пошук:  

>> Стецюк Валентин: Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі (книга друга) / 06.html

У розділах: [Давня історія руських земель і народів]

Авторська сторінка
Опублікував:  stetsw

 

Розділ VI. Сармати

Спеціалісти досить впевнено пов’язують осетинів з аланами, які ніби-то є нащадками сарматів. Геродот говорить про сарматську мову як про зіпсовану скіфську, отже, можна припускати, що мови скіфів і сарматів в якомусь ступені були подібні одна до одної. В такому випадку і осетинська мова мала би мати якусь подібність до чуваської, яка розвинулася із скіфської. Але факти збіжностей між осетинською і чуваською досить бідні. Більше того, як можна побачити з ономастикому Петрова, гаданим скіфським словам є дуже мало осетинських відповідників і нема жодного слова, котрий би мав відповідник тільки в осетинській мові. Велика група германських запозичень в осетинській мові, на підставі яких робиться висновок про присутність протоосетинів в степах Надчорномор’я, походить з більш ранніх часів, коли вони заселяли басейн Сожу по-сусідству із германською територією. З цього можна зробити висновок, що предки осетинів алани при переселенні із своєї прабатьківщини на Північний Кавказ не зробили проміжної зупинки в місцях недалеко від поселень скіфів. Цьому висновку дещо суперечить загальноприйнята етимологізація назви Дон і в меншим ступеню назв Дніпро та Дністер на іранському мовному грунті, оскільки апелятив don у значенні “вода, ріка” з усіх сучаних іранських мов наявний тільки в осетинській мові (існувало, правда, також авест. dаnu- “річка”). Як і завжди, і в цьому випадку ми виходимо із засади, що давні слова не зникають в мовах безслідно, а тут ми маємо саме таку ситуацію, і це породжує певні сумніви. Для поняття “річка” в іранських мовах є спільне для всіх з них darja. Поширеність цього слова дає підстави припускати, що воно є давнішим, ніж don, тому виникають питання, чому іранці назвали Дон саме Доном, а не Дарією і чи не є осет. don похідним від назви Дону а не навпаки? Вихід із цієї складної ситуації дає можливість етимологізації цієї назви на матеріалі тюркських мов. Давня назва Дону Tanais, зафіксована у Геродота і Страбона, може походити від д.тюрк. *tanas “спокій, тиша” (чув. тa нa з “спокій, мир”, каз. тыныш “т.с.”, тат. тын “тихий” та ін.), адже Дон і досі має епітет “тихий”. При слушності цього варіанту відпадає один із вагміших аргументів на користь того довгого алансько-скіфського сусідства, і тоді осетини не можуть бути нащадками сарматів з двох причин. По-перше, сармати були сусідами скіфів і пізніше заселили скіфську територію, а, по-друге, осетинська мова не була близькою до скіфської. Якщо прийняти до уваги свідчення Геродота про сарматську мову, то нею могла бути хіба що праугорська, бо на ті часи жодних тюркських народів крім скіфів-булгар у Східній Європі не було.

Тюркський елемент в угорській мові настільки сильний, що серед науковців минулого століття точилася запекла дискусія про належність угорської мови чи то до фінно-угорських, чи то до тюркських мов. Лише відносно недавно взяли гору прихильники фінно-угорського походження. Справа ускладнювалася тим, що запозичення тюркського походження в угорській мові розпадалися на декілька шарів, а слова найдавніного шару за звуковим виглядом нагадували монгольські. Наприкилад, при загальнотюркському цkьz "бик" уг. цkцr "т.с." більше нагадувало монг. ьker. Лише згодом було вияснено, що давні запозичення мають чуваський характер. Висновок спеціалістів можна сформулювати словами З. Гомбоца:

 

"Давньотюркські запозичення в угорській мають таку специфічну, тільки їм притаманну звукову форму, котра примушує вважати джерелом чуваську, точніше ту рано відокремлену від тюркської сім’ї гілку, нащадком якої є мова сучасних чувашів і котру можна назвати давньочувасько" (Гомбоц Золтан. 1985-1, 26).

Навіть той факт, що в деяких випадках угорським словам можна знайти відповідники тільки у монгольській мові, не має великого значення, бо давньотюркський словниковий склад не є відомим у достатньо повній мірі. (Там же, 29).

Про масштаби тюркського фонду в угорській З. Гомбоц писав наступне:

"З 225 беззаперечних запозичень або припустимих співставлень для 90 слів угорської мови виявляються чуваські відповідники" (Там же, 40).

З часів написання цих рядків зусиллями дослідників подані вище цифри істотно збільшилися. Єгоров вважає, що в угорській мові можна знайти сотні тюркізмів з яскраво вираженими булгаро-чуваськими ознаками (Егоров Н.И., 1987, 24). Його думку можуть підтвердити і дослідження Корнілова, котрий знайшов чуваські відповідники більше ніж двом сотням угорських слів тільки з початковими a, b і c (Корнилов Г.Е., 1973).Однак треба мати на увазі не тільки самі загальні збіжності угорських та чуваських слів, але і їх зовнішню і внутрішню подібність:

"Відповідні угорським borz, cцtkeny, gyom, irт, kecske, kиcsiny, szьcs слова є і в інших тюркських мовах, але відповідні угроські похідні форми і відтінки значень можна виявити тільки в чуваській мові "(Там же, 40).

Тюркологам відомо, що у чуваській мові на місці давньотюркських - k, -g ми маємо давньочуваський спірант g, котрий в угорських запозиченнях випадає: borz¬ *borsug, kut ¬ * kutug, однак залишається незрозумілим, чому в інших давніх запозиченнях з тюркської кінцеве - k залишається: arok, hurok, kцldцk. (Палло Маргит К. 1985, 80). Цей факт може бути пояснений тим, що останні запозичення походять з давньотюркської доби, коли ще тюрки перебували в Східній Європі, а приклади в випадінням кінцевого - k походять з пізніших часів. Свій архаічний вигляд вони завдячують тому, що мова давніх булгарів розвивалася в ізоляції від інших тюркських мов і в певній мірі зберегла особливості пратюркської мови.

Розглядаючи факти мовних збіжностей угорської та чуваської мов, можна дійти висновку, що навряд чи знайдеться в світі інша пара мов різних мовних сімей, котра б мала таку саму подібність одна до одної, як ці дві мови. Факт такої подібності може говорити за те, що носії угорської та чуваської мов були в дуже тісному контакті між собою на протязі довгого періоду, принаймні не одного-двох століть. Вчені давно вже шукають час і місце таких контактів, і існує думка, що вони мали би відбуватися на півдні Східної Європи:

 

"Геоботанічні дані, на важливість яких вперше звернув увагу Іштван Зічі, змушують нас шукати місце угорсько-булгарських зв’язків не в районі Середнього Поволжжя, а десь південніше. В цьому відношенні вирішальну роль відіграють терміни виноградництва bor "вино", szцllц "виноград", szьrni "проціджувати", seprц "осад (у вині). Специфічний фонетичний вигляд останніх трьох слів, характерний тільки для чуваської мови, робить безсумнівним факт, що угорці познайомилися з виноградництвом через булгар. А північна границя культури винограду проходить по лінії Могилів на Дністрі - Єкатиронослав на Дніпрі - Серепта на Волзі, тобто південніше 49-го градусу північної широти" (Гомбоц Золтан. 1985-2., 46-47).

Ці та інші факти дають підстави припускати, що місцем угорсько-булгарських контактів був Північний Кавказ. На підставі того, що найдавнішими тюрками в Східній Європі були булгари часів Хазарського каганату робиться висновок, що ці контакти мали місце в VII-VIII ст. н.е. Однак дослідження мовних процесів в давнину змушують нас сумніватися в достатності такого обмеженого періоду для надзвичайно глибоких чувасько-булгарських впливів на угорську мову. Знаючи, що тюрки були присутні в Східній Європі завжди від часів вичленування окремих тюркських мов з пратюркської, не можна відкидати можливості віднесення часу цих впливів на більш ранній період.

Ми знаємо, що у скіфські часи в басейні Дніпра і Дона жили булгари, балти, предки аланів та осетинів, протоугорці, протомарійці, протомордва і ще одне, або два фінно-угорських етноси. Ми прийшли висновку, що булгари - це скіфи, а на Правобережжі Середнього Дніпра, де за Геродотом жили неври, нікого крім балтів бути не могло. Приймаючи до уваги пізніші місця поселень мордви і марійців, будинами могли бути тільки протомордва. Меланхлени - це, як вже відзначалося, лівобережні балти. Якщо не вважати на протомарійців, ідентифікувати котрих з якимось етносом у переліку Геродота досить складно, у нас лишаються неідентифікованими тільки протоалани, предки осетинів. При визначені їх місць поселень треба мати на увазі, що осетинська мова має більше зв’язків з угорською, ніж з чуваською. Кілька прикладів лексичних осетинсько-угорських збіжностей наводить Абаєв у свєму етимологічному словнику: осет. arg "ціна" - уг. ar "т.с.", alku "торгівля"; осет. avg "скло" - уг. ьveg "т.с."; осет. ?vzist "срібло" - уг. ezьst "т.с."; осет. bud "запах" - уг. bьz "сморід"; осет. k?sag "риба" - уг. keszeg "лящ"; осет. marg "яд" - уг. mereg "т.с."; осет. nym?t "повсть" - уг. nemez "т.с."; осет. q?d "дерево" - уг. gaz "ліс"; осет. sak’adax "рукав річки" - уг. szakdek "провалля"; осет. s?rfyn "чистити" - уг. seper "мести"; осет. s?v "широкий" - уг. sav "смуга" та ін. (А. Абаев В.И., 1958-1989). До цього можна ще додати осет. kar "вік" - уг. kor "т.с.", осет. c?f "рана" - уг. seb "т.с.", осет. cavd "удар" - уг. sцtni "бити". Все це може свідчити, що позостала в Європі остання група іранців - протоалани якийсь час мала контакти з угорцями тісніші, ніж зі скифами. Дійсно, виразних мовних доказів про прямі контакти булгарів з північною групою іранців і, зокрема, протоосатинами майже нема. До наявних нечислених , наприклад, осетинсько-чуваських лексичних збіжностей часто можна знайти відповідник і в угорській: чув. каврa з "ясен" - осет. k?rz "т.с." - уг. kцris "т.с.", чув. такана "корито" - осет. t?g?nda "т.с." - уг. teknц "т.с.", чув. чa кa т "сир" - осет. cyxt "т.с." - уг. sajt "т.с.". За таких умов можна припускати, що протоосетини свого часу під тиском балтів залишили свою прабатьківщину в басейні Сожу і пізніше разом з предками курдів, талишів, гілянців, белуджів і мазендераців заселяли приазовські степи, де мали певні контакти з протоугорцями. З булгарами, які витіснили їх на Північний Кавказ, протоосетини, якщо і мали, то дуже короткий контакт. Пізніше, очевидно, сармати, тобто протоугорці, відділяли скифів від протоосетнів (давніх аланів). Згідно із Геродотом сармати (савромати) заселяли землі за Танаїсом. Якщо він за Танаїс мав Нижній Дон і Сіверський Донець, то можна вважати, що протоугорці, перейшовши Дон, деякий час зеселяли межиріччя Дону і Сіверського Донця, маючи одночасно контакти зі скифами (булгарами) та аланами (протоосетинами) впродовж довшого періоду, чим можна пояснити сепаратні лексичні збіжності угорської мови з чуваською і осетинською.

Мал. 4. Напрямки міграцій етнічних груп в Східній Європі в кінці ІІ - на початку І тис. до н.е. ЗБ - західні балти, СБ - східні балти, Лат - предки латишів, Мар - предки марійців, Фр - фракійці.

Ілюстрацією міркувань щодо рухів різних етнічних груп в Східній Європі на межі I і II тис. до н.е. може були карта на мал. 4.

В більш пізні часи, котрим ми вже маємо вже історичні свідчення скіфи були завойовані сарматами, і це привело до остаточного занепаду скіфської культури. Однак сармати не асимілювали скіфів, бо ті й другі не зникли з історичної арени, але спосіб існування цих двох етносів на тій самій території залишається неясним. Можна припускати, що етнічні скіфи сконцентрувалися в Малій Скіфії - в Криму та у низов’ї Лівобережного Дніпра, тобто на своїй історичній Прабатьківщині, в той час як сармати (протоугорці) зайняли землі між Доном і Дніпром. З цього часу, очевидно, і походять угорсько-осетинські зв’язки. оскільки предки осетинів - алани заселяли степи на північ від Кубані до Дону і Волги.

В кінці ІІ ст. - на початку ІІІ ст. н.е. в Надчорномор’я просунулися готи і, відтіснивши скіфів і сарматів за Дон, створили тут свою, історично засвідчену державу, котра проіснувала до нашестя гунів в кінці IV ст. Етнічна приналежність гунів досі лишається невизначеною, але при слушності гіпотези про походження угорців від сарматів можна піти далі і прийняти до серйозної уваги погляди багатьох науковців, серед яких багато угорців, які розглядають гуннів як безпосередніх предків сучасних угорців.

 
Навіґація по серверу:   головна сторінка «нотатника» · бібліотека Vesna.org.ua
 
Універсальна перекладачка для будь-яких пар мов
Тут спілкуються про літературу
Rambler's Top100 Тлумачний словник: англійсько-білорусько-польсько-російсько-український

Віртуальна Русь, 2005-2011
Пишіть, якщо що...