТАБАЛІТ, *кристобалит, **cristobalite, ***Kristobalit - мінерал, високотемпературна поліморфна модифікація кварцу. Склад: 4[SiO2]. Може існувати в одній або двох формах. Тв. 6,5. Густина 2,2-2,3. Спайність відсутня. Колір білий. Полісинтетичне двійникування. Риска біла. Вперше знайдений в Серро-Сан-Кристобаль (Мексика). Часто асоціює з тридинітом, кварцом або санідином.

КРИСТАЛ ВИСОКОЧИСТИЙ, *кристалл высокочистый, **high-purity crystal, ***hochrein Kristall - кристал, фізичні властивості якого визначаються самим кристалом, і не залежать від домішок та структурних дефектів, які він містить. Фізичні властивості К.в. можуть суттєво відрізнятись від фізичних властивостей звичайних кристалів тієї ж речовини. Характер впливу домішок і дефектів на фізичні властивості залежить від типу домішки або дефекту. Напр., домішки проникнення в металах та дислокації визначають механічні міцність та плинність кристалу. Домішки металів більш суттєво впливають на питомий електричний опір та інші кінетичні властивості кристалу. Сьогодні не існує єдиної міжнародної класифікації кристалів за ступенем їхньої чистоти. У багатьох випадках чистоту кристала характеризують за сумарним вмістом домішок, що контролюються. Найбільшим ступенем чистоти і структурної досконалості відзначаються монокристали напівпровідникових кремнію і германію, які вирощуються за методом зонного витоплення. Сумарний вміст домішок в них складає 10-5 - 10-7 ат.%, вміст окремих домішок не перевищує 10-9 - 10-11 ат.%. Природні мінерали звичайно не є високочистими кристалами. Проте деякі з них, насамперед високоякісні кристали алмазу та деяких інших дорогоцінних каменів наближаються до них за своїми властивостями. При штучному одержанні К.в. використовують багатостадійні технології, у яких застосовуються хімічні, фізико-хімічні та фізичні методи очистки. При цьому на кожній стадії процесу видаляють переважно окремі групи домішок. Найбільш широко застосовуються таки методи рафінування як вакуумна дистиляція, перегонка, вакуумно-дугове витоплення, електронно-променеве витоплення, кристалізаційне очищення. Для контролю вмісту домішок у К.в. використовують методи мас-спектрометричного, нейтронно-активаційного, рентгеноспектрального, хімічного аналізу та інші. К.в. є важливими матеріалами сучасних електроніки, оптики, приладобудування, атомної та інших нових галузей техніки.

Література: Девятых Г.Г., Бурханов Г.С. Высокочистые тугоплавкие и редкие металлы. М.: Наука, 1993.- 224 с. Технология полупроводникового кремния/ Под ред. Э.С. Фалькевича. М.: Металлургия, 1992.- 408 с. Тихинский Г.Ф., Ковтун Г.П., Ажажа В.М. Получение сверхчистых редких металлов. М.: Металлургия, 1986.- 161 с. В.Є.Бахрушин.

КРИСТАЛ ГІГАНТСЬКИЙ, *кристалл гигантский, **gigant crystal, ***gigantischer Kristallкристал мінералу великих розмірів, за якими він різко відрізняється від звичайних; напр., кристал мікрокліну з родовищ Норвегії розміром 10х10 м (вага 100 т), кристал кварцу з родовищ Волині в Україні – 2,7х1,5 м (вага 10 т).

КРИСТАЛИ, *кристаллы, **crystals, ***Kristalle - тверді тіла у природній формі багатогранників, кожний з яких зумовлений певним періодичним порядком розташування молекул, атомів або йонів у просторі. Поверхня кристалу обмежена площинами — гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер — вершинами. К. обмежений гранями однієї або дек. простих форм (всього 47 простих форм). Проста форма - сукупність кристалографічно однакових граней. Форма реальних К. звичайно відрізняється від ідеальної форми (габітусу). Габітус К. змінюється в залежності від умов зародження і росту К. Це використовується для отримання К. заданого габітусу, а також для з'ясування умов генезису мінералів на основі їх кристаломорфіч. аналізу. Серед 32 точкових груп виділяють 7 сингоній К.: триклінну, моноклінну, ромбічну, тетрагональну, гексагональну, тригональну, кубічну. Фіз. властивості К. визначаються їх складом, геометрією кристаліч. структури і типом хім. зв'язку в них. Основні властивості кристалів — однорідність, анізотропія і здатність до самоограновування. Зв'язок симетрії кристалів, симетрії їх фіз. властивостей і залежність останніх від симетрії зовнішніх впливів визначається принципами Кюрі і Неймана. Властивості кристалів описуються відповідними тензорами. На основі елементів симетрії можна передбачити наявність або відсутність тих або інших властивостей К. Багато властивостей кристалів (забарвлення, люмінесцентні властивості, міцність, пластичність та ін.) істотно залежать від типів і кількості дефектів. За переважаючим типом хім. зв'язку виділяють йонні, ковалентні, молекулярні і металічні К. Форма й чистота кристалу залежать від складу речовин, з яких вони утворюються (див. кристал високочистий), та умов кристалізації. Природні і синтетичні К. застосовують в оптиці, різних галузях електроніки, радіотехніки, обчислювальної техніки, а також як надтверді абразивні матеріали і опорні елементи надточних приладів. Вивчає кристали кристалографія.

КРИСТАЛІЗАЦІЙНИЙ, *кристаллизационный, **crystallizing, … of crystallization; ***Kristallisations… - пов'язаний з кристалізацією; к. а п а р а т   прилад для кристалізації яких-небудь речовин; к-а в о д а   вода, що входить у структуру кристалів інших речовин   кристалогідратів (напр., купоросів). Див. вода кристалізаційна.

КРИСТАЛІЗАЦІЯ, *кристаллизация, **crystallisation, ***Kristallisation - перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний. К. – процес утворення кристалів з пари, розчинів або розплавів та з речовини в інш. кристалічному або аморфному стані. К. починається при досягненні деяких граничних умов, напр., переохолодженні рідини або перенасиченні пари, коли практично миттєво виникає багато дрібних кристаликів – центрів кристалізації. Кристалики ростуть, приєднуючи атоми з рідини або пари. Ріст граней кристалу відбувається пошарово, краї незавершених атомних шарів (сходинки) при рості рухаються вздовж граней. Залежність швидкості росту від умов К. приводить до різноманітності форм росту та структури кристалів (багатогранні, пластинчасті, голчасті, скелетні, дендритні та ін. форми, олівцеві структури і т.д.). В процесі К. також виникають різні дефекти кристалічної ґратки (див. дислокації).

КРИСТАЛІТИ, *кристаллиты, **crystallites, ***Krisnallit - 1) Найдрібніші зародкові кристалоутворення у різновидах вулканічного скла. 2) Дрібні неправильної форми кристали литого металу або металевого сплаву, міцно зв'язані між собою.

КРИСТАЛІЧНИЙ, *кристаллический, **crystalline, ***kristall(in)isch, kristallin, Kristall… - той, що складається з кристалів, подібний до них; к-ні ґ р а т к и – періодично повторюване розміщення молекул, атомів або йонів у кристалах. Див. кристалічні сланці, щит кристалічний.

КРИСТАЛІЧНІ СЛАНЦІ, *кристаллические сланцы, **crystalline shales, ***kristalline Schiefer - метаморфічні гірські породи, що мають кристалічну будову і характеризуються сланцюватою або смугастою текстурою. За мінералогічним складом кристалічні сланці поділяють на амфіболові, слюдяні, талькові та ін. Використовують як будівельний матеріал та вогнетривку сировину. Див. сланці.

КРИСТАЛОБЛАСТИ - Див. метакристали.

КРИСТАЛОГІДРАТИ, *кристаллогидраты, **crystalline hydrates, ***Kristallhydrate, Kristallohydrate - кристалічні речовини, в складі молекул яких є кристалізаційна вода, напр. гiдрат хлористого кальцію. Див. гідрати вуглеводневих газів.

КРИСТАЛОГРАФІЯ, *кристаллография, **crystallography; ***Kristallkunde, Kristallographie - наука про кристали і кристалічну будову матерії. Досліджує будову й фізичні властивості кристалів, а також процеси їх утворення. Основні розділи кристалографії — геометрична кристалографія (симетрія, структура і морфологія кристалів), кристалогенез (утворення й ріст кристалів), фізична кристалографія (фізичні властивості кристалів), кристалохімія й прикладна кристалографія (методи й апаратура для вирощування кристалів і використання їх у техніці). Розвивається новий напрям - космічна кристалографія. Найважливіші з методів дослідження кристалографії: гоніометричний, хімічний, фізичний та ін. До традиційних методів структурної К. належать: рентгено-структурний аналіз, електронографія, нейтронографія, ІЧ-спектроскопія, оптична колориметрія, електронний і ядерний магнітний резонанс та ін. Основи матем. апарата К. - теорія груп симетрії кристалів і тензорне обчислення. Як окрема наука кристалографія зародилася в середині ХVІІ ст. В Україні дослідження з кристалографії проводять Геохімії і фізики мінералів Інститут АН України, кафедри університетів (Київського, Львівського та ін.).

КРИСТАЛОГРАФІЯ МІНЕРАЛОГІЧНА, *кристаллография минералогическая, **mineralogical crystallography, ***mineralogische Kristallkunde, mineralogische Kristallographie – напрям у мінералогії, який широко використовує кристалографічну методику. Основне завдання К.м. полягає в тому, щоб встановити за допомогою гоніометра типові форми мінералів та визначити їх габітусні особливості. Вона має можливість встановлювати залежність певних типів габітусів мінералів від геологічних умов. Крім того, вона займається вивченням скульптури граней, головними елементами якої є фігури росту та розчинення.

КРИСТАЛООПТИКА, *кристаллооптика, **crystallooptics, ***Kristalloptik - наука про проходження світла крізь кристали. Межує з оптикою та кристалографією. Кристалооптика розглядає характерні явища, що спостерігаються при розповсюдженні світла в кристалах, зокрема, подвійне променезаломлення, поляризацію світла, плеохроїзм та інші.

КРИСТАЛОФІЗИКА, *кристаллофизика, **crystallophysics, ***Kristallphysik - фізична кристалографія, розділ кристалографії, в якому вивчають фізичні властивості кристалів, їх залежність від атомно-кристалічної структури, а також зміну цих властивостей від зовнішніх впливів. Кристалофізика пояснює анізотропію, дефекти в кристалах тощо. На основі досягнень кристалофізики розвинулася фізика твердого тіла.

КРИСТАЛОХІМІЯ, *кристаллохимия, **crystallochemistry, ***Kristallchemie - розділ кристалографії, наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, йонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури. Кристалохімія тісно пов’язана з хімією, кристалофізикою і мінералогією. Базується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими (рентгеноструктурний, нейтронографічний, електронографічний та ін.), хімічними та фізичними методами.

КРИТЕРІЙ ПОДІБНОСТІ, *критерий подобия; **similarity criterion; ***ähnlichkeitsprinzip, ähnlichkeitsgesetz, Ähnlichkeitskriteriumчисло подібності, яке складене тільки із заданих параметрів математичного опису процесу.

КРИТИЧНА ШВИДКІСТЬ ОПУСКАННЯ (ЗМІЩЕННЯ) ПОКРІВЛІ, *критическая скорость опускания (смещения) кровли, **critical velocity of roof lowering (shift), ***kritische Absenkgeschwindigkeit des Hangenden - величина швидкості опускання покрівлі, при якій в гірських породах з'являються тріщини, заколи та вивали.

КРИТИЧНА ШВИДКIСТЬ ПОТОКУ ГІДРОСУМІШІ, *критическая скорость потока гидросмеси, **critical velocity of slurry, ***kritische Geschwindigkeit des Pulpenstromes (Trübenstromes) - середня швидкiсть потоку гiдросумiшi, при якій розпочинається випадання частинок транспортуємого матерiалу на дно труби (лотка тощо). Визначається експериментально або розраховується за допомогою емпiричних залежностей. При швидкостi бiльшiй за критичну весь матерiал транспортується у завислому станi. При швидкостi, близькій до критичної бiльша частина матерiалу зосереджується у нижнiй частинi труби, на днi якої може залягати тонкий шар матерiалу, який перiодично розмивається потоком. При подальшому зменшеннi швидкостi на днi труби утворюється сталий шар замулення i весь матерiал може осiсти на дно. Збiльшення концентрацiї гiдросумiшi призводить до збiльшення К.ш.п.г. Iз збiльшенням дiаметра гідротранспортного трубопроводу К.ш.п.г. збiльшується.

КРИХКІСТЬ, *хрупкость, **fragility, ***Sprödigkeit, Brüchigkeit, Zerbrechlichkeit – властивість матеріалу руйнуватися без помітної пластичної деформації. До крихких матеріалів належать скло, камені, бетон, чавун тощо. Див. крихкість гірських порід, крихкість мінералів.

КРИХКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *хрупкость горных пород, **fragility of rocks, rock fragility, rock brittleness; ***Sprödigkeit der Gesteine, Brüchigkeit der Gesteine – властивість гірських порід порівняно легко рватися, ламатися або руйнуватися при статичному навантаженні без помітної залишкової деформації (не більше за 5% від величини деформацій руйнування). Абс. більшість г.п. належить до крихких матеріалів. Для г.п. межа текучості дорівнює або наближається до межі міцності. X. визначається мінеральним складом г.п., структурно-текстурними характеристиками і зовніш. умовами руйнування: т-рою, швидкістю прикладення навантаження, його видом (розтягнення, стиск, зсув). Явище крихкого руйнування має місце при раптових викидах вугілля та гірських порід, а також при гірничих ударах у підземних виробках. Існує декілька різних способів віднесення гірських порід до крихких. Один з них відносить до крихких породи якщо їх кут внутрішнього тертя, який визначено за результатами дослідження в умовах тривісного стиснення, перевищує 37-43о. До пластичних віднесено породи з кутом внутрішнього тертя 18-25о, а породи між ними – до малопластичних. Вважається, що тільки гірські породи, які схильні до крихкого руйнування, здатні до раптових викидів та гірничих ударів. Розмір кута внутрішнього тертя, тобто схильність породи до крихкого руйнування залежить від розміру горизонтальних та вертикальних напружень.

КРИХКІСТЬ МІНЕРАЛІВ, *хрупкость минералов, **fragility of minerals, ***Sprödigkeit der Mineralen – властивість мінералів кришитися при дряпанні вістрям ножа по його поверхні. Якщо на мінералі залишається риса з порошком по краях, то він є крихким. За крихкістю мінерали поділяють на 5 груп: 1) дуже крихкі (пірит, ґіпс), 2) крихкі (пентландит, тетраедрит), 3) слабо пластичні (кварц, піротин), 4) пластичні (магнетит), 5) дуже пластичні (мідь, ґаленіт).

КРІО..., *крио.., **cryo…, ***Kryo… - у складних словах вказує на зв'язок з льодом, низькими темперетатурами.

КРІОГАЛІНОВІ ВОДИ, *криогалинные воды, **cryohaline water; ***Kryohalithwasser - кріопеги, високомінералізовані води, що мають нульову або мінусову т-ру. К.в. бувають поверхневі (води мор. полярного бас., солоних озер) і підземні. Останні входять в кріолітозону як складова частина охолоджених г.п. По відношенню до багатолітньомерзлих порід К.в. поділяють на надмерзлотні, міжмерзлотні, внутрішньомерзлотні і підмерзлотні.

КРІОГЕННА ТЕКСТУРА, *криогенная текстура, **cryogenic structure; ***kryogene Struktur текстура тонкодисперсних і органогенних багаторічномерзлих порід, утворених сегрегаційною кригою. В залежності від величини та форми льодових включень та їх розташування розрізняють К.т.: масивну, пошарову, сітчасту, лінзоподібну та ін.

КРІОГЕННИЙ, *криогенный, **cryogenic, ***kryogen, Kryo… - пов'язаний з низькими температурами.

КРІОГІДРАТ, *криогидрат, **cryohydrate, ***Kryohydrat - евтектична суміш кристалів льоду і кристалів солі (або солей), яка плавиться з утворенням розчину того самого складу, що й суміш; точка замерзання такого розчину   найнижча серед водних розчинів тієї самої солі.

КРІОЛІТ, *криолит, **cryolite; ***Eisstein, Kryolith - мінерал класу галогенідів, флуоридів Na3[AIF6]. Теоретично містить 12,8% Аl, 32,9% Na і 54,3% F. Домішки: Si, Fe, Mg, K, Sr, Th. Сингонія моноклінна. Густина 2,95-3,01. Тв. 2,5-3,5. Крихкий. Спайність відсутня. Колір К. безбарвний, білий, сіруватий, жовтуватий, брудно-бурий майже до чорного, рідко рожевуватий або блідо-зеленуватий. Характерна фото- і рентгенолюмінесценція. Блиск від скляного до жирного. Спостерігається блакитна іризація. К. - поширений типовий акцесорний мінерал метасоматично змінених лужних ґранітів і полевошпатових альбітрибекітових метасоматитів, що містять рідкіснометальні (тантало-ніобієве, цирконієве, рідкіснометальне) оруденіння. Велике род. К. - Івігтут. В Україні є на Волині. Застосовується в алюмінієвій, паперовій та гумовій промисловості.

КРІОЛІТОГЕНЕЗ, *криолитогенез, **cryolithogenesis; ***Кryolithogenese, Kryolithogenesis - сукупність процесів утворення багатолітньомерзлотних льодистих г.п. в умовах кріолітозони. При К. багаторазово повторювані цикли охолоджування-нагрівання і промерзання-відтанення ведуть до фіз. вивітрювання, подрібнення г.п. і мінералів, коагуляції колоїдної і аґреґованої глинистої складової дисперсних порід. Результатом цього є формування пилуватих відкладів.

КРІОЛІТОЗОНА, *криолитозона, **cryolitic zone, cryolithozоne; ***Frostboden - частина кріосфери, яка являє собою верхній шар земної кори, для якого характерна мінусова температура ґрунтів, г.п. або можливість існування підземного льоду. За тривалістю існування виділяють К. багаторічну (дек. років - тисячі років) і сезонну (області сезонного промерзання порід). Багаторічна К. поділяється на субаеральну сушу, субгляціальну - під льодовиками і субмаринну - під акваторією морів і океанів. С у б а е р а л ь н а К. приблизно співпадає за площею з областю вічної мерзлоти, в якій розвинені багатолітньомерзлі породи, що займають 25% суші. С у б м а р и н н а К. приурочена до тер. Полярного бас. Вона включає океанічну і шельфову К. Океанічна К. охоплює значну частину западини Арктичного бас. Вона представлена породами, насиченими мор. водою з т-рами до -1,7оС, і має потужність в дек. десятків м. С у б г л я ц і а л ь н а К. поширена під холодними льодовиками, у яких т-ра льоду на підошві нижча за 0оС. Середньорічні т-ри і потужність субгляціальної К. варіюють у великих межах (сер. т-ра від 0 до -20оС і нижча, потужність від перших м до 500 м і більша). Сезонна К. поділяється на зони систематичного (щорічного) і несистематичного (нещорічного) сезонного промерзання. Найбільша глибина сезонномерзлого шару 4-6 м. Для К. характерні кріогенні процеси і явища - кріогенне вивітрювання порід і нівація, кріолітогенез осадів, морозобійне розтріскування і утворення вторинножильного льоду, пластичні деформації мерзлих дисперсних порід і підземного льоду, багаторічне і сезонне здимання, соліфлюкція і курумоутворення, термокарст, термоерозія і термоабразія, наледеніння та ін.

КРІОМЕТР, *криометр, **cryometer, ***Kryometer - пристрій для вимірювання температури затвердівання чистого розчинника та розчину досліджуваної речовини. В іншому розумінні – термометр для вимірювання низьких температур.

КРІОПЕГИ - Див. кріогалінові води.

КРІОСТАТ, *криостат, **cryostat, ***Kryostat - пристрій для підтримання низьких температур у замкненому середовищі (нижче 120 К) за допомогою зріджених газів (азоту, водню, гелію та ін). У К. досліджують фізичні властивості матеріалів, вивчають їх стійкість до низьких температур тощо.

КРІОСФЕРА ЗЕМЛІ, криосфера Земли, **Earth cryosphere; ***Kryosphäre, Gefriersphäre der Erde - особлива оболонка Землі, для якої характерні мінусові т-ри повітря, води і порід, а також наявність льоду. К. включає частину атмосфери, гідросфери і літосфери. Термін "К" і його визначення було запропоноване в 1923 р. польськ. вченим А.Б.Добровольським, вчення про К. розвинуте українським вченим В.І.Вернадським та ін. К включає кріолітозону, льодовики, кріогалінові води.

КРІОТЕХНІКА, *криотехника, **cryogenic engineering, ***Kryotechnik - галузь техніки, пов'язана зі створенням і використанням низьких температур.

КРІОФІЗИКА, *криофизика, **cryophysics, ***Kryophysik - фізика низьких температур (нижче 120 К), що їх досягають при використанні скраплених газів.

КРІПИЛЬНА РАМА, *крепежная рама, **support frame, timber frame; ***Ausbaurahmen - несуча конструкція кріплення рамного у вигляді замкненого (або незамкненого) контуру, що складається з окр. ланок. К.р. за формою контуру поділяються на прямокутні, трапецієвидні, полігональні, косокутні, арочні, кільцеві і еліптичні; за видом кріпильного матеріалу - на металеві, залізобетонні, дерев'яні, металодерев’янні і металозалізобетонні; за характером роботи під навантаженням - на жорсткі, податливі і шарнірні. В К.р. розрізняють: верхняк, стояки і поперечний лежак.

КРІПИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, *крепежные материалы, **support materials; ***Ausbaumaterialien, Ausbaustoffe - матеріали (вироби) для кріплення гірничих виробок. До кріпильних матеріалів належать лісоматеріали, сталеві й чавунні балки, залізничні рейки, тюбінги, бетон і залізобетон, природні або штучні камені, полімерні матеріа-



 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...